Звертаємо особливу увагу на безпечне обстеження тунельних колекторів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства.
Особливості тунельних колекторів — великі глибини за розкладання і діаметри, великогабаритні шахти з перепадними пристроями і водобоями в підставі, висока вартість споруд, підвищені вимоги до довговічності.
Крім бригад обхідників для профілактичного і технічного огляду, планово попереджувального і аварійного ремонтів, є ще бригади для усунення закупорок і засмічень в стояках перепадних пристроїв, служби і бригади телевізійного та геофізичного контролю. Чисельність бригад становить 6-13 чоловік в залежності від глибини шахти, діаметра колектора і характеру виконуваних робіт.
У більшості тунельних колекторів немає дублерів, тобто їх не можна хоча б на час вивести з експлуатації, щоб провести огляд і за потреби ремонтні роботи. Тому технічне обстеження тунелів зазвичай здійснюється в нічний час при їх мінімальному наповненні. Однак гарантувати, що на оглядовій ділянці колекторного тунелю вдасться виявити всі дефекти, не можна. До обстеження тунельних колекторів залучають мобільний діагностичний комплекс, призначений для отримання оперативної та достовірної інформації про стан підводної частин тунельних каналізаційних колекторів глибокого закладення, розташовуються на глибині від 7 м і більше та діаметром від 1000 мм та більше. Мета огляду – визначити: стан лотка тунелю (стирання) і причини утворення осаду в тунелі; стан внутрішньої поверхні тунелю, наявність механічних руйнувань, тріщин, протікань; стан розтинів: тунель – штольня, тунель – шахта, тунель – свердловина.
Застосування цього діагностичного комплексу дозволить виключити контакт людей зі стоками, виявити руйнування оброблення тунельного колектора і прийняти рішення з капітального ремонту.
На сьогоднішній день на балансі водопровідно-каналізаційних господарств знаходяться тунельні колектори протяжністю понад 330 км. Тому за їх станом фахівці стежать, періодично проводячи зовнішній, внутрішній технічний огляд шахт, свердловин і тунельних колекторів.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Головного управління Держпраці у Харківській області