При зниженні температури повітря зростають режими роботи газовикористовуючого обладнання. Разом з тим при різких поривах вітру та постійних чергуваннях атмосферного тиску різко збільшується ймовірність вибухів газоповітряної суміші внаслідок загазованості приміщень та отруєнь чадними газом.
Окрім цього, статистика свідчить, що найбільша небезпека природного газу не у його пожежовибухонебезпеці, а у тому, що при його неповному спалюванні утворюється чадний газ.
Основні вимоги щодо безпечного користування газовими приладами
- Природний газ (метан) – вибухонебезпечний.
Природний газ (метан) вибухонебезпечний при його концентрації від 5 до 15% від об’єму приміщення.
Можливі витоки газу всередині приміщень: різьбові та зварні з’єднання на газопроводах, місця під’єднань їх до газового обладнання. Окрім цього, газ може самовільно витікати при неконтрольованому користуванні газовими приладами.
Основною ознакою протікання газу є різкий запах одоранту, вкрапленого в нього. Газ може витікати з шиплячим звуком.
Відчувши запах газу у приміщенні, у жодному разі НЕ МОЖНА:
– вмикати електроосвітлення;
– користуватися телефоном та електроприладами.
Як діяти? Необхідно негайно: перекрити газові крани, відкрити вікна та покинути приміщення. Після чого обов’язково зателефонувати та повідомити про витік газу аварійну газову службу за телефоном 104.
Чадний газ – тихий убивця
Ризики! Звертаємо увагу, що в разі:
- самовільного перепланування приміщення;
- відсутності провітрювачів у пластикових вікнах;
- несправностях (засміченості чи відсутності тяги) у димових та вентиляційних каналах;
- встановлення механічних витяжок у приміщеннях, де є газові прилади з відведенням димових газів у димохід;
є велика небезпека того, що природний газ не згоряє повністю, а в приміщенні утворюється та накопичується чадний газ (СО), який діє на організм людини отруйно.
Симптомами отруєння чадним газом є погіршення світлової та кольорової чутливості зору, сльозотеча, сухий кашель, біль у грудині, почервоніння шкіри, прискорене серцебиття, сонливість, погіршення слуху, тощо. При вищих концентраціях чадного газу відчуватиметься сильний головний біль, слабкість, запаморочення, нудота, порушення дихання, судоми, втрата свідомості.
Перша допомога! При отруєнні чадним газом необхідно вивести або винести постраждалого на свіже повітря та терміново звернутися за кваліфікованою медичною допомогою за телефоном 103. Після чого послабити одяг, щоб полегшити дихання, піднести до носа тампон, змочений нашатирним спиртом, напоїти міцною кавою чи чаєм.
Для запобігання самовільного витоку газу та отруєння чадним газом необхідно:
– встановити у приміщенні сигналізатор довибухових концентрацій природного газу та виявлення мікроконцентрацій чадного газу (СО);
– забезпечити регулярні перевірки стану газових приладів спеціалізованою сервісною службою;
– забезпечити регулярні (не рідше одного разу на рік) перевірки стану димових та вентиляційних каналів спеціалізованою організацією;
– при наявності у газифікованому приміщенні газового обладнання з відводом димових газів у димохід (двохфункційний газовий котел, газовий проточний водонагрівач) огляд та прочистку димових та вентиляційних каналів слід проводити 2 рази на рік;
– регулярно слідкувати за станом оголовків димових та вентиляційних каналів у зимовий період, з метою запобігання їх обмерзанню та руйнуванню;
– не залишати без нагляду газові прилади під час їх використання, зокрема газові плити, кухонні вогнища та кахельні газові печі;
– не встановлювати механічні витяжки у приміщеннях, де є газові прилади з відведенням димових газів у димохід.
Зазначимо, що ГУ Держпраці у Львівській області не веде нагляд за безпечною експлуатацією газу побуті. Проте фахівці Головного управління організовують та проводять розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці у Львівській області.
