Пожежна безпека об’єктів з масовим перебуванням людей

Пожежна безпека об’єктів з масовим перебуванням людей

Загальна характеристика об’єктів з масовим перебуванням людей та можливих небезпек у разі пожежі

Згідно з п. 5 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.101-0101-21015), до об’єктів з масовим перебуванням людей відносяться об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або такі, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 осіб. Зрозуміло, що таких об’єктів в Україні дуже багато.

До найбільш складних з погляду можливих сценаріїв у разі пожежі об’єктів з масовим перебуванням людей належать навчальні (зокрема дошкільні) заклади, заклади охорони здоров’я зі стаціонаром, будинки для людей похилого віку та інвалідів, санаторії та заклади відпочинку, розважальні, культурно-освітні та видовищні заклади, криті спортивні споруди, готелі, мотелі, кемпінги, торгівельні підприємства, адміністративно-офісні будинки, аеропорти, вокзали тощо.

Будівлі з масовим перебуванням людей стають останнім часом об’єктами терористичних атак — атака на «вежі-близнюки» в США, вибухи в кафе, клубах, коледжах, церквах тощо. Вибухи часто супроводжуються пожежами. Одна з найбільших у світі катастроф у метро — пожежа в метро міста Тегу (Південна Корея) сталася 18 лютого 2003 року. В результаті пожежі загинуло 198 осіб, кількість поранених, як мінімум, 147 осіб. Причина пожежі — підпал, здійснений 56-річним душевнохворим Кім Деханом. Кім Дехан зайшов у вагон поїзда з коробкою, зовні схожою на картонний пакет молока й наповненою легкозаймистою рідиною (розчинником для фарби чи бензином), і спробував підпалити її за допомогою запальнички. Пасажири намагалися зупинити його, але Кім Дехану все ж вдалося підпалити горючу рідину. Вогонь швидко охопив весь склад поїзда й перекинувся на інший потяг, який стояв на станції. В іншому поїзді виявилося більше постраждалих від вогню через те, що багато дверей заклинило і пасажири опинилися в пастці.

Типові порушення вимог пожежної безпеки на об’єктах з масовим перебуванням людей:
— відсутність або несправність систем автоматичного протипожежного захисту;
— невідповідність евакуаційних шляхів та виходів вимогам пожежної безпеки;
— несправність електрообладнання та систем блискавкозахисту;
— відсутність вогнезахисного оброблення будівельних конструкцій та елементів;
— відсутність необхідної забезпеченості первинними засобами пожежогасіння;
— недостатня увага до навчання персоналу діям у разі пожежі й проведення протипожежних тренувань.

Основні пожежні ризики для об’єктів з масовим перебуванням людей
Під час пожеж у будинках і спорудах, які відносяться до об’єктів з масовим перебуванням людей можливі:
— наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;
— наявність категорії людей з непередбачуваною поведінкою (хворі, малі діти тощо);
— виникнення паніки;
— наявність людей з обмеженими фізичними можливостями;
— наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я;
— задимлення на поверхах, де відбувається горіння, на нижче та вище розташованих поверхах;
— поширювання вогню та токсичних продуктів горіння у вертикальному напрямку як усередині будівлі, так і ззовні;
— задимлення сходових кліток і верхніх поверхів через шахти ліфтів та інші вертикальні канали;
— висока температура на шляхах евакуації та поверхах, де виникла пожежа (у коридорах і на сходових клітках);
— вибухи та спалахи;
— в разі обмеженої кількості дверних і віконних прорізів можливе підвищення температури до небезпечного для людини рівня не тільки в приміщеннях, де знаходиться зона горіння, а і в сусідніх приміщеннях;
— велике горюче навантаження приміщень;
— поверхневе горіння матеріалів і речовин;
— швидке поширювання вогню та диму через значну кількість отворів дверей, вікон, побутових і технологічних прорізів, комунікацій, балконів тощо;
— втрата цілісності, несучої здатності будівельних конструкцій та їх обвалення, поширювання в цих місцях полум’я;
— горіння в порожнинах будівельних конструкцій та в завалах;
— наявність матеріалів, у разі горіння яких виділяються небезпечні хімічні речовини;
— заповнення приміщень вибухонебезпечними та токсичними леткими продуктами горіння, які не можна виявити візуально;
— пошкодження електромереж та електроприладів під напругою, зокрема з пошкодженою електроізоляцією;
— пошкодження газових магістралей;
— розповсюдження пожежі на значні площі, задимлення великих об’ємів приміщень;
— складність планування рятувальних робіт.

