Працівниця потрапила у ДТП, унаслідок чого отримала травму. Їй видано листок непрацездатності, термін якого становить близько чотирьох місяців. На роботу вона не може вийти і звільнятися не бажає.
Чи можна її звільнити за пунктом 5 статті 40 КЗпП України?
Звільнення працівника з ініціативи власника не допускається в період його тимчасової непрацездатності. Пункт 5 статті 40 КЗпП України є винятком із загального правила за певних умов. Звільнення за цим пунктом можливе, якщо працівник унаслідок тимчасової непрацездатності відсутній на роботі понад чотири місяці поспіль або понад установлений законодавством більш тривалий строк, протягом якого за ним зберігається місце роботи (посада) при певних захворюваннях, наприклад туберкульозі.
Звільнення за пунктом 5 статті 40 КЗпП України є правом, а не обов’язком роботодавця, він може і не звільняти працівника, який хворіє понад чотири місяці.
Статтею 40 КЗпП України визначено підстави звільнення з ініціативи роботодавця, а тому, відповідно, не передбачено згоди працівника. На випадок якщо в майбутньому звільнений працівник буде оскаржувати таке рішення, роботодавець має бути готовий довести, що звільнення працівника спричинене інтересами виробництва і що замінити відсутнього працівника іншим чи перерозподілити його роботу серед інших працівників неможливо.
Для звільнення працівника із цих підстав потрібна попередня згода виборного органу профспілки, яка діє на підприємстві і членом якої є працівник.
Отже, роботодавець наступного дня після виповнення чотирьох місяців нез’явлення працівника на роботу може видати наказ про звільнення, попередньо отримавши згоду профспілки. У цей же день потрібно в належний спосіб провести розрахунок та видати трудову книжку.
Попередньо слід переконатися, що причиною травми не є трудове каліцтво, травма не отримана на виробництві чи по дорозі з роботи додому. У такому випадку роботодавець не має права звільнити працівника аж до відновлення працездатності чи встановлення інвалідності.
Ще одне обмеження звільнення за цією підставою — якщо працівниця належить до категорії осіб, визначених статтею 184 КЗпП України (вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста ст. 179), одинокі матері — за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда), звільнення яких з ініціативи власника не допускається.
Якщо хворий працівник стане до роботи хоча б на один день, а потім знову відкриє листок непрацездатності, термін чотири місяці потрібно відраховувати заново.
