Професійні гепатити у медичних працівників


Професійні гепатити у медичних працівників

Гепатити В і С –  вірусні інфекції, які передаються  при контакті зараженої крові чи іншої рідини тіла однієї людини з відкритою раною чи слизовою оболонкою іншої людини.

Медичний персонал лікувально-профілактичних закладів відноситься до категорії підвищеного ризику зараження і захворювання  на вірусні гепатити, а особливо медичні працівники гемодіалізного, гематологічного, лабораторного, реанімаційного, хірургічного, стоматологічного, гінекологічного відділень.

Високі показники захворюваності на гепатит саме в цих відділеннях пов’язані,           по–перше, зі специфікою маніпуляцій, які проводять над пацієнтом (контакт зі слизовими оболонками, рідинами тіла, медичні процедури з порушенням цілісності шкірних покривів), а по-друге, з контингентом пацієнтів, які знаходяться в них на лікуванні.

З пацієнтами, які ведуть активне статеве  життя, перебували в місцях позбавлення волі, не мають постійного місця проживання або вживають наркотики ін’єкційно слід проявляти особливу обережність при проведенні процедур.

Взагалі всіх пацієнтів слід сприймати як потенційне джерело вірусної інфекції. Нехтування цим правилом  є основною помилкою медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів, яка може призвести  до зараження на вірусні гепатити.

Недотримання правил особистої гігієни, неякісне проведення дезінфекції, невикористання спецодягу та засобів індивідуального захисту також  можуть призвести до зараження.

Для зниження і запобігання захворюваності гепатитами існують спеціальні заходи профілактики, що підрозділяються на специфічні і неспецифічні. Специфічна профілактика передбачає планову або екстрену вакцинацію співробітників від вірусу гепатиту B. Неспецифічна профілактика гепатиту – це дотримання санітарно-гігієнічних та  протиепідемічних заходів, а також  правил техніки безпеки на робочому місці. До заходів неспецифічної профілактики відноситься:
– ретельна стерилізація і дезінфекція поверхонь і матеріалів;
– збір додаткового анамнезу у пацієнтів працівниками лікувально-профілактичних закладів;
– контроль використання одноразових інструментів і допоміжних пристосувань під час проведення медичних маніпуляцій і ін’єкцій;
– регулярний контроль наявності антитіл до вірусу гепатиту у працівників лікувально-профілактичних закладів.

До додаткових заходів безпеки можна віднести часте миття рук, зміну рукавичок після контакту з кожним пацієнтом, використання захисних окулярів і вологонепроникного медичного халата. Варто відзначити, що ефективних заходів специфічної профілактики гепатиту С досі не існує. Тому на сьогоднішній день захистити працівників лікувально-профілактичних закладів від зараження може тільки ретельне дотримання заходів неспецифічної  профілактики, акуратність і відповідальне ставлення до виконання своєї роботи.

Джерело: mk.dsp.gov.ua

Завжди актуальні матеріали в журналі
«Охорона праці і пожежна безпека»
Придбати видання