Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Утримання, облік та перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання підприємств

ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ НОВИН

Ви ще не отримуєте професійні новини від нашого порталу
для спеціалістів з охорони праці і пожежної безпеки?

Ми надсилаємо нашим відвідувачам корисні та цікаві статті
й актуальні новини. Абсолютно безкоштовно та без спаму.

Долучайтеся до кола найкращих професіоналів!

Запрошуємо взяти участь у щорічній події –
FORUM з пожежної та техногенної безпеки-2017,
12 жовтня, 2017, МВЦ, в рамках виставки ПОЖТЕХ

Для учасників ми готуємо:

  • Новий формат взаємодії у сфері пожежної безпеки
  • Серед експертів - найкращі менеджери, стратеги, розробники змін до законодавства, посадові особи, юристи.
  • Обмін досвідом, живі кейси, ідеї, поради від провідних представників професії.
  • Мінімум води, максимум прикладних знань і робочих ситуацій.

Детальна програма

З питань участі: 044-568-5138 (департамент семінарів, Анастасія Гордієнко)

Утримання, облік та перевірка технічного стану джерел зовнішнього
протипожежного водопостачання підприємств

Джерела зовнішнього протипожежного водопостачання

Гасіння займання на переважній більшості пожеж досягається дією на поверхню матеріалів, які горять, охолоджувальними вогнегасними речовинами, основною з яких є вода. Забезпечення безперервної подачі води в необхідній кількості до місця пожежі є головною умовою її успішної ліквідації. Для дотримання цієї умови використовуються джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, до яких відносяться:
— пожежні гідранти;
— природні та штучні пожежні водойми (резервуари);
— водонапірні вежі та градирні.

Пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними та утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. У разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи.

Пожежні гідранти та водойми повинні мати під’їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об’єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під’їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

Пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані.

Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені покажчики (об’ємні зі світильником або пласкі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:
— для пожежного гідранта — літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
— для пожежної водойми — літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Водонапірні башти повинні бути забезпечені під’їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою. Не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, який зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Загальні витрати води для гасіння пожежі визначаються як сума витрат води на зовнішнє пожежогасіння та внутрішнє пожежогасіння відповідно до ДБНВ.2.5-64, а також  на роботу систем протипожежного захисту відповідно до ДБНВ.2.5-56.

Максимальний термін відновлення пожежного об’єму води повинен бути не більше ніж:
— 24 год. — у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б, В;
— 36 год. — на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г і Д;
— 72 год. — у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

Згідно з вимогами Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2015 р. № 696, утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання зобов’язані здійснювати юридичні особи, яким на підставі прав власності або іншого речового права належать такі об’єкти.

Утримання пожежних гідрантів (далі — ПГ), встановлених на трубопровідних системах централізованого водопостачання населених пунктів, зобов’язані здійснювати підприємства питного водопостачання. Утримання інших ПГ здійснюють юридичні особи, яким вони належать на підставі права власності або іншого речового права.

Утримання ПГ включає:
— технічне обслуговування;
— поточний ремонт;
— забезпечення вільного доступу;
— утеплення (за необхідності);
— утримання колодязів, у яких встановлені ПГ, у сухому стані;
— очищення люків колодязів від сміття, снігу та льоду;
— фарбування кришок люків у червоний колір;
— забезпечення покажчиками місць розташування ПГ;
— ведення документації згідно з Журналом обліку перевірок джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (додаток 1).

Підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під’їздів до вододжерел покладається: на підприємстві — на його власника (орендаря); у населених пунктах — на органи місцевого самоврядування.

Утримання природних та штучних пожежних водойм включає:
— забезпечення вільних під’їздів із твердим покриттям;
— очищення під’їздів від сміття, снігу і льоду;
— забезпечення справного стану пірсів, приймальних колодязів;
— утеплення в зимовий період ополонок розміром не менше 0,6 × 0,6 м;
— захист штучних пожежних водойм, у тому числі пожежних резервуарів та обладнання від замерзання води взимку;
— забезпечення необхідного об’єму (рівня) води (додатково для штучних пожежних водойм), забезпечення покажчиками згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026;
— ведення документації згідно з Журналом обліку перевірок.

Утримання водонапірних веж та градирень включає:
— забезпечення вільного під’їзду з твердим покриттям;
— очищення під’їзду від сміття, снігу та льоду;
— утримання пристрою відбору води протипожежною технікою у справному стані;
— забезпечення покажчиками згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026;
— ведення Журналу обліку перевірок.

Юридичні особи, яким на підставі права власності або іншого речового права належать джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, в разі проведення ремонтних робіт, пов’язаних з відключенням водопровідних мереж, на яких розміщені ПГ, зобов’язані не пізніше ніж за добу до початку проведення таких робіт проінформувати пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України. Повідомлення має містити адресу та межі водопровідної ділянки, що відключається, час початку та закінчення ремонтних або інших регламентних робіт.

Використовувати воду в будь-яких інших цілях з водних об’єктів, спеціально призначених для протипожежних потреб, забороняється.

Облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

За облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання відповідають начальники пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Для обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання наказом начальника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України район виїзду підрозділу поділяється на чотири дільниці та закріплюється за начальниками караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Періодичність перерозподілів дільниць між караулами (змінами) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України визначається виходячи з кількості джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених у районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України.

У пожежно-рятувальному підрозділі ДСНС України визначається відповідний караул, який відповідає за своєчасне складання та коригування облікової документації джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду.

