ДТЕК пробує використовувати дронів для перевірки електромереж. Чи спрацює в Україні ідея замінити ручні перевірки на промислових об’єктах?
На помаранчевому крузі з білою буквою “Н” – готовий до польоту квадрокоптер. Попереду до нього (якщо це можна назвати передом) прикріплено декілька пристроїв: камера, сканер, тепловізор. Журналісти беруть круг на приціл камер і смартфонів, проте дзижчати чомусь починає за спинами. Це – тестова команда вирішила підняти маленький дрон, аби зняти, як буде працювати великий. Через хвилину догори піднімається й “виновник торжества”. Усі припадають до екрану на пульті управління. Оператор перемикається між режимами і показує тревожні червоні точки.
Так 12 липня ДТЕК провів перший тестовий огляд з допомогою квадрокоптера підстанції Лівобережна потужністю 110 кВ. У компанії стежать за технологіями та хочу зрозуміти – чи вигідно замінити “людські” огляди електронними повітряними? Адже цінник хорошого аппарата “кусається”. Та ще й Державіаслужба не так давно вирішила підрізати крила любителям зйомки з висоти.
Журналіст LIGA.net побував на пілотному безпілотному запуску, зняв пару відео та з’ясував перспективи використання дронів для промислових об’єктів.
Швидше, вище, точніше
Ідея обстежити електромережі за допомогою дронів не нова. У США таке практикують уже кілька років – наприклад, Пенсильванія Power and Light або San Diego Gas & Electric (при тому, що Федеральне управління цивільної авіації США досить суворо регулює дії беспілотників). У Європі дрони також використовують у енергетичному секторі.
Перевірка ліній електропередач на пошкодження – річна плата спеціалістів Київських мереж. Для цього є два основні способи. Перший – із землі: співробітники знизу оглядають лінії, конструкції та кріплення, використовуючи різні пристрої. Другий – висотний: ділянку лінії знеструмлюють, аби працівник міг піднятися й ретельно оцінити її стан.
“До теперішнього часу ми здійснюємо огляди ліній електропередач за допомогою персоналу. Часто це доводиться робити з відключенням ліній та перерв у електропостачанні клієнтів”, – розповідає Олексій Калайда, керівник проектів технічного розвитку ДТЕК Мережі.
Олексій Калайда (справа) пояснює, як будуть тестувати дрон
Дрон з прикрученим до нього обладнанням позбавляє від необхідності лізти на стовпи тільки задля огляду. Вимикати електрику на високовольтних лініях теж не потрібно – хороший дрон стійкий до сильного електромагнітного поля, та й близько можна не підлітати, тому що камери дозволяють розглядати найменші деталі на кріпленнях та конструкціях. А тепловізор реагує на підвищені температури всередині проводів. Після такого, якщо й посилати співробітника нагору, то тільки з конкретним ремонтним завданням.
В ДТЕК говорять, що запозичили новий метод обстеження на європейськом ринку.
“За допомогою фото- та відеофіксації ми можемо оцінити цілісність ізоляції, струмовідних частин, проводів, кріплень, залізобетонних конструкцій, металевих конструкцій, надійність кріплення ізоляторів до металевих конструкцій. Тепловізори допомагають визначити ненормальний нагрів струмовідних частин і контактних з’єднань”, – пояснює Олексій Калайда.
На камері тестового дрона – 30-кратний зум. Оригінал відео – ДТЕК
Усі ці пункти дають можливість діяти на випередження: точно та планово покращити ділянки, які тільки збираються вийти з ладу. Що значно зручніше, ніж стрімголов ліквідувати аварії.
На тестові запуски підрядник привіз компанії три апарати. Найкомпактніший уміщається в невелику поясну сумку. Найбільший – який стояв на помаранчевому колі – саме обстежує підстанцію. Сонце припікає, проте специфікація коптера дозволяє йому працювати при температурі від -20 до 45 градусів за Цельсієм.
На екрані оператора в цей момент – картинка з тепловізора. У сірих відтінках проводів і конструкцій видно червону ділянку – той самий “ненормальний нагрів”. Оператор дрона паралельно робить знімок.
Інженери ДТЕК, що стоять неподалік, напівпошепки обговорюють дрон. “Щоб повністю обійти цю підстанцію, оглянути кожен прилад, будівлю, потрібно десь близько трьох годин. Плюс три години на перевірку тепловізором. А тут – швиденько пролетіти по контрольним точкам і потім можна аналізувати картинку”, – говорить один зі співробітників.
Вигоди, питання і нерозвинений ринок
Минулого тижня компанія провела габаритніший експеримент. “Дніпровські електромережі” обстежили 200 км високовольтних мереж за допомогою вертольота. До нього теж прикріпили все необхідне для аналізу обладнання.
“У дніпровському пілотному проекті конкурс виграла польська компанія, яка 10 років працює на ринку Польщі та Швеції з діагностики ліній електропередач. Ми самі шукали в Україні і за межами тих, хто зможе взятися за таку задачу”, – говорить Олексій Калайда.
Фрагмент зйомки з дрона
Але, кажуть в енергокомпанії, такий спосіб більше підходить для обстеження магістральних об’єктів за містом. У межах міста потрібні компактніші варіанти. Ось підрядники й надали коптери на безкоштовний день тесту.
