Що таке стигма і дискримінація працівників із ВІЛ-позитивним статусом?

Відповідає начальник відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Черкаській області Володимир Купрій.

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – це проблема охорони здоров’я та трудових прав, яка спричиняє глибокі наслідки для сфери праці, впливаючи на працівників та їхні сім’ї, роботодавців і національну економіку. Минуло понад 30 років, відколи було діагностовано перший випадок інфікування ВІЛ, але пов’язані з ВІЛ стигма і дискримінація на робочих місцях залишаються значною перешкодою. Вони позбавляють працівників основних прав людини та знижують ефективність зусиль із запобігання ВІЛ-інфекції.

Державна служба України з питань праці є важливим рушієм національних заходів з дотримання законодавства у галузі безпеки та гігієни праці. Працюючи з роботодавцями та працівниками, інспектори сприяють викоріненню стигми і дискримінації, пов’язаних з ВІЛ.

Багато людей мають викривлене уявлення про ВІЛ і СНІД. Хибні думки щодо шляхів передачі вірусу викликають острах, який призводить до стигматизації на робочому місці.

Стигма – це соціальний стереотип, який відображає упереджене ставлення оточуючих до окремих осіб, груп людей або, навіть до самого себе на підставі реальних чи приписуваних їм якостей. Найпоширенішими формами стигматизації є плітки, образи, переслідування або погрози в усній формі. Щоб зменшити стигму, корисно роз’яснити факти стосовно передачі ВІЛ.

Дискримінація – це стигма, що стала дією. Це навмисне обмеження прав частини населення, окремих груп чи індивідів за певною ознакою. У випадку з ВІЛ/СНІДом це стосується людей з підтвердженим або приписуваним ВІЛ-позитивним статусом. Форми дискримінації: людину звільняють з роботи, не надають належної медичної допомоги, дитину виключають зі школи тощо.

Робоче місце – одне з основних середовищ, у якому має місце дискримінація, пов’язана з ВІЛ. Люди, які живуть із ВІЛ, та люди, яких просто підозрюють у тому, що вони ВІЛ-інфіковані, продовжують зазнавати стигматизації та дискримінації у всіх сферах повсякденного життя, зокрема в отриманні медичних послуг, житла, освіти, роботи.

Роботодавці зобов’язані поважати недоторканість приватного життя працівників та зберігати конфіденційність персональної інформації, зокрема медичних даних стосовно ВІЛ-статусу працівників, їхніх сімей та утриманців. Інформування і навчання з питань ВІЛ і СНІДу має бути доступним для всіх на підприємстві: роботодавців, адміністрації та працівників, аби вони могли вживати належних заходів для підтримання робочих місць у безпечному та здоровому для всіх стані. Забезпечення доступу до інформації про ВІЛ-інфекцію – перший крок у ефективній протидії епідемії на міжнародному, національному і регіональному рівнях.

Фахівці Управління Держпраці у Черкаській області з початку 2017 року провели з представниками роботодавців та профспілкових органів більше 80 семінарів та нарад з питань подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих. З питань профілактики ВІЛ-інфекції / СНІДу в сфері праці, з питань дискримінації та стигмації ВІЛ-інфікованих та членів їх сімей за 4 місяці фахівцями відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління надано більше 45 консультацій. П’ять підприємств Черкащини у 2017 році запровадили програму з профілактики ВІЛ-інфекції / СНІДу на робочих місцях.

Під час проведення перевірок та превентивних заходів, фахівці Управління наголошують керівникам суб’єктів господарювання на необхідності інформування працівників про заходи з протидії ВІЛ на робочих місцях, заохочення до отримання працівниками належної медичної допомоги та консультаційних послуг.

Довідково:

ВІЛ передається через біологічні рідини організму – кров, сперму, піхвовий секрет і грудне молоко. (Людина не може заразитися СНІДом – вона може заразитися ВІЛ. Тому слід використовувати термін «передача ВІЛ», а не «передача ВІЛ/СНІДу»).

Передача може відбуватися такими шляхами:

– незахищений статевий акт з інфікованим партнером;

– від матері до дитини під час вагітності і пологів (якщо не дотримується режим профілактики) або через грудне вигодовування;

– через кров (переливання інфікованої крові, пересадка інфікованих органів чи тканин, при спільному користуванні зараженим ін’єкційним інструментарієм).

ВІЛ не може передаватися через випадковий фізичний контакт будь-якого типу, як, наприклад:

– поцілунки, обійми, рукостискання;

– укуси комарів чи інших комах;

– кашель, чхання, плювання;

– спільне користування туалетом або умивальником;

– використання посуду або споживання їжі та напоїв, яких торкалася людина, інфікована ВІЛ.

Джерело: ck.dsp.gov.ua