Періодичний облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання проводиться не рідше одного разу на три роки. Під час проведення періодичного обліку пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України складають Акт прийому на облік або Акт зняття з обліку.

Для проведення періодичного обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання населеного пункту або об’єкта наказом керівника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України призначається комісія у складі:
— для населеного пункту — представника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України; представника підприємства питного водопостачання або балансоутримувача джерела зовнішнього протипожежного водопостачання;
— для об’єкта — представника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України; представника Головного управління (Управління) ДСНС України, відповідального за протипожежне водопостачання об’єкта.

Цей наказ доводиться до відома усіх членів комісії для населеного пункту та для об’єкта відповідно.

Після проведення періодичного обліку всі вуличні ПГ, природні та штучні пожежні водойми, а також водонапірні вежі в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України записуються в паспорт періодичного обліку, який складається представником пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України в двох примірниках (перший зберігається в обліковій справі пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України, другий — на підприємстві питного водопостачання (або у балансоутримувача).

Усі об’єктові джерела зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України записуються до Відомості періодичного обліку, яка складається відповідальним за протипожежне водопостачання об’єкта у двох примірниках (перший зберігається в обліковій справі пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України, другий — у власника (орендаря, користувача) об’єкта.

Перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

Проведення перевірок технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, у тому числі випробувань ПГ на водовіддачу в населених пунктах, покладається на пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України, а тих ПГ, що знаходяться на території об’єктів, яким на підставі прав власності або іншого речового права належать пожежні гідранти, природні та штучні пожежні водоймища, градирні, водонапірні вежі – на керівників об’єктів або на відповідальних працівників цих об’єктів, визначених наказом керівника.

Перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання у населених пунктах проводиться двічі на рік (у квітні — травні та вересні — жовтні) комісією у складі:
– представника чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України на закріпленій за караулом (зміною) дільниці із залученням представника підприємства питного водопостачання (для ПГ);
– представника місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, або балансоутримувача (орендаря) (для інших джерел протипожежного водопостачання) та включає зовнішній огляд і перевірку з пуском (забором) води.

При проведенні зовнішнього огляду встановлюються наявність і стан під’їздів до джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, а також наявність і стан покажчика джерела зовнішнього протипожежного водопостачання та відповідність координат, наведених на покажчику, дійсному розміщенню джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

Під час зовнішнього огляду джерел зовнішнього протипожежного водопостачання встановлюються:
1. Для ПГ:
— наявність і цілісність зовнішньої кришки колодязя ПГ;
— наявність утеплення колодязя (під час перевірки у вересні — жовтні);
— відсутність води в колодязі.
2. Для природних та штучних пожежних водойм:
— наявність води в необхідній кількості в місці, призначеному для опускання всмоктувальної лінії пожежно-рятувальної техніки, а також наявність води у приймальних колодязях (у разі їх наявності);
— стан покриття пожежного пірса, наявність бокових відгороджень та упорного бордюру.
3. Для водонапірних веж — наявність та справність пристрою для відбору води пожежно-рятувальною технікою.
4. Для градирень — можливість під’їзду до місць відбору води пожежно-рятувальною технікою.

Перевірка з пуском (забором) води проводиться один раз на рік (квітень — травень). Під час перевірки з пуском (забором) води для ПГ встановлюються:
— наявність води та розрахунковий тиск у водопровідній мережі шляхом почергового встановлення пожежної колонки на кожний ПГ;
— справність обладнання для пуску води з ПГ (пожежної колонки, запірної арматури та штока гідранта) та стан зливного отвору стояка ПГ;
— водовіддача водопровідної мережі шляхом підключення пожежно-рятувальних автомобілів на ПГ та подачі води з пожежних стволів у кількості, необхідній для забезпечення розрахункової витрати води, до місця умовної пожежі під час проведення пожежно-тактичних навчань (занять) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України зі складанням Акта перевірки водопровідної мережі на водовіддачу.

У разі невідповідності водопровідної мережі встановленим нормам копія Акта перевірки на водовіддачу направляється до Головного управління (Управління) ДСНС України за підпорядкованістю упродовж одного календарного дня після складання цього Акта.

Під час перевірки з пуском (забором) води для водойм, градирень і водонапірних веж встановлюється можливість відбору води у визначеному місці та подачі води пожежно-рятувальним автомобілем.

Після закінчення перевірки технічного стану ПГ, водойм, градирень і водонапірних веж представником пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України заповнюється Журнал обліку перевірок, а в разі виявлення несправностей складається Акт виявлених несправностей.

Керівники об’єктів незалежно від форм власності зобов’язані не рідше двох разів на рік (у квітні — травні та у вересні — жовтні) проводити перевірку об’єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених на їх території, із залученням (за їх письмовим зверненням) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Під час проведення перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України та відповідальні за утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання на об’єктах, а також представники підприємства питного водопостачання повинні керуватися вимогами чинного законодавства з охорони праці.

Додаток

Додаток 1
до Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання
(пункт 3 розділу ІІ)

ЖУРНАЛ
обліку перевірок джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

Примітка. Форма складається окремо для кожного джерела зовнішнього протипожежного водопостачання.

Анатолій Рожков,
експерт з пожежної та техногенної безпеки,
член громадської ради ДСНС України
один із спікерів-експертів FORUM

Журнал «Охорона праці та пожежна безпека», № 4, 2017

Придбати видання