Необхідність отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки визначений ст. 21 Закону України “Про охорону праці” (далі – Закон). Законом визначено, що “Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл)”.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, а також переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1107 затверджений діючий з 1 листопада 2011 р. Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі Порядок). Цією ж постановою відмінено діючий раніше Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, який був затверджений постановою Кабінету міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1631.
Ні Законом, ні діючим на сьогодні Порядком ніяких виключень щодо отримання дозволу суб’єктами господарювання в залежності від дати їх утворення, не визначено.
Тому дозвіл повинні отримувати всі підприємства, які виконують роботи підвищеної небезпеки, чи експлуатують (застосовують) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки.
Олександр Калашнюк,
головний технічний інспектор праці
Федерації профспілок Вінницької області
