В Україні утримується високий рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій (далі — НС), пов’язаних з пожежами, вибухами на підприємствах хімічної промисловості та аваріями з викидом або загрозою викиду небезпечних хімічних речовин. Це пов’язано з функціонуванням понад 700 об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 285 тис. т небезпечних хімічних речовин (далі — НХР), у тому числі більше 3 тис. т хлору. Відповідно до звіту1 про основні результати діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у 2019 р. на різних промислових та непромислових об’єктах України виникло 60 НС техногенного характеру, 27 з яких викликані пожежами та вибухами, в яких загинуло 79 осіб.
Враховуючи значну кількість хлору, що використовується та зберігається на підприємствах України, а також одночасність виробництва хлору і каустичної соди, розглянемо основні небезпеки, які несуть ці НХР, та заходи безпеки і гігієни праці при роботі з ними.
Хлор (Сl2) і каустична сода (NaOH, гідроксид натрію, їдкий натр) належать до дуже токсичних речовин другого класу небезпеки, роботи з ними належать до робіт підвищеної небезпеки і потребують отримання дозволу на їх виконання.
Домедична допомога при термічних опіках — пам’ятка від журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Підприємства, що виробляють, зберігають, застосовують хлор, повинні мати план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі — ПЛАС), який розробляють відповідно до вимог Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р. № 2245-III.
За наявності виробництва та складів хлору необхідно провести процедуру ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956.
Засоби захисту
Для уникнення гострих отруєнь приміщення, де можливе виділення хлору, мають бути оснащені автоматичними системами виявлення й контролю вмісту хлору в повітрі.
У випадку перевищення гранично допустимої концентрації (далі — ГДК) хлору, рівної 1 мг/м3, мають включатися:
- світлова й звукова сигналізація;
- аварійна вентиляція (крім приміщення залу електролізу);
- система аварійного поглинання хлору.
Засоби індивідуального захисту — завітайте в магазин проєкту «Охорона праці і пожежна безпека»
Забезпечуючи ЗІЗ працівників, які працюють з хлором та каустичною содою, слід керуватися:
- Нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (частина 1), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці (далі— Держнаглядохоронпраці) від 7 вересня 2004 р. № 194;
- Нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (частина 2), затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 р. № 305.
У разі роботи в осередках ураження хлором використовують прогумовані костюми, шоломи з нагрудниками, гумові рукавички і чоботи. Обов’язкова надійна герметизація одягу, адже пари хлору, проникаючи під одяг, зволожуються і утворюють соляну кислоту. Не можна довгий час знаходитися під дією хлору навіть у захисному одязі.
Корозійні властивості та захист від корозії
Запірна арматура, запобіжні клапани, конструкційні матеріали арматури, зовнішня поверхня обладнання і трубопроводів, що працюють у середовищі хлору, мають бути стійкі до такого середовища. Враховуючи його високу корозійну активність, розрахункова товщина стінок ємнісного обладнання, трубопроводів, штуцерів повинна мати припуски не менше 1–2 мм для компенсації корозії.
Для газоподібного хлору допускається:
- застосування сталевих трубопроводів, футерованих полімерними матеріалами, стійкими до хлору:
- використання хлоропроводів з неметалевих матеріалів, стійких у середовищі газоподібного хлору (склопластик, полімери).
Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрата, тиск, температура тощо) мають проводитися з використанням контрольно-вимірювальних і регулювальних приладів і пристроїв, стійких до корозії у середовищі хлору або захищених від його впливу (розділяючі пристрої, пневматичні повторювачі, піддув інертного газу тощо).
Живий журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Доступний 24/7 у смартфоні, на планшеті чи комп’ютері
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Основні вимоги безпеки
Вимоги до персоналу
До виконання робіт, пов’язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням і застосуванням хлору та каустичної соди, допускаються особи, які пройшли:
- медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246;
- навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15;
- інструктаж, навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМУ від 26 червня 2013 р. № 444.
Вимоги безпеки до приміщень для виробництва та зберігання хлору, каустичної соди
Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій мають бути визначені:
- категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 червня 2016 р. № 158;
- клас зони за ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 р. № 272. У тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які слід позначати на вхідних дверях, а також всередині приміщень та зовні у межах зон.
Аварійна ситуація при виробництві хлору може виникнути у випадку:
- раптового відключення подання води, електричного струму;
- утворення вибухонебезпечної суміші;
- проникнення хлору (газу) у виробниче приміщення;
- створення надмірного тиску у водневому колекторі при електролізі;
- пожежі.
Важливо! В аварійних ситуаціях мають спрацьовувати відповідні системи автоматичного контролю та світлова або звукова сигналізація, а водневі компресори мають автоматично зупинятися.
