Чим обумовлено безоплатне забезпечення працівників, працюючих в шкідливих умовах праці, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами?
Статтею 7 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівники, які працюють у важких і шкідливих умовах, забезпечуються безоплатно лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами з метою зміцнення здоров’я і запобігання професійним захворюванням.
Видача працівникам молока та лікувально-профілактичного харчування передбачена також ст. 166 Кодексу законів про працю України.
Безоплатне забезпечення працівників молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами здійснюється на підставі Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 р. № 731/П-13 (далі — Порядок № 731). Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442.
До Порядку № 731 додається Перелік хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений Міністерством охорони здоров’я СРСР від 4 листопада 1987 р. № 4430-87 (далі — Перелік № 4430).
Згідно з пп. а п. 1 Порядку № 731 молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених у Переліку № 4430.
Слід зауважити, що не допускається оплата молока грошима, заміна його іншими продуктами харчування, крім рівноцінних, видача молока за декілька змін наперед або за попередні зміни, видача молока додому. Єдиний випадок, коли може надаватися грошова компенсація на придбання молока — це роз’їзний характер праці.
При відсутності на підприємстві об’єкту гарячого харчування (їдальня, буфет, роздаточна, пункт харчування тощо) при організації видачі молока виникають певні проблеми. За висновком НДІ гігієни харчування АМН України від 13 травня 1992 року № 183 допускається заміна молока лише за умови повної відсутності його в торговельній мережі іншими продуктами тваринного походження. А саме, 0,5 л молока можна замінити:
— кисломолочні продукти (кефір, кисле молоко, мацоні тощо) — 500,0 г;
— сир — 100, 0 г;
— сир твердий — 24% жирності — 60,0 г;
— молоко сухе — 55,0 г;
— молоко згущене стерилізоване без цукру — 200,0 г;
— яловичина ІІ категорії (сира) — 90,0 г;
— риба нежирна (сира) — 90,0 г;
— яйце куряче — 2 шт.
Працівникам, які під час роботи контактують з неорганічними сполуками свинцю, необхідно додатково до молока видавати 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних продуктів, фруктових соків, напоїв. Допускається заміна цих продуктів натуральними фруктовими соками з м’якоттю в кількості 250–300 г. Видача цих продуктів має бути організована до початку роботи.
Джерело: mk.dsp.gov.ua
