Теорема з багатьма доказами, або Чому згоріла нафтобаза

Чому теорема? Просто будь-яку теорему потрібно доводити. І тому сьогодні буде потрібно довести до громади просту істину. Нехлюйство, безпринципність, нерозуміння елементарних, а особливо спеціальних процесів фізики, відсутність серед керівників, зокрема, високих рангів, людей грамотних, обізнаних з глибокими теоретичними знаннями — призводить до трагедії

Трагедія зблизька

Україна пережила Чорнобиль. Чому? Та тільки тому, що якесь керівне «чудо» чудило на АЕС, а той, хто керував безпосередньо процесом, не сказав ні!, а тупо діяв за вказівками. Результат не забарився. Світ від подальшої трагедії рятували люди, першими були пожежники та фахівці-ядерники.

Щось подібне сталося нині на Київщині поблизу міста Васильків. В зручному для «блатного» власника місці було запроектовано й побудовано «нафтобазу». Називати без лапок цей об’єкт неможливо.

Тепер керівники та інші посадові особи, які повинні були відповідати за дотримання норм і вимог законів, дозволяють говорити й писати про те, що ця «нафтобаза» побудована не в тому місці, вона не має засобів гасіння (їх не було встановлено апріорі), резервуарний парк розташовано на території «нафтобази» за невідомо якими нормативами.

Говорити — не горщики ліпити. Та чомусь починають «видатні керівники» вести мову саме після того, як щось вдіяти для запобігання біди вже не можна.

Але по порядку. 8 червня 2015 р., 19:30. Їду додому залізницею і з вікна бачу чорний стовп диму, діаметром біля основи десь 70 м, який підіймається вертикально вгору (Фото 1).

Зрозумів: горить щось серйозне. Бачу, що минають хвилини, але, судячи з димової хмари, як кажуть, усе тільки починається.

Прийняв рішення для об’єктивного висвітлення події особисто приїхати на місце. Дорогою від знайомих дізнаюсь: горить заправка «БРСМ». Проте за час, який минув, розумію, що пожежу на заправці вже давно можна локалізувати — і маю надію на те, що так воно і є.

Та наближаючись до пожежі, бачу, як у її бік втягують пожежний потяг, а сила пожежі тільки збільшується. О 20:45 стою в 150 м від пожежі. Чітко видно, що сильно горить вертикальний резервуар великої ємності, поруч трохи менший, який має вигляд гігантської запальнички (Фото 2). Фонтани полум’я висотою не менше як 30 м вириваються з дихального клапана та інших пристроїв, якими з’єднано внутрішній об’єм резервуара з атмосферою. Фонтани вогню б’ють, і навіть на такій значній відстані чути, як реве цей вогняний смерч. Десь о 21 годині на ємності, які стоять поруч, пожежники починають подавати струмені води (Фото 3).

Бачачи цю картину, розумію, що люди працюють надто близько до палаючих резервуарів. Вирішую подивитись безпосередньо на місці, як організовано гасіння. І вважаю за необхідне зосередити увагу пожежників на тому, що за таких обставин цілком імовірна розгерметизація однієї з «запальничок», результатом чого може бути вибух або вилив на поверхню ґрунту одразу значної кількості палаючого палива.

За метрів 300 до осередку вогнища — машина ДАІ, далі проїзд навіть журналістам закрито. Тільки пішки. Підійшовши до столика керівника гасіння пожежі, запитав, хто володіє інформацією. Мені повідомили що є прес-секретар, а на моє зауваження про те, що перегрів ємності може призвести до її руйнування з можливим виливом пального або вибухом, що ще гірше, отримав чітку відповідь, що подібне статися не може. Прес-секретар не володіла вичерпною інформацією і чогось конкретного повідомити не могла. Розмова з мером міста Василькова Сергієм Саабовим, який знаходився поруч з керівником гасіння, також нічого нового не додала. Сергій повідомив лише про те, що вже є жертви та що пожежникам бракує води.

Конкретикою майже ніхто не володів, у кожного з присутніх були свої версії події, яка стала початком займання.

Здебільшого люди стверджували, що було допущене грубе порушення технологічного циклу при роботі з пальним. Багато хто говорив, що на території «нафтобази» виконувались, і досить часто, роботи, які не мають проводитися на подібних об’єктах. Цим вони й пояснювали значну затримку, понад півтори години, звернення відповідальних осіб «нафтобази» по допомогу до ДСНС.

Що ця версія, крім багатьох інших, найвірогідніша, доводить те, що винні хотіли загасити пожежу своїми силами. І тут починаються основні теореми. Хто конкретно працював і з яким обладнанням? Який технологічний цикл виконували? Чому при такій роботі під час складних погодних умов (надворі надто спекотно) поруч не було достатньої кількості первинних засобів гасіння? Та й взагалі чи були вони?

