Термічна обробка полягає в нагріванні металевих виробів та деталей в різних середовищах (рідких, твердих, газоподібних). Вона включає процеси відпалу, нормалізації, загартування, відпуску, а також хімічні процеси, з допомогою яких в поверхневий шар металу вводиться вуглець, азот, ціаністі з’єднання. При всіх перерахованих процесах виконується нагрів виробів до температури 450–1100 °С.
Умови праці в термічних цехах (дільницях) визначаються метеорологічними параметрам, наявністю шкідливих речовин в повітряному середовищі та електромагнітного поля. Мікроклімат на робочих місцях термістів у загартованих, нагрівальних печей характеризується підвищеною температурою повітря робочої зони, інтенсивним тепловипромінюванням (до 13 000 кДж/мч). Застосування деяких хімічних речовин (оксид, диоксид вуглецю, аміак, розплав свинцю та інші) в якості зміцнюючого середовища дає можливість виділення в повітря як перерахованих речовин, так і продуктів їх термоокислювальної деструкції.
Не відбувається виділення шкідливих речовин при процесах, які здійснюються в герметизованому обладнанні (вакуумування та інше.). Оснащення всіх ванн з розплавами ціанідів та цианових солей ефективною місцевою витяжною вентиляцією забезпечує вміст ціаністого водню у повітряному середовищі на рівні ПДК (0,01–0,03 мг/м.куб.).
Оздоровчі заходи в термічних цехах повинні бути направлені на попередження впливу на працюючих надлишку тепла та шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, та профілактику травматизму. До таких заходів відносяться: теплоізоляція обладнання, аерація виробничих приміщень, застосування повітряного душування, герметизація процесів, облаштування раціональної місцевої витяжної вентиляції та інші заходи.
Установки ТВЧ повинні оснащуватися вбудованими екранами. Також необхідно передбачати спеціально оснащені площадки для розміщення нагрітих деталей.
Особлива увага повинна бути направлена на застосування засобів індивідуального захисту, зберіганню спецодягу.
Для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди. Метою яких є визначення стану здоров’я працівника та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.
Джерело: Управління Держпраці
