Нещодавно керівником Українського НДІ цивільного захисту призначено Віталія Кропивницького.
Тема інтерв’ю начальника УкрНДІ ЦЗ, яке він першому з вітчизняної преси погодився дати нашому журналу, — старі проблеми забезпечення пожежної безпеки українських підприємств і нові підходи до їх вирішення.
— Віталію Станіславовичу, в останні роки багато говорилося про дерегуляцію бізнесу, лібералізацію державного пожежного нагляду. Яка ситуація з цим питанням сьогодні?
— Наказом міністра надзвичайних ситуацій від 20 жовтня 2011 р. № 1113 на виконання доручення КМУ від 7 жовтня 2011 р. № 45296/1/1-11 та з метою розроблення проектів нормативно-правових актів, спрямованих на зменшення втручання державного органу з пожежної безпеки в підприємницьку діяльність, було створено міжвідомчу робочу групу. Перед нею поставили завдання переглянути проекти нормативно-правових актів з метою:
– спростити правила пожежної безпеки та зменшити кількість додаткових вимог, яких повинен дотримуватися підприємець;
– обмеження права інспектора самостійно приймати рішення про застосування санкцій до підприємця;
– позбавлення інспектора права втручатися у діяльність суб’єктів господарювання та ліцензіатів шляхом таких прихованих дозвільних процедур, як погодження, проведення експертизи, підписання акта тощо;
– зменшити кількість контактів інспекторів з підприємцями;
– зменшити кількість об’єктів інспектування (перевірки);
– зменшити кількість видів діяльності, які підлягають інспектуванню (перевірці);
– збільшити період між проведенням планових перевірок;
– зменшити кількість підстав для проведення позапланових перевірок;
– зменшити кількість видів діяльності, які потребують отримання дозволів і ліцензій;
– зменшити кількість документів, які потрібно подати для отримання дозволу або ліцензії;
– зменшити кількість підстав, які потребують переоформлення дозволу (ліцензії);
– спростити процедуру отримання (переоформлення) дозволу або ліцензії;
– підвищити відповідальність інспекторів та осіб, які приймають рішення про видачу дозволів та ліцензій;
– зменшити кількість адміністративних і платних послуг;
– підвищити прозорість діяльності органів держпожежнагляду та його посадових осіб;
– привести застарілі нормативні акти у відповідність до вимог чинного законодавства.
Перелік вимог свідчить про масштабність та незворотність перетворень в питаннях дерегуляції бізнесу та лібералізації держпожежнагляду. Цей курс вже є незворотним і таким, що має створити комфортні умови для бізнесу.
Низку завдань з дерегуляції бізнесу було реалізовано шляхом прийняття Верховною Радою Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України», низки постанов КМУ та наказів МНС України.
Як приклад хочу назвати затверджені МНС України «Правила пожежної безпеки для об’єктів площею до 300 кв. м», спрямовані на спрощення вимог пожежної безпеки суб’єктів малого бізнесу, підвищення прозорості діяльності інспекторського складу органів держнагляду в сфері пожежної та техногенної безпеки.
Детальну інформацію щодо процесу дерегуляції можна отримати на офіційному сайті Держслужби України з надзвичайних ситуацій, у розділі «Робочі групи з дерегуляції».
Хочу підкреслити, що сьогодні в державі кардинально змінюється підхід до перевірок підприємств державними інспекторами пожежнагляду. Можна навіть сказати, що керівництво Держслужби з надзвичайних ситуацій активно запроваджує нову філософію перевірок.
Згідно з нею, державний інспектор України з нагляду в сфері пожежної та техногенної безпеки сьогодні має не шукати недоліки в системі протипожежної безпеки підприємства, а вказувати його керівнику або власнику на наявні пожежні ризики, підказувати оптимальні рішення з їх усунення.
До речі, особисто мені довелося випробувати на ділі цю нову філософію під час роботи на Херсонщині. Саме озброївшись новою концепцією, наші співробітники заходили на підприємство та аналізували всі сторони його протипожежного стану.
— Попутне запитання: а чи готові, на Ваш погляд, самі підприємці до сприйняття цієї нової філософії?
— Так, я розумію підтекст Вашого запитання… Дійсно, спочатку цю «філософію допомоги» підприємці здебільшого зустрічали, як то кажуть, в багнети. Адже подолати багаторічні стереотипи часом буває нелегко. Проте згодом ставлення підприємців змінюється й поступово налагоджується співпраця державного пожежного нагляду з бізнесом.
