У фоторепортажі «Під прицілом фотооб’єктива» (див. ОППБ №8/2015 р.) йшлося про незадовільне утримання розподільчих мереж, зокрема, трансформаторних підстанцій та їх обладнання в регіонах України. Про те, що ця проблема була і залишається актуальною, свідчить той факт, що саме вона стала передумовою загибелі одного з електромонтерів на Тернопільщині
Нетверезий, уражений струмом
Нещасний випадок, про який ідеться, трапився наприкінці літа — 25 серпня 2015 року. Бригада в складі допускача — керівника робіт Ф. та чотирьох електромонтерів отримала від майстра П. завдання на проведення профілактичного ремонту комплектної трансформаторної підстанції (КТП).
У зв’язку з цим Ф. отримав дозвіл на підготовку робочого місця та допуск бригади до роботи.
Проте трудові будні електромонтерів не завжди обмежуються виконанням лише офіційних завдань. В реальному житті часто доводиться виконувати щось додаткове. Так було і цього разу. Замість того, щоб після отримання виробничого завдання поїхати на місце виконання робіт, бригада на виділеному автомобілі спочатку заїхала до села, де за додатковою усною вказівкою того ж таки майстра П. без оформлення наряду-допуску замінила в субабонента трифазний лічильник.
Після цього електромонтери заїхали до райцентру, де в одному з магазинів купили продукти — закуску до випивки, яку один з членів бригади захопив з дому. Все це дорогою до основного місця роботи хлопці спожили, піднявши в такий спосіб собі настрій. Члени бригади, мабуть, забули застереження народної приказки: хмільна вода — людині біда…
Прибувши на місце, члени бригади вивантажили біля КТП призначену для захисту її конструкцій від корозії фарбу, набір пензлів, сумку зі слюсарним інструментом та драбину. Після цього, перебуваючи в піднесеному настрої, без підготовки робочого місця розпочали виконання профілактичного ремонту підстанції. Оскільки після відкриття ввідного пристрою (зі сторони низької напруги) з’ясувалося, що один з автоматичних вимикачів був повністю зашунтований, а в іншому була зашунтована фаза «А», то допускач — керівник робіт розпорядився вимкнути підстанційний роз’єднувач під навантаженням.
Виконуючи це розпорядження, електромонтер взяв шматок труби і, заклавши її на штир приводу роз’єднувача, наростивши в такий спосіб плече, спробував провернути його, щоб цим самим припинити подачу напруги (10 кВ) на підстанцію. Проте з першої спроби це зробити не вдалося…
Як пояснив потім голова комісії із спеціального розслідування, завідувач сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління Держпраці у Тернопільській області Михайло Бойко, відповідно до встановлених в енергетиці правил, після першої невдалої спроби вимкнути роз’єднувач Ф., як керівник робіт, мав би доповісти про це диспетчеру. У цій ситуації лише він мав право вирішити, як діяти далі… Однак, як би там не було, яке б розпорядження не дав диспетчер, лінія, яка живила КТП, мала бути знеструмлена. Лише після ремонту роз’єднувача на неї можна було подавати напругу. А вже потім продовжувати запланований профілактичний ремонт підстанції…
Як свідчать матеріали спеціального розслідування, допускач — керівник робіт не вжив тоді заходів щодо подальшого припинення роботи, не доповів диспетчеру про несправність роз’єднувача. Чи то тому, що був захмелілий і йому було байдуже, що відбувається на робочому місці, чи то через те, що після застілля було незручно давати вказівки своїм колегам, оскільки він не відчував себе адміністративним керівником, тобто не був ні бригадиром, ні майстром, а лише електромонтером, чи то просто не знав, як правильно діяти в такій ситуації…
Коли після повторної спроби привід роз’єднувача врешті-решт провернувся, ніхто з членів бригади не звернув уваги на те, що повного відключення при цьому не сталося: ніж фази «А» не вийшов, а залишився у ввімкненому положенні. А це означає, що напруга продовжувала надходити на підстанцію.
Не підозрюючи про небезпеку, бригада продовжувала працювати біля підстанції. Електромонтери Л. і Г. оглядали привід роз’єднувача, намагаючись з’ясувати, чому він не провернувся з першої спроби, а їх колеги С. і В. зайнялися фарбуванням конструкцій КТП. Перший водив пензлем по баку силового трансформатора, другий почав підніматися драбиною, щоб в аналогічний спосіб нанести фарбу на корпус підстанції зі сторони вводу 10 кВ. Проте, як тільки В. наблизився до струмоведучих частин, почувся характерний тріск електричної дуги, якою він був уражений.
Коли чоловік, знепритомнівши, впав додолу, колеги почали надавати йому домедичну допомогу. Допоки це робилося, потерпілий залишався живим. Однак коли під час транспортування в лікарню штучне дихання та непрямий масаж серця було припинено, потерпілий помер.
Причини та винуватці
Проаналізувавши обставини загибелі електромонтера, оглянувши місце виконання робіт та опитавши причетних до трагедії посадових осіб і свідків — членів бригади, комісія із спеціального розслідування дійшла висновку, що основною причиною нещасного випадку став незадовільний технічний стан підстанційного роз’єднувача, а саме зношеність та пошкодження його деталей.
Крім цього, на думку членів комісії, передумовами нещасного випадку стали:
— відсутність на приводі роз’єднувача замка;
— несправність замків дверцят розподільного пристрою зі сторони низької напруги;
— відсутність під одним з автоматів номера фідера ПЛ-0,4 кВ, яку захищає цей комутаційний апарат;
— наявність на автоматичних вимикачах Л-1 фаза «А», Л-2 фази «А», «В», «С» встановлених всупереч вимогам електробезпеки шунтів;
— незадовільний стан ізоляції комутаційних проводів;
— відсутність заземлення рухомої частини приводу роз’єднувача.