Одна група, яка стояла поруч, жваво обговорювала версію умисного знищення майна власником «нафтобази», бо, мовляв, майно заарештовано, тобто, не собі — так нікому. Залишимо всі версії на розгляд компетентних органів. Перейдемо до наступного.

О 22:20 виїхав додому, це 8 км по дорозі, а по прямій не більш ніж 3,5 км. Був упевнений: фахівці знають свою справу, і на ранок я не побачу жахаючого людей стовпа диму.

На жаль, ранок не тільки не зробив людям подарунку, а ще й додав напруги. Сталося те, що й повинно було статися: паливна ємність вибухнула, як скажуть потім, «непередбачувано».

Але, як виявилося, не один я попереджав керівників гасіння про такий можливий перебіг подій. Це сталося 9 червня о 8:30, в епіцентрі вибуху були бійці пожежної охорони. Люди там були приречені на загибель. І ця моя думка співпадає з думкою відомих пожежників.

Конкретно. Олег Геращенко, полковник цивільного захисту, у своєму блозі написав: «На пожаре необходимо организовать боевые участки. Их начальники должны знать свою задачу и задачу соседей, отвечать за каждого бойца.

Необходимо было вести постоянную разведку пожара и оценку состояния горящих резервуаров, которые просто не взрываются, а сигнализируют о взрыве характерным шумом. При таких действиях можно было избежать гибели людей».

Такої ж думки фахівець з організації зберігання та видачі пального полковник Сергій Дровнін:

— Паливо виготовлено для того, щоб горіти. А от чому воно горить не там, питання до тих, хто проектував, вводив у експлуатацію та експлуатував «нафтобазу».

Категорично висловився про організацію пожежі журналіст, автор програми «Надзвичайні ситуації» Костянтин Стогній: «Погибшие пожарные были обречены. Взрыв был неизбежен, и даже специальные средства защиты не смогли бы их защитить. Но даже если бы взрыв не произошел, при таких высоких температурах происходит деформация стенок емкостей, и пожарные просто сгорели бы в разлившейся огненной реке. Руководители отправили людей на неизбежную гибель».

На жаль, це все констатація події, що вже трапилася. Чому керівники гасіння пожежі не вживали радикальних заходів? Вимушений знову цитувати Олега Геращенка: «По результатам тушения видно, что не была оценена обстановка на пожаре ни первым, ни последующими РТП (руководитель тушения пожара).

Необходимо было бросить все силы и средства на охлаждение горящего и смежных негорящих резервуаров. При этом срочно выполнить обвалование горящего резервуара грунтом, используя мощные самосвалы. Персонал нефтебазы должен был перекрыть все краны соединительных коммуникаций между резервуарами и насосной станцией перекачки нефтепродуктов.

Необходимо было создать второе кольцо резервных запитанных водой разветвлений, получающих воду из выкопанных водоемов, пополняющихся как из искусственных, так и из естественных водоемов рукавами большого диаметра с установленных на них насосных станциях».

Жирним виділив автор. Бо те, як була зроблена «нафтобаза», — то вже кримінал. Отже, є:

— особа яка розробила проект;
— особа з органу державного пожежного нагляду, яка дала позитивний експертний відгук;
— компанія осіб, які поставили підписи на Державному акті про введення «нафтобази» в експлуатацію.

Про це, на жаль, тільки зараз заявляють чиновники. Народний депутат, радник міністра МВС Антон Геращенко: «Як мені стало відомо, ДСНС неодноразово виносила компанії «БРСМ» приписи про необхідність приведення своєї нафтобази у відповідність до Державних пожежних норм, проте необхідні дії не робилися. Видно, що 800-кубові ємності для пального розташовані на відстані всього 10–15 метрів одна від одної. Зрозуміло, що якщо одна така ємність загориться, то в разі її вибуху вибух інших ємностей неминучий».

Від себе додам теж озвучені тепер пожежниками факти: системи гасіння — відсутні; запаси піноутворювача — відсутні; джерело водоживлення на території «нафтобази» — засипане.

Цікаво те, що співробітники «нафтобази» сьогодні намагаються розповідати про якісь там теракти, наїзди… Можливо, власнику БРСМ таким чином намагалися пояснити про те, що на «нафтобазі» потрібно навести порядок? На жаль, і сьогодні діє правило «я сильний, я можу, мені Закон не писаний».

Пожежу легше попередити, ніж погасити

На підставі власного досвіду, вивчення наукової літератури з пожежної справи, з проведених чисельних науково-технічних семінарів дозволю висловити свої думки з приводу того, як цю пожежу було можна приборкати впродовж максимум доби.

Тож за порядком. Металевий резервуар для зберігання і видачі ПММ (паливно-мастильних матеріалів). В книгах з науковим обґрунтуванням правил побудови і розміщення складів ПММ будь-якого типу доцентами Ніконовим К. В. та Дровніним С. С. зазначено всі вимоги для створення нафтобаз як постійного, так і тимчасового зберігання. В навчальному посібнику для вишів «Військові склади пального і пункти заправки техніки» в частині першій описані всі необхідні й можливі системи та конструкції, матеріали для виготовлення ємностей, в яких зберігається ПММ.

