Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки персоналу рентгенівського кабінету


Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки персоналу рентгенівського кабінету

Державні санітарні правила і норми  № 6.6.3-150-2007 «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації ренгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур» встановлюють основні принципи, вимоги та норми із забезпечення захисту персоналу медичного, віднесеного до категорії А та Б, пацієнтів і населення при проведенні медичних рентгенологічних процедур з діагностичною, профілактичною, терапевтичною та дослідницькою метою незалежно від методу їх проведення.

При рентгенологічних процедурах на персонал, віднесений до категорії А, можуть діяти такі небезпечні та шкідливі фактори – рентген-випромінювання; пил свинцю у повітрі, на поверхні устаткування, підлозі, стіках, вікнах тощо; продукти іонізації повітря (озон, окисли азоту); хімічно активні речовини; небезпечний рівень напруги в електричних ланцюгах, замикання яких може проходити через тіло людини; підвищена температура елементів технічного оснащення; фізичні зусилля при експлуатації рентгенівського устаткування; підвищений півень шуму, що створюється технічним оснащенням; повітряна й контактна передача інфекції.

Радіаційна безпека персоналу рентгенівського кабінету забезпечується конструкцією рентгенівських апаратів, проектними рішеннями, використанням стаціонарних, пересувних та індивідуальних засобів раіаційного захисту, оптимальною організацією роботи кабінету, оптимальними умовами проведення рентгенологічних досліджень та здійсненням постійного радіаційного контролю.

До роботи з експлуатації ренгенівського апарата допускаються особи, не молодші 18 років, які мають документ про спеціальну підготовку, пройшли інструктаж та перевірку знань з правил радіаційної безпеки, а також нормативних документів та інструкції з охорони праці, що діють у закладі.

Керівник лікувально-профілактичного закладу зобов’язаний організувати проведення попереднього (до прийняття на роботу) і щорічних періодичних медичних оглядів осіб, які наказом по лікувально-профілактичному закладу віднесені до категорії А. До роботи допускають тільки тих осіб, які не мають медичних протипоказань. Система інструктажу й перевірки знань з охорони праці та радіаційної безпеки включає – вступний інструктаж (до прийняття на роботу), первинний (на робочому місці), повторний (не рідше 1 разу на квартал), позаплановий (при зміні характеру робіт).

Радіаційний контроль здійснюється з метою отримання інформації про дози опромінення персоналу.

Основними завдання радіаційного контролю є:

– визначення кількісних і якіснх характеристик рентгенівського випромінювання, яке використовується з дігностичною або лікувальною метою;

– контроль потужності доз випромінювання на робочих місцях персоналу, у суміжних приміщеннях і на території, який проводидиться не рідше 1 разу на 2 роки;  

– контроль захисної ефективності пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту, який проводиться не рідше 1 разу на 2 роки. На всіх засобах захисту повинні бути штампи чи позначки, що свідчать про їх свинцевий еквівалент і дату перевірки. Користуватися засобами захисту без зазначеного маркування заборонено. Усі засоби захисту, які вміщують свинець, повинні бути зачохлені, а пересувні покриті фарбою для попередження попадання свинцю в навколишнє середовище та організм людини;

– індивідуальний дозиметричний контроль осіб категорії А проводиться постійо з реєстрацією результатів замірів 1 раз на квартал. Індивідуальні річні дози опромінення персоналу необхідно фіксувати в карті обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А. Карта обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А  повинна зберігатися до моменту досягнення робітником 75 річного віку, але не менше ніж 30 років після звільнення працівника;

– уміст свинцю в повітрі кабінетів та на поверхні обладнання необхідно контролювати 1 раз на рік.

Вимоги цих правил обов»язкові для будь-яких юридичних та фізичних осіб, які здійснюють діяльність, пов»язану з медичним опроміненням при проведенні ренгенологічних процедур.

Відповідальність за виконня вимог Правил покладається на керівників лікувально-профілактичних закладів та науково-дослідних установ, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які проводять медичні рентгенологічні процедури.

Джерело: kirtu.gov.ua

Завжди актуальні матеріали в журналі
«Охорона праці і пожежна безпека»
Придбати видання