У переддень Нового року й Різдва Христового варто згадати про правила пожежної та техногенної безпеки, яких слід дотримуватись при підготовці та проведенні святкування. Адже майже в кожній установі відбудуться святкові заходи з великою кількістю людей. Тож і відповідальним за пожежну безпеку слід потурбуватись про те, щоб враження працівників від заходу залишились приємними.
1. Вимоги до організації заходів з великою кількістю людей
1.1. При кількості учасників заходу понад 50 осіб слід використовувати приміщення, забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, які відповідають вимогам будівельних норм, не мають на вікнах глухих ґрат і розташовані не вище другого поверху в будівлях з перекриттями з горючих матеріалів групи горючості Г3, Г4 згідно з ДСТУ Б В.2.7-19-95 «Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість».
1.2. Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність згідно з ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения» та відповідати групам поширення полум’я РП1, РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 «Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум’я».
1.3. Особи, яким доручено проведення святкових заходів, перед їх початком зобов’язані ретельно оглянути приміщення та переконатись у повній готовності приміщень щодо протипожежної безпеки. Зокрема, слід перевірити наявність необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння, справність засобів зв’язку, пожежної автоматики та сигналізації.
1.4. Особам, відповідальним за пожежну безпеку, необхідно перевірити стан евакуаційних шляхів та виходів, впевнитись у тому, що вони відповідають таким вимогам:
— вільні, нічим не захаращені і у разі виникнення пожежі можуть забезпечити безпечну евакуацію всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд;
— підлога на шляхах евакуації не слизька;
— кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, освітленість, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, облицювання (оздоблення) відповідають вимогам будівельних норм;
— двері на шляхах евакуації відчиняються в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть до повітряної зони незадимлюваної сходової клітки);
— за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються;
— шляхи евакуації, які не мають природного освітлення, постійно освітлюються електричним світлом (за наявності людей);
— сходові марші та площадки мають справні огорожі з поручнями.
1.5. На випадок відключення електроенергії персонал будівель, де у вечірній та нічний час можливе масове перебування людей, повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається адміністрацією, зважаючи на особливості об’єкта, наявність чергового персоналу, кількість людей у будівлі (але не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об’єкті у вечірній або нічний час).
1.6. На вимогу органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснюються й інші (додаткові) протипожежні заходи.
2. Вимоги безпеки під час проведення новорічних свят
2.1. Новорічну ялинку слід встановлювати на стійкій основі.
2.2. За відсутності в приміщенні електричного освітлення (під час можливого відключення тощо) святкування повинно проводитися тільки протягом світлового дня.
2.3. Ялинку не слід встановлювати в проходах, біля виходів, на шляхах евакуації.
2.4. Ілюмінація повинна бути виконана з дотриманням Правил улаштування електроустановок. У разі використання електричної освітлювальної мережі без понижуючого трансформатора на ялинці можуть застосовуватись гірлянди тільки з послідовним увімкненням лампочок напругою до 12 В; потужність лампочок не повинна перевищувати 25 Вт; електропроводка до лампочок ялинкової ілюмінації повинна бути виконана гнучкими проводами з мідними жилами; підключення гірлянд до мережі повинно виконуватись тільки за допомогою штепсельних з’єднань.
2.5. У разі виявлення несправності в ілюмінації (нагрів проводів, блимання лампочок, іскріння тощо) її слід терміново вимкнути.
2.6. Не дозволяється прикрашати ялинку целулоїдними іграшками, а також марлею та ватою, не просоченими вогнезахисною речовиною, застосовувати для ілюмінації ялинки свічки.
2.7. Маскарадні костюми повинні відповідати вимогам ГОСТ 25779-90 «Игрушки. Общие требования безопасности и методы контроля».
3.Заходи безпеки у поводженні з піротехнічними виробами
Через необережність при використанні піротехнічних виробів щороку фіксується чимало випадків травмування людей. Нерідко вибухонебезпечні предмети потрапляють до рук дітям. Палаючі ракети залітають на балкони квартир, розбивають шибки вікон у будинках. Найнебезпечніше те, що вогонь може спалахнути як миттєво, так і після тривалого тління, коли у приміщенні нікого не буде.
Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно дотримуватися інструкції з використання піротехніки.
3.1. Використовувати піротехніку повинні дорослі люди, які добре розуміють наслідки її неправильного застосування.
3.2. При купівлі побутових піротехнічних виробів потрібно звернути увагу на наявність сертифікатів відповідності вимогам безпеки. Якщо вони відсутні, то реалізація та використання виробів заборонені.
3.3. Продавати піротехнічні вироби мають право тільки суб’єкти господарювання за наявності ряду відповідних документів, зокрема копії свідоцтва (довідки) про проходження спеціальної підготовки та допуску до роботи з піротехнічними виробами.
