З метою дерегуляції підприємницької діяльності та покращення бізнес-клімату стосовно підприємств малого та середнього бізнесу, оптимізації механізму встановлення критеріїв та виявлення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів, приведення зазначених вимог до визначених у міжнародних та європейських документах Держгірпромнаглядом України було розроблено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 11.02.2002 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»,спрямованої на реалізацію вимог статей 9 та 10 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Зміни, внесені Держгірпромнаглядом були затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 990 від 21.09.2011.
Затверджені зміни дозволили запобігти безпідставному віднесенню до об’єктів підвищеної небезпеки, за результатами ідентифікації, в тому числі невеличких АЗС, АГЗП, ГНП (на яких виробляються, знаходяться, зберігаються небезпечні речовини в невеликій кількості) та інших об’єктів забезпечення населення паливно-мастильними матеріалами і поширити дії вимог ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки на об’єкти військового призначення.
Завдяки удосконаленню процедури ідентифікації з вересня 2011 року тільки у Київській області та м. Києві під час проведення повторної ідентифікації змінено клас небезпеки з 1-го на 2-ий понад 200 об’єктів підвищеної небезпеки; більше десятка об’єктів виключено із Державного реєстру.
Довідково. Під час розробки означеного Закону та Постанови враховано вимоги до небезпечних об’єктів регламентовані основними міжнародними документами спрямованими на запобігання промисловим аваріям, а саме: Конвенцією № 174 МОП 1993 року «Про запобігання великим промисловим аваріям», Директивою Ради Європейського Союзу 96/82/ЄС від 09.12.1996 «Про стримування небезпек великих аварій, пов’язаних з небезпечними речовинами» та Конвенцією Європейської Економічної Комісії ООН від 17.03.1992 «Про транскордонний вплив промислових аварій».