На всі питання про економіку можливого проекту Калайда поки не відповідає: “Ми повинні зрозуміти не стільки собівартість і економію, скільки якість інформації, яку зможемо знімати. Так, роботи можуть збирати дані краще, ніж людина. Питання в тому, наскільки дозріла технологія, щоб їй можна було довіряти”.
Те ж стосується й бізнес-моделі. За словами Олексія Калайди, багато європейських компаній купують прості дрони для себе, а складні замовляють у компаній-постачальників.
“Складність в тому, що ринок послуг [в Україні] не розвинений. Є компанії, які просто продають обладнання – але що з ним далі робити? “- знизує плечима Калайда.
Тому в ДТЕК зважують можливі варіанти: замовляти такі послуги на аутсорс або формувати свій парк дронів і команду операторів-діагностів.
“У будь-якому випадку витрати на діагностику набагато скорочують можливі витрати на аварійно-відновлювальні роботи”, – резюмує Олексій Калайда.
Інші дронопроекти: хто окрім ДТЕК?
Дрони в український бізнес-сегмент проникають поступово, але успішно. Особливу активність проявляють в агросекторі: оцінка стану посівів, розпорошення добрива й пестицидів, охорона. Повз промислових робіт вони теж не пролітають.
Робочий екран оператора дрона
“Зараз ми беремо участь в тендері ДТЕК зі зняття координат опор ЛЕП 0.4, 6 і 10 кВт в 5 областях. Також беремо участь в Energy accelerator від них же. Туди готуємо від інспектування ЛЕП (тепловізорами, камерами з 30-кратним зумом) до обміру обсягів вугілля на складах. Для цього сектора є більше 10 різних послуг”, – розповідає Сервер Акімов, фахівець компанії Smartdrones.
Він описує кейс зі зняття координат опор ЛЕП. Такі дані потрібні, щоб потім завантажити їх у свою геосистему і вести облік. Варіантів знову-таки два. Можна з геодезичним обладнанням підійти до кожного стовпа і зафіксувати координату. Тільки стовпів таких в одному місті може бути близько 40 000. І можна дроном-літаком пролетіти над містом, зробити детальний ортофотоплан, а далі обробити дані в офісі. Правда, сам агрегат з потрібними платами потягне на більш ніж півмільйона гривень.
“За якістю і трудовитратами – дроном набагато вигідніше і краще”, – каже Акімов
За його словами, таких офіційних проектів, як із ДТЕК, на ринку ні в кого немає. В основному – тестові кейси.
Промисловими прикладами ділиться й Ігор Зайцев, керівник компанії Флай Технолоджи. За його словами, серед клієнтів компанії – Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча, Укргазвидобування, Енергоатом і інші.
“Зокрема, квадрокоптери було придбано з метою моніторингу доменних печей, огляду ліній електропередач, нафтових вишок, а також для дослідження енерговитрат і тепловтрат”, – описує проекти Зайцев.
У компанії DroneUA, яка надала Київським електромережам дрони на тест, кажуть, що перші польоти дронів в Україні в інтересах енерготранспортних компаній відбулися ще в 2014-му році – на об’єктах Київобленерго.
Демонтаж корисного навантаження з дрона
За словами Валерія Яковенко, співзасновника DroneUA, обладнання з безпілотного парку компанії можна використовувати для створення карт і топооснов, а також для проведення інспекцій, енергоаудиту, неруйнівного контролю та тепловізійної зйомки.
І хоча галузь послуг дронів тільки розвивається, у ній вже з’являються свої правила. “Стандартом галузі є польотний час, що перевищує 30 хвилин у повітрі, можливість установки радіометричного тепловізорного обладнання і зум камер”, – розповідає Яковенко.
А що стосується вартості апарату, то все залежить не тільки від самого коптера, але і від потрібного навантаження і функціоналу. За оцінками Яковенко, вона коливається від 4500 до кількох десятків тисяч євро.
Проекти з дронами вражають, якби не одне але. Буквально на початку літа вступив у дію Тимчасовий порядок використання повітряного простору, який ініціювала Державіаслужба. І “не можна” в ньому набагато більше, ніж “можна” – особливо щодо міського простору зі скупченнями людей. Як це відіобразиться на ініціативах того ж ДТЕК або інших підприємств?
“У нас було листування з Державіаслужбою. Ми отримали роз’яснення, що з їхнім узгодження обстеження мереж можливі – в охоронних зонах наших ліній, в зонах розташування наших об’єктів”, – говорить Олексій Калайда.
Обстеження мережі
Він додає, що використання безпілотних апаратів, безумовно, повинно регулюватися. Що стосується питання, як при всіх обмеженнях домовитися з Госавіа, щоб обстежити лінії в містах, Калайда відповідає коротко – “будемо узгоджувати”.
На думку Валерія Яковенко, нові тимчасові рекомендації Державіаслужби не зменшують інтерес підприємств до промислових дронам. Навіть навпаки – поява правового поля дає розуміння правомірності використання дронів.
До Дня незалежності Державіаслужба обіцяє представити оновлену версію правил. “Ми очікуємо, що в фінальному документі будуть враховані принципи прозорості та простоти в організації безпеки повітряного простору з використанням дронів”, – говорить Валерій Яковенко.
Джерело: biz.liga.net
