У США за минуле десятиліття кількість смертей від вогню зменшилася на 20%. Трагічна історія навчила країну ретельніше ставитися до пожежної безпеки. Кожні 3 роки Національна асоціація пожежної безпеки оновлює свій кодекс, вимоги якого мають виконувати всі без винятку організації, установи, житлові будинки США.
Перевірки приходять принаймні раз на рік, за невиконання норм можуть виписати штраф або і навіть закрити бізнес, а відповідального – надіслати за грати. Щоби усе відповідало стандартам, а люди були у безпеці, у багатьох організаціях є окрема людина, відповідальна суто за пожежну безпеку.
Фахівець із пожежної безпеки Ґреґорі Берч показує найбезпечніші місця будівлі Голосу Америки. Труби – частина системи розприскування. Сам розприскувач автоматично надсилає сигнал до контрольної кімнати будівлі, і пожежники відразу знають, де зайнялося.
За схожим принципом працює і телефон на випадок надзвичайних ситуацій. Якщо навіть не можете більше дихати, треба просто зняти цей телефон із гачка, і він надішле сигнал. Кожна деталь – від норм будівництва до кількості розприскувачів прописана на понад тисячі сторінках кодексу пожежної безпеки США.
Не у кожній організації є окрема людина, яка контролює суто пожежну безпеку, часто ця відповідальність лежить на менеджері будинку. А от інспектори приходять до всіх без винятку.
Детектори диму та чадного газу, системи сповіщення: візуального і голосового, вогнетривкі стіни – це лише декілька з головних вимог. Однак, найперша річ, на яку звертає увагу кожний інспектор: аварійні виходи. Їх не можна ані блокувати, ані закривати.
Закриті двері, перев’язані ланцюгом, щоби ніхто випадково не проник – це надзвичайно серйозне порушення статуту. На компанії і відповідальних, які не виконують вимог, чекають покарання. Від попередження до серйозного тюремного ув’язнення, залежно від того, наскільки недбалим був відповідальний.
Зараз у кожній сучасній будівлі двері мають відкриватися назовні, щоби не утворювалася тиснява. У 1920-1930 роках і раніше двері відкривалися всередину, і це призводило до великих людських жертв. У пожежі в клубі Кокосовий гай 1942 року загинуло 500 людей.
Після трагедії 11 вересня до пожежного кодексу додалася низка рекомендацій. Одна із них – не обов’язкова річ, але дуже потрібна, каже Ґреґорі, шафа на випадок, коли небезпека – не всередині, а ззовні будинку.
Окрім того, щороку в організації проводять навчальні тривоги, щоби працівники знали, як евакуюватися у разі небезпеки. Про все інше потурбувалися відповідальні за пожежну безпеку.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами fakty.ictv.ua.