Виробничі приміщення, сховища рідкого хлору, місця, де проводиться робота із затареним рідким хлором, мають бути забезпечені двома видами зв’язку для передачі інформації стосовно ПЛАС.
Склади для зберігання хлору:
- мають бути:
— побудовані з вогнестійких і мало теплопровідних матеріалів:
— з двома виходами з протилежних сторін будинку чи приміщення;
— обладнані системами поглинання хлору, технічними засобами або системами для ізоляції аварійних контейнерів та/або балонів (пеналами, футлярами), системами розсіювання хлору до безпечних концентрацій у разі його витоку з аварійного контейнера або балона, а також технічними засобами відповідно до табеля оснащення;
- повинні мати:
— рівну підлогу з кислотостійких матеріалів (асфальт, бетон, плитка);
— достатню кількість нейтралізуючих речовин, необхідних для нейтралізації хлору (1 т хлору — 1500 кг кальцинованої соди; 950 кг гідрооксиду кальцію тощо).
Побутові приміщення у складах хлору мають бути ізольовані від приміщень, пов’язаних зі зберіганням, розливом і застосуванням рідкого хлору, і мати окремий вихід. Ці приміщення мають бути обладнані опаленням, системами водопостачання і каналізації, освітленням.
Склади, призначені для зберігання хлору в контейнерах (балонах), мають:
- розташовуватися в окремо розміщених наземних або напівзаглиблених будинках;
- бути одноповерховими з покриттями легкого типу і не мати горищних приміщень;
- мати стінки, перегородки, покриття із неспалимих матеріалів не нижче II ступеня вогнестійкості;
- мати вікна і двері, що відчиняються назовні:
- бути у висоту не менше 3,25 м від підлоги до нижніх виступаючих частин покрівлі.
Розроблення документів з цивільного захисту
Індивідуальний підхід • Стислі терміни виконання • Доступна ціна
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Вимоги до роботи з каустичною содою в цехах та лабораторіях
Заходи безпеки при роботі з каустичною содою:
- поблизу робочих місць мають завжди бути 5% розчини оцтової, виннокамінної або лимонної кислоти для нейтралізації лугів;
- тара, в якій зберігається, транспортується каустична сода, повинна мати відповідні написи та знаки безпеки;
- транспортувати барабани з каустичною содою слід на спеціальних візках;
- вивантажувати солі та луги з барабанів та іншої тари слід із застосуванням механічних та гідравлічних пристроїв;
- приготування розчинів каустичної соди (далі— лужний розчин) для нанесення металопокриттів слід виконувати в окремих спеціально обладнаних приміщеннях з витяжною вентиляцією;
- лужний розчин слід подавати до робочих місць за допомогою насосів або пересувних роздавальних установок;
- каустичну соду треба розчиняти невеликими порціями, безперервно перемішуючи для запобігання виплескуванню розчину. Додавати соду в розчин слід за допомогою пристосувань, які повільно занурюються;
- під час приготування лужних розчинів речовини слід розчиняти невеликими порціями в холодній воді та безперервно помішувати розчин за допомогою вініпластової палички. Великі шматки каустичної соди треба розколювати на дрібні у спеціально відведеному місці, попередньо накривши шматок щільною тканиною (бельтингом). Під час виконання цих робіт слід користуватися захисними окулярами, фартухом і рукавицями;
- горизонтальне транспортування лужних розчинів слід виконувати за допомогою спеціальних візків. Скляні бутлі перед транспортуванням необхідно перевіряти на відсутність сколів та тріщин;
- розливання лужних розчинів слід виконувати за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжкою та із застосуванням засобів індивідуального захисту. За великої кількості розчину в процесі розливу мають брати участь дві людини;
- у випадку розлиття лужного розчину там, де немає зливу, слід негайно надіти респіратор або протигаз, терміново відключити всі нагрівальні прилади та засипати забруднену ділянку піском, потім зібрати цей пісок поліетиленовим совком у поліетиленове відро. Після видалення піску слід промити забруднену ділянку 5% розчином оцтової кислоти, потім водою і витерти насухо. Забруднений пісок слід нейтралізувати 5% розчином оцтової кислоти та висипати в бункер для збирання шламу (відходів);
- зберігати лужні розчини на робочому місці можна у кількості, що не перевищує змінну норму, в місцях, обладнаних витяжною вентиляцією. Скляна тара з лужними розчинами має бути герметично закрита і мати етикетку, на якій вказана назва розчину, його концентрація та класифікація;
- зберігати лужні розчини слід подалі від джерел тепла. Наповнюючи бутлі, треба залишати не менше 10% об’єму вільним для запобігання розриву посудини від теплового розширення рідини.