Корінне поліпшення умов праці шахтарів нині набуло загальнодержавного значення. Відповідні заходи передбачені “Програмою реструктуризації вугільної галузі України”, що здійснюється згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 28.03.1997р. “Про хід структурної перебудови вугільної промисловості”, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Оздоровлення умов праці шахтарів пов’язано в першу чергу зі створенням комплексно-механізованих лав, впровадженням новітніх технологій видобутку вугілля, повною механізацією виробничих процесів, у тому числі кріпильних робіт на основі нової техніки.
З огляду на те, що вугільна промисловість має специфічні особливості, а вугілля є одним з основних джерел палива й енергії для народного господарства, гігієна праці у вугільній промисловості набуває особливого значення.
Праця шахтарів супроводжується великим ризиком і характеризується низкою особливостей. Оскільки зсуви порід і обвали лишаються частим явищем, відбивання, відкачування, транспортування руди по штреках і штольнях, а також кріпильні роботи пов’язані з небезпекою для здоров’я. Основними виробничими шкідливостями, які характеризують умови праці шахтарів, є несприятливі метеорологічні умови, пил і токсичні гази, шум і вібрація, недостатнє освітлення.
Характерною особливістю мікроклімату шахт є різкі коливання окремих його компонентів на різних ділянках підземних робіт. Рух повітря в шахтах може досягати 3-5 м/с на головних відкачувальних і вентиляційних штреках, а в забоях падати до 0,3 м/с. Для повітряного середовища шахт характерні дуже високі температури і висока відносна вологість, що несприятливо впливає на організм шахтарів. В умовах високої вологості повітря не виділяється піт і температура тіла може досягнути меж, небезпечних для здоров’я і життя людини.
Склад шахтного повітря характеризується меншим вмістом кисню, підвищеним — вуглекислоти, наявністю вуглецю оксиду, оксидів азоту, сірководню, сірчистого ангідриду, метану та інших домішок, що утворюються внаслідок різних робіт у шахті.
На вугільних шахтах існує небезпека вибуху метану, що утворює з киснем вибухову суміш. Метан міститься у вугільних пластах і масивах гірських порід і виділяється в процесі добування руди з копалин та під час вибухових робіт. З метою запобігання вибуху потрібно обладнати ефективну вентиляцію підземних виробок і не допускати в них відкритого вогню. У зв’язку із цим серйозною проблемою є освітлення шахт. Нині лампу Деві замінили електричні лампи. Однак несправність електричного устаткування або неправильне поводження з ним можуть призвести до нещасного випадку. Разом із метаном у повітрі інколи є незначна кількість сірководню, який теж може спричинитися до трагічних наслідків.
Пил як головний несприятливий чинник у вугільних шахтах утворюється і надходить у повітря під час усіх робіт, пов’язаних із бурінням, відбиванням; накиданням, транспортуванням і перевантаженням вугілля. Кількість пилових частинок у повітрі може дорівнювати 30 тис. в 1 см³ і більше. Концентрація пилу під час роботи врубової машини прохідного комбайна може становити сотні міліграмів у 1 м³.
Несприятливий вплив вугільного пилу на організм шахтарів виявляється у виникненні специфічних професійних захворювань — антракозу або антракосилікозу. Крім цього, подразнювальна дія пилу може зумовити захворювання верхніх дихальних шляхів, очей і шкіри.
Шум і вібрація в шахтах спричинюються роботою пневматичних відбійних молотків, врубових машин і особливо гірських комбайнів. Шум шахтових механізмів перевищує на 10—20 дБ припустимі рівні шуму у виробничих умовах. Шум є причиною різних за інтенсивністю розладів слуху, особливо в осіб, які працюють у шахті багато років.
Незадовільні санітарно-гігієнічні умови в шахтах призводять до виникнення різновиду лептоспірозу, збудників якого знаходять у сечі щурів.
На особливу увагу заслуговує антракоз, або силікоантракоз, який розвивається зазвичай після 10-20 років роботи на вугільному підприємстві. Заходи, спрямовані на оздоровлення праці у вугільній промисловості, повинні передбачати механізацію виробничих процесів. Широке використання врубових машин, вугленавантажувачів, гірських комбайнів значно поліпшує працю шахтарів.
Освітлення в шахтах повинно бути стаціонарним, від електромережі з використанням люмінесцентних ламп або ламп розжарювання.
Робітників також мають постачати індивідуальними переносними акумуляторами. Для боротьби з газами обладнують механічну вентиляцію. У шахтах, безпечних щодо газу й пилу, влаштовують припливну вентиляцію, а в газових шахтах — витяжну вентиляцію. Заходи, спрямовані на боротьбу з пилом у шахтах, здійснюють шляхом зрошення, застосування гідравлічного способу відбивання і транспортування вугілля. Радикальним методом боротьби з пилом є впровадження нових технологій виїмки вугілля і проходження підготовчих виробок, що забезпечує безпилові умови праці.
Найпрогресивнішими є способи добування вугілля за відсутності людей у забоях, коли добувними механізмами управляють зі штреків. Шум і вібрацію в шахтах долають удосконалюючи конструкції машин, а також встановлюючи устаткування на амортизувальні фундаменти. Добрий ефект дають звукоізоляційні огорожі та дистанційне управління механізмами зі звукоізольованих кабін.
Важливе значення у профілактиці захворювань шахтарів має раціональний спецодяг. Основним його видом є костюм, який складається з куртки і штанів, або комбінезон із цупкої бавовняної чи лляної тканини. Каски виготовляють із фібри. Для захисту ніг використовують гумові чоботи з фланелевою підкладкою. Для захисту органів дихання застосовують респіратори, а для очей — окуляри із сітками.
Оздоровлення умов праці шахтарів здійснюють шляхом модернізації гірничодобувних підприємств. Процеси, в яких застосовується тяжка праця, слід механізувати. Потрібно також встановлювати належні системи вентиляції й витяжки, які знижують ризик перегрівання і захворювання на пневмоконіоз. Добрий ефект щодо запобігання професійній глухоті дають глушники шуму, які встановлюють на гірських прохідних машинах.
Важливого значення у профілактиці травм набуває навчання робітників прийомам самодопомоги і взаємодопомоги, а також постачання їх аптечками із засобами надання першої допомоги.
Робітники, які поступають на роботу у вугільні шахти, повинні пройти медичний огляд, а тих, котрі вже працюють там, обстежують періодично з обов’язковою рентгенографією грудної клітки.
