Вимоги пожежної безпеки при проведенні вогненебезпечних робіт

Пожежна безпека при проведенні вогненебезпечних робіт

Небезпека при проведенні вогневих робіт

На галузевих об’єктах у виробництві, а також під час будівництва, реконструкції, монтажу та ремонту споруд і обладнання часто виконуються так звані вогневі роботи.

Вогневими роботами вважаються виробничі операції, пов’язані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням деталей, устаткування, будівельних і технологічних конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речовин, матеріалів, парів легкозаймистих рідин.

Найбільш небезпечними щодо можливості виникнення пожежі є зварювання та різання металів. Ці процеси супроводжуються інтенсивним утворенням великої кількості бризок розплавленого металу, виділенням значної теплової енергії, а також газів і пари, які можуть утворити з повітрям горючі суміші та стати причиною пожежі та вибуху, Розлітаючись навкруги місця проведення робіт, іскри здатні підпалити будь-які горючі матеріали.
При проведенні вогневих робіт на різних висотах від рівня підлоги розжарені іскри можуть розлітатися, зберігаючи свої запалювальні властивості, на 10–15 м. Тому місце проведення вогневих робіт, залежно від висоти їх виконання, має бути очищеним від горючих речовин і матеріалів у радіусі, наведеному в Табл. 1.

Таблиця 1

Іскри, що виникають при зварюванні, є малопотужним джерелом запалювання. Час їхнього існування становить 3–5 с. Але іскри спроможні викликати тління з наступним горінням цілого ряду горючих матеріалів. Промащене ганчір’я спалахує від іскор на відстані до 10 м від місця зварювання, а клоччя — до 16 м.

Особливо небезпечні іскри, які потрапляють на горючі матеріали, розташовані у сприятливих для акумуляції теплоти умовах (підпілля, щілини та отвори у будівельних конструкціях, сміття тощо). За таких умов може спостерігатися прихований розвиток горіння, який здатний тривати декілька годин і навіть більше доби. Виконання вогневих робіт небезпечне також у приміщеннях, де можливе приховане розлітання іскор.

Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку (приміщення, дільниці, установки, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску.

Дотримання правил пожежної безпеки під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт

Основні вимоги

1. До зварювальних робіт, за Правилами пожежної безпеки України, допускаються працівники не молодше 18 років, визнані придатними для такої роботи медичною комісією, які пройшли спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічну перевірку знань з отриманням відповідного кваліфікаційного посвідчення з відміткою про допуск до цього виду робіт.
2. Перед початком роботи зварювальник проходить вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, а також безпосередньо на робочому місці первинний інструктаж, який слід проводити при кожному переході на іншу роботу або при зміні умов праці.
3. Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення газозварювальних робіт, повинне бути приведене в пожежовибухобезпечний стан до початку цих робіт (видалені пожежовибухонебезпечні речовини та відклади, відключені діючі комунікації, виконано безпечними методами очищення, прошпарення, промивання, забезпечені вентиляція та контроль за повітряним середовищем тощо).
4. Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, зокрема від електромережі, шланги від’єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів. Після закінчення робіт уся апаратура й устаткування мають бути прибрані в спеціально відведені приміщення (місця).
5. З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.
6. Місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будівлях і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу.
7. Під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних місцях має бути встановлений пильний контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів. Двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені.
8. Для проведення зварювальних робіт облаштовують постійні і тимчасові місця. Постійні організовуються у спеціально обладнаних для цього цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках. Тимчасові — коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будинках, які зводяться або експлуатуються, спорудах та на території об’єктів при проведенні монтажних робіт. Постійні місця визначаються наказами або інструкціями власника підприємства. Вільна площа постійного місця (без обладнання) повинна бути не менше 3 м2 для кожного зварювального поста, підлога — щільна, з вогнестійких матеріалів, стіни пофарбовані світлою матовою фарбою, стіл — заземлений, стілець — на ніжках з регулятором висоти сидіння, під ногами — килимок.
9. Робочі місця зварювальників мають бути відокремлені від інших робочих місць та проходів негорючими екранами (ширмами, перегородками) з висотою не менше 1,8 м. Щоб запобігти розлітанню розпечених часток, зазор між перегородкою та підлогою повинен бути не більше 50 мм, огороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 х 1,0 мм.
10. Робочі місця повинні мати достатнє освітлення. В разі потреби дозволяється користуватися справним переносним світильником напругою не вище 42 В. Приміщення повинно бути оснащене вентиляцією.
11. Розміщені в межах указаних раніше радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи в інші способи і в разі необхідності политі водою.
12. Якщо організовуються постійні місця проведення газозварювальних, газорізальних робіт більше ніж на 10 постах, має бути передбачене централізоване газопостачання. У зварювальній майстерні за наявності не більше 10 зварювальних постів для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони повинні бути обгороджені щитами з негорючих матеріалів або зберігатися у спеціальних прибудовах до майстерні місцях.
13. Якщо зварювальні роботи проводяться на тимчасових місцях, керівник підприємства (його заступник, головний інженер) або керівник структурного підрозділу підприємства, де проводяться тимчасові вогневі роботи (склад, цех, лабораторія, майстерня тощо), зобов’язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт.
14. За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони наряди-допуски на виконання тимчасових вогневих робіт повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт з установленням відомчою пожежною охороною відповідного контролю.
15. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід встановлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях. Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати й розміщати на відстані не ближче 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані неменше 5 м від балонів з киснем та горючими газами.
16. У місцях встановлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написом: «Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно», «Не проходити з вогнем».
17. Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, що видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цього тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер. Відкриті мулові ями повинні бути обгороджені бильцями, а закриті — мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.
18. Паління і застосування джерел відкритого вогню в радіусі менше 10 м від місць зберігання мулу забороняється, про що повинні повідомляти відповідні таблички чи знаки заборони.
19. Закріплення газопідвідних шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків та редукторів має бути надійним. Для цього треба застосовувати спеціальні хомутики.
20. Дозволяється замість хомутиків закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м’яким відпаленим (в’язальним) дротом. На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплюватися.
21. Розкриття барабанів з карбідом кальцію слід захищати непроникними для води кришками з відігнутими краями, які щільно охоплюють барабан. Висота борту кришки має бути не менше 50 мм.
22. У місцях зберігання й розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється паління, використання відкритого вогню та застосування інструмента, який під час роботи утворює іскри.
23. У приміщеннях ацетиленових установок, де є проміжний склад карбіду кальцію, дозволяється зберігати його одночасно не більше 200 кг, зокрема у відкритому вигляді — не більше одного барабана.
24. Балони з газом під час їх зберігання, транспортування та експлуатації повинні бути захищені від дії сонячного проміння та інших джерел тепла.
25. Балони, що встановлюються у приміщеннях, повинні розміщатися від приладів опалення та печей на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем — не менше 5 м.
26. Відстань від пальників (по горизонталі) до перепускних рампових (групових) установок має бути не менше 10 м, а до окремих балонів з киснем та горючими газами — не менше 5 м.
27. До місця зварювальних робіт балони з газами доставляються на спеціальних візках, ношах, санчатах.
28. Під час роботи з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів та їх транспортування слід дотримуватися тих самих заходів безпеки, що і з наповненими балонами.

Валентин Стоєцький,
начальник відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

Світлана Трошина
заступник начальника відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

Матеріал неповний – частина додатку
«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ», журналу «Охорона праці та пожежна безпека», № 5, 2017

Придбати видання