Правильне, а головне безпечне виконання земляних робіт описано в багатьох нормативно-правових актах про охорону праці. І це не випадково, адже дуже часто стаються випадки, коли в результаті порушень охорони праці під час виконання робіт виникають небезпечні ситуації, що тягнуть за собою трагічні наслідки.
Земляні роботи, в основному, виконуються під час будівництва або при ремонтно-відновлювальних операціях. Земляні роботи можуть проводитися ручним методом, а можуть і з застосуванням засобів механізації: екскаватора, бурильної установки, засобів гідромеханізації. Основна вимога до підприємства, яке виробляє земляні роботи — це наявність у нього чинного дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки. Адже відповідно до чинної сьогодні постанови Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, земляні роботи, які виконуються на глибині понад 2 м, в зоні підземних комунікацій чи під водою, належать до робіт підвищеної небезпеки. Якщо ж земляні роботи проводяться в санітарних, охоронних зонах природно-заповідного фонду чи історико-культурної спадщини, то організація повинна отримати ще й дозвіл відповідно до постанови КМУ від 13.03.2002 р. № 316. Базовим документом, який встановлює вимоги безпеки праці під час земляних робіт, є СНиП 3.02.01-87 «Земляні споруди, основи і фундаменти».
Вимоги безпеки праці під час земляних робіт, пов’язані з експлуатацією інженерних комунікацій, визначають відповідні розділи нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП). На початковому етапі підготовки до виконання земляних робіт слід виявити можливі місця охоронних зон підземних комунікацій. Для цього необхідно мати схему розміщення комунікацій, так звану картограму. На ній має бути чітко позначені глибина залягання трубопроводів або кабелів, а також позначені надземні їх частини. У випадку, якщо немає можливості точного визначення місцезнаходження підземних комунікацій, вдаються до ручного шурфування або зондування ґрунту на предмет виявлення комунікацій.
Варто пам’ятати, що виконання земляних робіт в місцях з потенційним патогенним зараженням ґрунту (кладовищах, скотомогильниках, звалищах) або в охоронних зонах діючих інженерних комунікацій (наприклад ЛЕП) проводяться строго за нарядом-допуском і за наявності письмового дозволу організації, яка експлуатує інженерну комунікацію. До виконання земляних робіт можуть залучатися працівники, допущені з медичної точки зору до роботи в замкнутих просторах. Територія виконання земляних робіт повинна бути огороджена в місцях можливого проходу людей і руху транспорту. Також територія забезпечується попереджувальними написами і знаками із сигнальним освітленням у нічний час. Коли ведеться ремонт водопровідно-каналізаційних споруд, місце проведення земляних робіт огороджується. Огороджувати також необхідно зону виконання земляних робіт на автомобільних дорогах від транспортних засобів. Огорожа встановлюється на відстані не менше ніж 2 м від межі виїмки, а за наявності залізничного рейкового шляху — не менше 2,6 м від неї. Для проходу людей через виїмку повинні бути встановлені перехідні містки шириною:
- при односторонньому русі не менше 0,75 м;
- при двосторонньому русі не менше 1,2 м.
В обох випадках містки повинні мати поручневу огорожу з обох боків висотою 1,1 м, бортову дошку шириною 0,15 м і додаткову огороджувальну планку на висоті 0,5 м від настилу. У разі розробки виїмки в безпосередній близькості або нижче фундаментів існуючих будівель або споруд, передбачають технічні заходи щодо попередження їх можливого руйнування і виникнення деформацій, наприклад, розробку виїмки виконують окремими захватками довжиною не більше 1,5 м (п. 7.4.12 НПАОП 45.2- 1.12-01).