3.4. Продаж побутових піротехнічних виробів у спеціалізованих відділах (секціях) магазинів дозволяється тільки на верхніх поверхах і за умови виконання правил пожежної безпеки. На нижніх поверхах у вітринах і на стендах можуть розташовуватися лише муляжі.
3.5. Заборонено розміщувати відділи (секції) з продажу побутових піротехнічних виробів ближче 4 м від евакуаційних виходів.
3.6. Приміщення для продажу піротехнічних виробів повинні бути обладнані системами пожежної автоматики та забезпечені засобами пожежогасіння.
3.7. Побутові піротехнічні вироби повинні мати інструкцію із застосування українською мовою. Якщо її текст не вміщується на упаковці, то він має додаватися на окремому аркуші. Букви повинні бути чіткими та добре помітними.
3.8. Заборонено продаж піротехніки, яка не має або втратила ідентифікаційні ознаки, з простроченим терміном придатності або з простроченим гарантійним терміном, а також забракованої та без інструкції із застосування.
3.9. Реалізація побутових піротехнічних виробів на ринках не дозволена.
3.10. При зберіганні піротехніки, споживач повинен вжити заходів щодо унеможливлення безконтрольного доступу до неї неповнолітніх, а також можливості випадкової ініціалізації внаслідок використання відкритого вогню, куріння, дії нагрівальних приладів тощо.
3.11. Застосування піротехнічних виробів повинно здійснюватися відповідно до інструкції. Не можна використовувати їх у зоні, забороненій рішеннями органів місцевого самоврядування.
3.12. Користуватися піротехнічними виробами можна на відстані не ближче 50-ти метрів від будівель та споруд, а від АЗС чи інших вогненебезпечних об’єктів — на відстані 100–150 метрів. Безпечна відстань, на яку необхідно відійти після підпалювання ґніту, повинна становити не менше 10 м.
3.13. Після приведення в дію піротехнічного виробу, незалежно від того спрацював він чи ні, не можна підходити до нього 15–20 хвилин (ґніт може ще повільно горіти, і тоді виріб дострілює).
3.14. Винні у порушенні порядку зберігання, торгівлі та використання піротехнічних виробів несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
3.15. При використанні піротехнічних виробів необхідно звернути увагу на таке:
— ракети летять вгору разом з дерев’яним стабілізатором, який часто помилково закопують у землю або примотують скотчем до дерев тощо. Такі ракети потрібно вкласти стабілізатором в надійно закріплену ємність і після цього підпалити ґніт;
— на більшості ракет ґніт закритий ковпачком жовтогарячого кольору або загорнутий у вологозахищений папір чи целофанову плівку. Тому потрібно звільнити ґніт від захисту. Якщо цього не зробити, при горінні в обмеженому просторі ґніт стане швидко горіти, що становитиме небезпеку для того, хто знаходиться поруч з ракетою;
— термін придатності феєрверка зазвичай не більше року, тому пороховий заряд злежується. Прострочена, а також волога продукція може вибухнути набагато раніше, ніж це передбачено заводом-виробником;
— на всіх «римських свічах» написана кількість зарядів, тому при їх використанні треба порахувати постріли, щоб переконатися, що виріб відпрацював цілком;
— феєрверки необхідно встановлювати на рівну поверхню, обклавши камінням, або прикріпити до вертикального кілка, адже ці вироби мають властивість підстрибувати й перевертатися під час вистрілювання.
3.16. Заборонено:
— використовувати вироби, які мають наявні дефекти: зіпсовані, підмочені, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або ґноту;
— розбирати вироби та піддавати їх механічним впливам;
— переносити в кишенях, під одягом;
— користуватися піротехнікою в нетверезому стані;
— кидати під ноги перехожим з вікон і балконів;
— запускати феєрверки з дахів будинків;
— курити при використанні піротехніки;
— сушити піротехнічні вироби, які відсиріли, на батареях опалення або печах;
— користуватися саморобними піротехнічними засобами;
— запалювати бенгальські вогні біля ялинки, при великому скупченні людей, біля дітей у маскарадних костюмах;
— підривати петарди в приміщенні, в покинутих будівлях, біля житла;
— цілитися хлопавкою в обличчя, стріляти в легкозаймисті предмети;
— намагатися повторно запустити піротехнічні вироби у випадку їх неспрацювання з будь-яких причин.
Стаття надана редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
спеціально для інтернет-порталу www.oppb.com.ua
Світлана ТРОШИНА,
провідний фахівець з протипожежної безпеки ДПТ України (Київ),
(детальніше – журнал «Охорона праці і пожежна безпека»)
