Дійсно, 25 січня 2012 р. Міністерством надзвичайних ситуацій України наказом № 67 були затверджені Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (далі — Вимоги). Наказ набув чинності з 16 березня 2012 р.
Цим документом встановлено вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство), безпечного використання працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з охорони праці між підприємствами у випадку залучення до виконання робіт працівників інших підприємств.
Дія цих Вимог поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності і видів діяльності.
Наказом також визначено, що цей документ підлягає внесенню до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці. Тобто, цей документ є нормативно-правовим актом з охорони праці.
Відповідно до ст. 44 «Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці» за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність — різновид юридичної відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни з застосуванням до нього догани та звільнення (ст. 147 КЗпП). Законодавством, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення можуть застосовувати органи, які мають право приймати на роботу (обирати, затверджувати і призначати на посаду даного працівника). На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства, дисциплінарні стягнення можуть накладати також органи, що стоять вище від згаданих.
Адміністративна відповідальність. Підставою для такого виду відповідальності є адміністративне правопорушення. Питання порядку застосування адміністративних правопорушень регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення. За порушення у сфері охорони праці до порушників застосовується такий вид адміністративного стягнення як штраф.
Кримінальна відповідальність — різновид юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні міри кримінального покарання до фізичних осіб, винних у вчиненні злочину, передбаченого розділом Х «Злочини проти безпеки виробництва» Кримінального кодексу України.
До кримінальної відповідальності можуть притягуватись не тільки особи, які допустили порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, але і в тому випадку, коли це порушення лише створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.
Матеріальна відповідальність розглядається як різновид юридичної відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків (ст. 130 КЗпП). Умовами накладення матеріальної відповідальності є передбачені законодавством такі ознаки:
- пряма дійсна шкода;
- протиправна поведінка працівника;
- причинний зв’язок між протиправними діями чи бездіяльністю та виниклою шкодою;
- провина працівника в заподіяній шкоді.
Матеріальна відповідальність є близькою до дисциплінарної, оскільки підставою для притягнення до обох видів відповідальності є трудове правопорушення.
Олександр Калашнюк,
головний технічний інспектор праці Федерації профспілок Вінницької області
Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