За висновком комісії, зазначені порушення знаходилися в причинному зв’язку з настанням трагедії.
Серед організаційних причин нещасного випадку в акті спеціального розслідування зазначено:
— порушення членами бригади трудової, виробничої і технологічної дисципліни;
— непідготовленість робочого місця та невиконання заходів безпеки, як це передбачено нарядом-допуском;
— відсутність контролю за діями членів бригади та за технічним станом розподільчих мереж.
До психофізіологічних причин трагедії члени комісії віднесли перебування потерпілого та інших членів бригади на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння.
До осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, комісія із спеціального розслідування віднесла:
— допускача — керівника робіт Ф., який під час виконання виробничого завдання допустив порушення трудової, виробничої та технологічної дисципліни, не звернув увагу на технічний стан роз’єднувача, його контактних з’єднань, ізоляції та провідників заземлення, не організував безпечного виконання робіт, разом з членами бригади вживав спиртні напої, не забезпечив безперервного, до прибуття лікаря, проведення штучного дихання та непрямого масажу серця потерпілому, чим порушив ряд нормативно-правих актів з охорони праці та електробезпеки;
— членів бригади, зокрема, потерпілого, які під час виконання трудових обов’язків перебували в стані алкогольного сп’яніння, приступили до ремонту підстанції без цільового інструктажу та відповідного допуску, взялися за виконання роботи, умови проведення якої суперечили вимогам правил та інструкцій з охорони праці;
— майстра Району електричних мереж (РЕМ) П., який недостатньо сприяв створенню в бригаді належного морально-психологічного клімату, підвищенню відповідальності за виконання виробничих завдань, не здійснював достатнього контролю за дотриманням членами бригади трудової та виробничої дисципліни, вимог інструкцій, технологічних карт, вимог безпеки та за технічним станом розподільчих мереж;
— головного інженера РЕМ Т., який не здійснював належного контролю за технічним станом електроустановок та за додержанням працівниками трудової та технологічної дисципліни, правил, норм та інструкцій з охорони праці, використанням працівниками засобів колективного та індивідуального захисту тощо;
— начальника РЕМ Г., який не приділяв створенню в трудовому колективі належного морально-психологічного клімату, не здійснював відповідного контролю, зокрема, через інженерно-технічних працівників, за дотриманням трудової дисципліни, технологічних процесів відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та вимог електробезпеки, застосування підлеглими засобів захисту залежно від характеру виконуваних робіт, утриманню в належному технічному стані електричних мереж, що перебувають у підпорядкуванні РЕМ.
Корисний досвід сусідів
Як бачимо, першопричиною нещасного випадку є незадовільний технічний стан роз’єдувача. Знаючи, як рідко проводиться заміна, ремонт та технічне обслуговування цих механізмів, причому не тільки на Тернопільщині, особливо дивуватися цьому не доводиться, як і тому, що окремі з них упродовж тривалого часу залишаються зашунтованими. Оскільки ці небезпечні фактори тривалий час ставали однією з причин ураження струмом електромонтерів (у ВАТ «Хмельницькобленерго» кількість таких нещасних випадків становила близько 70 %), у 2003 р. тодішній начальник Хмельницької інспекції державного нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки Петро Храпак розробив Технічний регламент з безпечного виконання робіт щодо усунення дефектів на роз’єднувачах розподільчих мереж та його додаток — Технологічну карту на заміну (ремонт) лінійних (підстанційних) роз’єднувачів, встановлених на залізобетонній опорі ПЛ-10 кВ.
Ці нормативні акти поєднали в собі вимоги Закону України «Про охорону праці», Правил безпечної експлуатації електроустановок, Правил технічної експлуатації електростанцій і мереж, Правил улаштування електроустановок, врахувавши при цьому психологічні аспекти людської поведінки, характерні види дефектів робочих органів роз’єднувачів, що виникають внаслідок тривалої експлуатації та несвоєчасного ремонту, методи їх безпечного усунення тощо.
Розроблені посадовцем нормативні акти було опубліковано в науково-виробничому журналі «Охорона праці», схвалено Держгірпромнаглядом та рекомендовано ним для впровадження в усіх енергокомпаніях України. Автору достеменно невідомо, чи був використаний доробок Петра Храпака на всіх підприємствах енергетичної галузі, але що стосується ВАТ «Хмельницькобленерго», то тут за нього вхопилися обома руками. Наказом по товариству зазначений Регламент разом з додатком був затверджений як нормативно-правовий акт підприємства і впроваджений у виробництво.
Реалізація його норм, втілення в життя методів безпечного усунення дефектів роз’єднувачів, створення їх резервного фонду дозволили впродовж наступних років викорінити нещасні випадки, пов’язані з несправністю цих механізмів.
Натомість на тернопільському підприємстві, судячи з обставин описаного нещасного випадку, не подбали не тільки про утримання в належному технічному стані підстанції та роз’єднувача, а й про прищеплення електромонтерам відчуття відповідальності за доручену справу, за дотримання елементарних вимог електробезпеки, трудової, виробничої та технологічної дисципліни. Там впродовж більше 10 років не спромоглися врахувати досвід своїх сусідів, відпрацювати систему управління охороною праці, яка б не залишила жодного шансу для розвитку описаних подій. Для того, щоб запобігти трагедії, не потрібно було витрачати додаткові кошти, на відсутність яких часто скаржаться енергетики, а всього лиш навести елементарний порядок у трудовому колективі.
Василь Куражинський, експерт з охорони праці
Стаття надана журналом “Охорона праці і пожежна безпека”
