В сучасних умовах робітник має бути не тільки кваліфікованим працівником, вміти працювати з потрібними механізмами, машинами або устаткуванням, але до того ще й знати свої права на належні, безпечні і здорові умови праці та впевнено ними користуватися. З метою захисту своїх прав працівники мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності із заявами та скаргами.
У статті 14 Закону України «Про охорону праці» зазначено, що «працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих його людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства…» Однак остання теза передбачена законодавцями аж ніяк не для виправдання байдужих або занадто впевнених в собі роботодавців, які намагаються перекласти відповідальність на самого постраждалого в разі нещасного випадку на виробництві, що стався, наприклад, із працівником без засобів індивідуального захисту або на неосвітленій дільниці підприємства, або без оформленого наряду-допуску чи в інших аналогічних випадках. Оскільки, мовляв, «за законом» робітник зобов’язаний був дбати про особисту безпеку і здоров`я самостійно.
Згадана норма закону зазначає, що робітник не тільки має бути кваліфікованим працівником, що вміє працювати з потрібними механізмами, машинами або устаткуванням, пройшов відповідний медичний огляд, але й знає свої права і обов`язки та впевнено ними користується. Саме людина праці створює економіку держави, тож і законодавство з охорони праці націлене на захист особистої безпеки і здоров’я саме працівників. І прикладів цьому дуже багато.
Зокрема, передбачені пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Передбачені обов’язкові медичні огляди, що проводяться за кошти роботодавця, навіть медичний огляд за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язано із умовами праці. Обов’язковими є надання роботодавцем засобів колективного та індивідуального захисту, інструктажі та навчання з питань охорони праці. Та одне з найголовніших — це право працівника відмовитись від виконання завдання, яке суперечить законодавству: в неналежних умовах, без засобів захисту, всупереч заборони виконання певних робіт за результатами медичних оглядів тощо.
Скептики можуть сказати: «Звідки простому працівникові знати про його права?» Хоча насправді така думка є поверхневою. По-перше, необхідно уважно слухати інструктажі з охорони праці та не соромитись ставити запитання, отримавши для ознайомлення Закон України «Про охорону праці», інструкції з охорони праці, не просто ставити підпис у журналі «для галочки», а уважно ознайомитись з цими документами, зробити собі копії. По-друге, займатись самоосвітою, читати відповідну літературу, знайомитись із змінами в нормативних актах. По-третє, звертатись за консультаціями до відповідних органів (консультації можна отримати на особистому прийомі, в громадських приймальнях чи звернувшись листом). Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності із заявами та скаргами щодо порушення своїх прав та законних інтересів.
З метою захисту своїх прав працівник може звернутись до Комісії по трудовим спорам на підприємстві (КТС) чи до судових органів. В разі незгоди із змістом актів з розслідування нещасного випадку на виробництві чи висновків комісії про нещасний випадок на підприємстві пов’язаний чи не пов’язаний з виробництвом (ф. Н-1) працівник має право звернутись до роботодавця зі скаргою, або ж направити звернення до територіального управління Держгірпромнагляду чи звернутись до суду. Для прикладу, впродовж 2013 року територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області розглянуто 138 звернень громадян з різних питань, що належать до компетенції теруправління. За поточний — 2014 рік — їх розглянуто вже 110. За наслідками розгляду заявникам надані відповіді у визначені чинним законодавством терміни та вжито заходи щодо вирішення порушених питань по суті.
Обов’язок кожного працівника — не лише чекати, коли роботодавець забезпечить йому конституційне право на належні умови праці, а користуватись цим правом, відстоювати його та захищати, поважати себе як людину, як особистість, тому й безпека праці робітника певним чином починається з його правосвідомості.
Держгірпромнагляд у Дніпропетровській області