Особливу увагу автори звертають на властивість металу, з якого виготовляють ємність. Зазначено й спеціальні параметри, на які повинні розраховуватися конструктивні елементи ємностей: «Усі резервуари розраховані на внутрішній тиск 2000 Па і вакуум 250 Па».

Зазначаються мінімальні та максимальні діаметри, висота, маса, ємність такої посудини.

А тепер про фізику руйнування резервуару. Це сталевий циліндр, наповнений рідиною, яка швидко випаровується, а температура її кипіння залежно від типу речовини при значеннях тиску 101,32 кПа (760 мм рт. ст.) становить, за різними джерелами, від 30 до 390 °С, самоспалаху — від 220 до 257 °С.

Відомо, що насичені пари легкозаймистих речовин без повітря не горять, і при активному випаровуванні, кипінні ПММ в об’ємі ємності вони до певної міри дійсно постійно охолоджують стінки ємності. Коли ємність заповнено за нормою, то охолодження буде досить активне, а в міру того, як вигорає паливо, збільшується об’єм парової фракції, яка має нижчий, ніж рідина, коефіцієнт теплопередачі. Пара виривається назовні (це передбачено конструкцією ємності), змішується з повітрям, і ця суміш горить. Факел обов’язково нагріває дах та інші елементи конструкції ємності. Метал, в даному випадку сталь, втрачає свою несучу спроможність вже при температурах вище 500 °С. Із середини на дах діє тиск, причому не той, на який розраховано ємність, бо ПММ в ємності активно кипить. Адже поруч палає вогонь, який ще більше розносить вода, якщо її ллють на ПММ та на ємності.

Далі все просто: метал під дією температури втрачає свої властивості і рветься, як папір, в об’єм ємності потрапляє повітря, кругом полум’я — вибух.

Як сьогодні можна контролювати стан ємності, що палає? Технічних засобів багато, але найпростіше застосувати оптичні вимірювачі температури — пірометри. Ці прилади є на озброєнні ДСНС, та чомусь цього разу їх не застосовували. Геращенко гасив нафтотермінали в Кувейті в часи, коли про пірометри може, лишень чули, але Олег фахівець і знає, як «говорить» пожежа.

Тобто чому — відповідь дав. Тепер — як запобігти? Частково відповів, та важливо про основні засоби запобігання.

Перший і, мабуть, основний — створення на об’єкті такого рівня небезпеки повноцінної системи пожежогасіння. Тепер пожежники кажуть, були приписи, які компанія «БРСМ» не виконала, «високе начальство» прямо констатує: на «нафтобазі» не було системи гасіння взагалі.

А що повинно бути?!

Звернемось до книги «Військові склади пального і пункти заправки техніки», видавництво МО України, м. Житомир, 2013 р.

В ній зазначено, що на ємність з об’ємом 1000 куб. м і більше піногенератори повинні бути обов’язково, причому подавання піни може здійснюватись як на поверхню ПММ, так і через шар ПММ. Написано: «Залежно від місткості резервуара на ньому може бути встановлено до 6 універсальних пінних камер і стаціонарних піногенегаторів». Подавання водо-пінного розчину повинно здійснюватись по сухотрубу, до якого в разі необхідності подають саме цей розчин.

Можливе використання пожежних стволів-роботів, які розташовані безпосередньо біля ємностей і при виникненні загоряння одразу починають охолоджувати, гасити пожежу на ємності, де вона виникла. (Фото 4 та 5).

Стволи передбачають подачу як розпиленої води компактним струменем, так і подачу водо-пінного розчину. А головне, що вони працюють без участі людини. Людина скеровує їх на осередок вогнища дистанційно. Нічого традиційного і подібного до того, що мало бути на об’єкті, який згорів ущент, не було. Люди були відправлені на поталу. З цього приводу жорстко висловився Костянтин Стогній: «Посылать людей в пламя было глупо и преступно. Изначально это был преступный приказ, потому что даже специальные средства защиты не смогли бы защитить людей от взрыва, который был неизбежен».

Загиблі бійці — Герої! Це визнають всі, ціною своїх життів вони не дали пожежі розгулятися, як кажуть, на повну.

Тепер основне. Винні, а я перерахував усіх, повинні понести покарання! Ніяких застав і відкупів! Професіоналізм повинен стати критерієм життя людей, від яких залежить безпека інших. І це стосується будь-якої сфери діяльності, причому винятків не має бути!

Вважаю теорему нехлюйства, некомпетенції й обмеженості осіб, які призвели до техногенної катастрофи та загибелі людей, доведеною.

Автор — Леонід Євмєньєв, фахівець з пожежозахисту, журналіст