Зараз підприємець дедалі більше думає про те, як йому зберегти свій бізнес. Тому й сприйняття ним інспектора поволі починає трансформуватися.
Скажу лише, що на Херсонщині ми впроваджували цю нову «філософію допомоги» бізнесу протягом півтора року, поки не отримали перші результати.
— З 1 липня набув чинності Кодекс цивільного захисту України. Наскільки він змінює вимоги до підприємств щодо пожежної та техногенної безпеки?
— Кодекс конкретизує основні вимоги до підприємців стосовно пожежної та техногенної безпеки. Зокрема, він визначає вимоги щодо створення на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення.
Кодексом також визначається, що початок роботи новоутворених підприємств, початок використання підприємцем будівель, споруд, приміщень або їхніх частин здійснюється на підставі поданої ним декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а для підприємств з високим ступенем ризику — також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) їхнього протипожежного стану.
Особисто я в роботі давно відчув, що настав час створювати для підприємств паспорти техногенного ризику, як це заведено в європейських країнах. Там без цього документа ніхто й не візьметься страхувати підприємство.
Зрозуміло, що перед створенням паспорта необхідно привести об’єкт до належного протипожежного стану.
— До речі, торік ваш інститут отримав від МНС доручення на розроблення саме методики розрахунку пожежних ризиків для підприємств. В якому вона зараз стані?
— Розроблення такого документа було включено до Плану робочої групи з підготовки нормативно-правових актів щодо розрахунку пожежних ризиків. До її складу ввійшли науковці, практики, представники навчальних закладів і громадських організацій. Основним завданням робочої групи є створення підґрунтя для реформування наглядової діяльності в сфері пожежної безпеки, а однією з першочергових задач — внесення змін і доповнень до законодавчих актів щодо належного рівня пожежної безпеки об’єкта захисту з урахуванням допустимого значення пожежного ризику.
Внесені до постанови Кабміну України від 29 лютого 2012 року № 306 зміни дають право підприємцеві звернутися до відповідного органу чи іншого підприємця, який має ліцензію на оцінку протипожежного стану об’єктів, розрахунковим шляхом визначити ступінь ризику своєї діяльності та порівняти його зі встановленим кількісним значенням. Визначивши кількісний показник ступеня ризику, підприємець може його знизити завдяки впровадженню додаткових технічно-організаційних заходів.
Отже, існує нагальна потреба у надійній методиці кількісного оцінювання пожежних ризиків для об’єктів різного функціонального призначення. Розроблятиметься така методика в рамках виконання науково-дослідної роботи «Пожежні ризики» силами фахівців нашого інституту. До виконання окремих етапів будуть залучатися спеціалісти Черкаської академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, Львівського університету безпеки життєдіяльності та НТУУ «КПІ». У вересні 2014 роботу має бути завершено.
— Прошу Вас розповісти про пріоритетні для колективу інституту теми розробок.
— На замовлення Держслужби України з надзвичайних ситуацій згідно з тематичним планом Інститут виконує понад 60 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Це фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, а також наукове обґрунтування державної політики у цих сферах.
Інститут розробляє заходи з евакуації при виникненні надзвичайних ситуацій. Проводить наукові дослідження з питань розроблення та впровадження новітніх технологій, тактичних прийомів гасіння пожеж і способів проведення аварійно-рятувальних робіт. Розробляє правила пожежної та техногенної безпеки, бере участь у розробленні відповідних нормативно-правових актів. Розробляє профілактичні заходи з мінімізації техногенної небезпеки, проводить прикладні дослідження з оцінки масштабів і наслідків техногенного навантаження (у тому числі, радіоактивного забруднення) на довкілля; наукові дослідження з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та реабілітації радіоактивно-забруднених територій. Розробляє інженерно-технічні заходи цивільного захисту в складі проектної документації об’єктів і проекти технічних умов до інженерного забезпечення об’єкта містобудування щодо пожежної і техногенної безпеки. Розробляє плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на потенційно небезпечних та об’єктах підвищеної небезпеки, а також спеціальних заходів протиаварійного захисту.
Також Інститут щорічно готує Національну доповідь «Про стан техногенної та природної безпеки в Україні», яка є науково-дослідною роботою. Її зміст передбачає аналіз техногенного та природного становища в Україні, статистики виникнення надзвичайних ситуацій, діяльності Єдиної державної системи цивільного захисту, стану техногенної безпеки в зоні відчуження.
