Угорська трагедія та її наслідки для України


У результаті аварії на заводі з виробництва алюмінію в Угорщині, яка сталася 4 жовтня на глиноземному комбінаті Ajkai Timfoldgyar Zrt компанії MAL Zrt, загинули чотири людини, шестеро зникли безвісти, понад 120 отримали опіки шкіри та очей. Того дня прорвало дамбу відстійника комбінату, і на територію кількох населених пунктів вилилося 1 млн 100 тис. кубометрів рідкого червоного шламу, який містить лужний розчин високої концентрації. Причини поки не до кінця з’ясовані. Кілька населених пунктів, у тому числі два міста, затоплені отруйними відходами. Режим надзвичайного стану в областях Веспрем, Ваш і Дьєр-Мошон-Шопрон на прохання уряду продовжено до 31 грудня. Загальна площа враження отруйною речовиною сягає 40 квадратних кілометрів, рідкими отрутохімікатами затоплено 400 приватних будинків. Із зони лиха евакуйовано 7 тисяч чоловік. Отруйні відходи потрапили до Дунаю та його притоків. Для ліквідації всіх наслідків витоку токсичних відходів знадобиться не менше року. Коштуватимуть ці роботи десятки мільйонів доларів.

Інф. ОП і ПБ

Державна гідрометеорологічна служба України інформує, що, за даними гідрометеорологічної обсерваторії, на 12 годину 24 жовтня 2010 року погіршення стану забруднення української ділянки річки Дунай не відзначається.
За останньою інформацією, яка надійшла по каналах Міжнародної комісії з захисту річки Дунай 25 жовтня, на угорській ділянці Дунаю (створ Генье) вміст заліза порівняно з минулою добою дещо знизився і становив 0,415 мг/дм3 (при нормі в Угорщині 0,20 мг/дм3). Зафіксовані значення рН — 8,08 (норма від 6,5 до 8,5) та вмісту інших важких відбір проб у двох точках р. Дунай. Показники якості води (важкі метали) на українській ділянці р. Дунай у межах норми й не перевищують фонових значень. Підтримується постійний зв’язок із румунською стороною (національною адміністрацією «Води Румунії») щодо якості води по в/п Basias (1072 км р. Дунай).
Відділи КВВР (Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилкове) ведуть пильний контроль за дотриманням режиму водообміну Придунайських водосховищ.
На цей час загрози забруднення водосховищ не існує.
Якість питної води та води р. Дунай залишається на контролі.

За інформацією прес-служби
МНС України

Про стан справ із аналогічними українськими об’єктами розповів начальник державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Василь СТОЄЦЬКИЙ:
— Екологічно небезпечних об’єктів у нас в країні більше 1000, а точніше — 1052. Це шламонакопичувачі, відвали, дамби тощо. Нині триває міжвідомча перевірка усіх цих об’єктів. На сьогодні перевірено близько 60%. Усі недоліки, які можна усунути, одразу виправлено, песпективні будуть відображені у відповідних документах. Буде вжито всіх необхідних заходів для того, щоб усі такі об’єкти працювали безпечно.
Зокрема, тривогу викликає стан хвостосховищ Південного хімзаводу, зосереджених в м. Дніпродзержинську. Існують також проблеми з хвостосховищами Миколаївського глиноземного заводу (там їх два). Одне з рідкою фракцією, яке на сьогодні не діє, а друге з сухою фракцією. Відходи зберігаються на спеціальних полях і при висиханні потребують зрошування, щоб шкідливі речовини не розповсюджувалися за межі санітарної зони. Сьогодні система зрошення хвостосховищ потребує реконструкції.
Є також проблеми в Калуші — це сумнозвісний Домбровський кар’єр. Для запобігання екологічній катастрофі вжито необхідних заходів на рівні держави. Зокрема, підписано Указ Президента та ухвалено Закон України «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації». Для консервації Домбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів № 1, 4, хвостосховищ №1, 2 та спорудження стіни в ґрунті розроблено відповідну нормативно-технічну документацію. Із державного бюджету виділено необхідні кошти. Нині починається ліквідація хвостосховищ і приведення у безпечний стан Домбровського кар’єру.

 

Інф. ОП і ПБ