Слід зазначити, що деякі нормативні акти (наприклад, п. 8.2.5 НПАОП 64.2-1.07-96) взагалі забороняють виконання земляних робіт механізованим способом в охоронній зоні діючої інженерної комунікації, а п. 8.4.1 НПАОП 64.2-1.07-96 забороняє проведення робіт з горизонтального буріння і шляхом продавлювання ґрунту в зоні розташування газопроводів. Також п. 4.3.41 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98) не допускається використання ударних механізмів для розпушування ґрунту на відстані ближче 3 м від підземного газопроводу, а забивання паль (шпунтів) дозволяє проводити на відстані не ближче 30 м від газопроводу (в разі прийняття додаткових заходів безпеки ця відстань може бути зменшена до 10 м); п. 7.4.16 НПАОП 45.2-1.12-01 допускає використання ударного інструменту на відстані не ближче 5 м від існуючої інженерної комунікації. У робочій зоні будівельно-дорожніх машин, які можуть використовуватися під час земляних робіт, не допускається виконання інших робіт і перебування працівників. Кордон небезпечної зони рухомого робочого органу складає 5 м. Ґрунт із виїмки (траншеї, канави), робочий інструмент та матеріали розміщують на відстані не ближче 0,5 м від бровки (зовнішнього краю) виїмки, при цьому не дозволяється відвалювання ґрунту на розташовані поруч зони, де проходять інші інженерні комунікації. Розміщення переміщення будівельно-дорожніх машин повинно проводитися за межами призми можливого обвалення ґрунту виїмки. Не допускається розробляти ґрунт шляхом підкопування. Навіси або відшарування ґрунту, що виникає при розробці виїмки, своєчасно руйнують зверху (попередньо звільнивши зону обвалення від людей та інструменту), а при виявленні в стінках виїмки валунів, великого каміння або великогабаритних залишків будівельних матеріалів їх видаляють з виїмки. Під час розробки виїмки працюючі повинні розташовуватися таким чином, щоб не травмувати один одного робочим інструментом. Виїмку необхідно захищати від впливу поверхневих вод, розміщуючи відвали ґрунту з одного боку і облаштовуючи водовідвідні канали — з іншого. Швидкий приплив ґрунтових вод у виїмку вимагає штучного водозниження або примусового водовідведення (вимоги з організації водозниження і водовідливу наведені в розділі 2 СНиП 3.02.01-87), а для мулистих ґрунтів або в разі можливого винесення ґрунту підземними водами — шпунтове кріплення. Чи не дозволяється розробка без кріплення перезволожених піщаних, насипних (неущільнених) ґрунтів, а також допуск людей у траншею до встановлення кріплень в таких ґрунтах.
При виконанні земляних робіт повинен здійснюватись постійний контроль за станом схилів (застосовується також термін «укосів») або кріплень виїмки, повинні застосовуватися відповідні заходи проти обвалення ґрунту, особливо після зволоження атмосферними опадами (наприклад, зменшуючи крутизну схилів, посилюючи кріплення). При виявленні не передбачених наявною план-схемою інженерної комунікації або споруди, небезпеки обвалення ґрунту або розташованих поруч споруд, розкопці вибухонебезпечного предмету, дії всередині виїмки небезпечних або шкідливих речовин, земляні роботи в таких місцях негайно припиняються, а працюючих виводять за межі небезпечної зони. Подальше виконання робіт можливе після ліквідації дії небезпечного фактора за умови прийняття додаткових заходів безпеки, знешкодження вибухонебезпечного предмету і отримання відповідного дозволу на подальше виконання робіт. Прохід у виїмку здійснюється через влаштований на рівну поверхню трап шириною не менше 0,6 м з перильним огорожею висотою 1,1 м (для вузької виїмки допускається використання приставних сходів). Не допускається пересування по елементах кріплення виїмки, а також перебування у виїмці без виробничої необхідності.
При виконанні земляних робіт на деяких інженерних комунікаціях згідно з нормативними документами потрібно мати кілька виходів з виїмки. Наприклад, при земляних роботах на трубопроводі магістрального газопроводу діаметром до 800 мм виїмка повинна мати не менше двох виходів — по одному в кожну сторону виїмки, робіт на трубопроводі діаметром 800 мм і більше — не менше чотирьох виходів, розташованих по два з кожного боку трубопроводу ( п. 13.2.13 НПАОП 60.3-1.03-04 «Правила безпечної експлуатації магістральних трубопроводів»).Інші вимоги до вимог охорони праці при земляних роботах модно знайти у зазначених нормативно-правових актах.
Держгірпромнагляд у Дніпропетровській області