Інститут веде роботи з гармонізації національних протипожежних норм з відповідними стандартами Євросоюзу. З початку цього року виконуються дві науково-дослідні роботи: одна з них має шифр «Пожежна безпека будівель», друга — «Оцінка ПН СЕП». Під час їх виконання інститут планує розробити проекти 16 національних стандартів, гармонізованих з європейськими, які будуть регламентувати вимоги пожежної безпеки до будівельних конструкцій, виробів і матеріалів та до кабельної продукції.
— Наприкінці травня в Києві сталася масштабна пожежа в житловому будинку по вул. Гетьмана. За повідомленням преси, на великий площі зайнявся дешевий пінопластовий утеплювач фасаду. Як, на Вашу думку, можна запобігти таким небезпечним випадкам?
— Я вважаю, що причиною таких випадків завжди є жадібність підприємців, які намагаються зекономити, застосовуючи в будівництві дешевий, хоча й небезпечний, матеріал. Але ж на людській безпеці економити не можна! Тому, на мій погляд, слід посилити державний контроль за вибором забудовником матеріалів з відповідними характеристиками для використання в будівництві — як на етапі проектування, так і на етапі приймання об’єкта в експлуатацію.
На жаль, фахівців з пожежної безпеки тепер не включають до складу комісій з приймання будівельних об’єктів у експлуатацію…
Зараз в Україні працює чимало приватних фірм, які проводять випробування на визначення показників з пожежної небезпеки, заробляючи на цьому. Тож гроші тут, на жаль, інколи можуть важити більше, ніж безпека. А наш інститут є державною установою, отже, його висновки за підсумками таких випробувань мають державний статус.
Нові конструкційні, оздоблювальні, утеплювальні, покрівельні, теплоізоляційні та спеціальні матеріали, які з’являються на ринку, нові конструкції та технології ми випробовуємо на нашому полігоні — до речі, подібної випробувальної бази в Україні більше немає.
Для проведення випробувань застосовується понад 130 одиниць атестованого випробувального обладнання та 370 одиниць засобів вимірювальної техніки.
Останнім часом на полігоні проводяться сертифікаційні випробування:
– водяних спринклерних зрошувачів;
– модулів газового пожежогасіння;
– просочувального вогнебіозахисного засобу.
— Торік УкрНДІЦЗ провів експертний аналіз проекту будівництва стартового комплексу на бразильському космодромі Алькантара. Чи врахували проектанти комплексу ваші зауваження?
— Дійсно, минулого року науковці Інституту спільно з фахівцями Держтехногенбезпеки розглянули проектну документацію та надали близько 300 зауважень. Всіх їх було враховано проектантами, було внесено відповідні зміни до проекту стартового комплексу, після чого було підписано експертний висновок.
— Чи змінилася робота УкрНДІ ЦЗ після реорганізації системи державного пожежного нагляду?
— Ні, робота колективу не змінилася, пріоритети в нього залишилися ті самі.
Але хочу сказати про реорганізацію, яка зараз відбувається в Інституті. Нещодавно до нього приєднався науково-дослідний відділ, який базується у Сімферополі та веде наукові дослідження з проблем протипожежного та техногенного захисту об’єктів з вибухонебезпечними виробництвами, а також морського та міського пасажирського транспорту, удосконалення нормативно-правової бази щодо безпеки цього напряму.
У складі Інституту нещодавно створено відділ трансферу інноваційних технологій. Його колективу доручено вести розробки з такої тематики:
– розроблення технології синтезу терморозширеного графіту та створення мобільної установки для ліквідації аварій, пов’язаних із забрудненням територій нафтопродуктами;
– застосування нового термоізоляційного вогнестійкого піноматеріалу в цивільному та промисловому будівництві;
– розроблення технології утилізації біологічних відходів на основі суперкритичних флюїдів.
Довідка ОПіПБ
Віталій Станіславович Кропивницький призначений начальником УкрНДІ цивільного захисту у квітні 2013 року. Професійний пожежник, пройшов шлях від начальника караулу до начальника Теруправління МНС України в Херсонській області. Полковник служби цивільного захисту, майстер спорту СРСР з пожежно-прикладного спорту.
З червня 2013 року є членом редакційної колегії ОПіПБ.
Інтерв’ю вів Сергій Пономарьов