Фактори загрози життю та здоров’ю людей на об’єктах з масовим перебуванням людей

Згідно з міжнародним стандартом «ISO 13571 Небезпека для життя при пожежі. Керівні вказівки щодо оцінки часу необхідного для евакуації, враховуючи характеристики пожежі. Life-threatening components of fire — Guide lines for the estimation of time available for escape using fire data», умови при пожежі для людей стають непридатними, коли люди, що перебувають в небезпечній зоні, вже не можуть вжити жодних ефективних заходів з метою порятунку.

Непридатність для перебування в зоні пожежі умов визначається такими факторами:
— вплив променистої або конвекційної теплоти;
— вдихання задушливих отруйних газів;
— вплив подразнюючих речовин на дихальні шляхи та слизові оболонки;
— відсутність видимості в результаті задимлення.

Термічний вплив може призвести до загрози для життя через виникнення гіпертермії (перегріву організму), отримання людьми опіків шкіри та опіків дихальних шляхів. Термічні опіки дихальних шляхів при вдиханні повітря, яке містить менше 10 % за обсягом водяної пари, не відбуваються без опіків шкіри або обличчя. Таким чином, межі стійкості щодо опіків шкірних поверхонь зазвичай нижчі, ніж до опіків дихальних шляхів. Однак термічні опіки дихальних шляхів можуть відбутися при вдиханні повітря, температура якого перевищує 60 °C, якщо повітря насичене водяною парою.

Фактори, які перешкоджають порятунку та призводять до летального результату, залежать від дози задушливих горючих газів, перш за все таких, як окис вуглецю (СО) та ціаністий водень (HCN). Обидві ці речовини розносяться кровоносною системою по всьому організму та викликають депресію нервової системи внаслідок гіпоксії. Отруйна дія окису вуглецю включає анемію та гіпоксію, що характеризуються зниженням здатності доставки кисню кров’ю, навіть якщо артеріальний парціальний тиск кисню і швидкість кровотоку залишається в нормі.

Це відбувається в результаті спорідненості гемоглобіну до окису вуглецю, яке в 250 разів вище, ніж спорідненість до кисню. Ціанід водню приблизно в 25 разів більш токсичний, ніж окис вуглецю. На відміну від окису вуглецю, ціанід не знижує наявність кисню, а навпаки запобігає споживання кисню клітинами, причому особливо чутливі до цього клітини серця та мозку. Також, на відміну від окису вуглецю, короткий вплив високої концентрації ціаніду водню набагато небезпечніший, ніж тривалий вплив більш низької концентрації.

Шкідливі впливи речовин, що викликають подразнення органів чуття / верхніх дихальних шляхів проявляються у вигляді сльозоточивості, болю в носі, горлі, стислості в грудях, кашлю, спазмів гортані й скорочення бронхів (порівнянних з приступом астми) і залежать від концентрації діючої речовини в повітрі. Летальність від легеневих подразнень часто викликається набряком легенів або облітеруючим бронхіолітом.

У міру накопичення диму в приміщенні людям, які перебувають у ньому, стає важче знайти вихід. Це призводить до значного збільшення часу, необхідного для евакуації. Більш того, за певної інтенсивності задимлення люди не можуть визначити межі навіть знайомого приміщення і втрачають уявлення про своє місцезнаходження відносно дверей, стін, вікон тощо. Якщо таке відбувається, люди дезорієнтуються до такої міри, що не вже можуть самостійно залишити небезпечну зону.

Оскільки люди, які знаходяться в небезпечній зоні, піддаються термічному впливу та впливу речовин, що виділяються при горінні, їх поведінка при порятунку, швидкість руху і вибір маршруту евакуації також піддається несприятливому впливу, що знижує ефективність їх дій і уповільнює евакуацію.

Загроза життю та здоров’ю людей, які перебувають у будівлях, приміщеннях об’єктів з масовим перебуванням людей, може виникнути в разі досягнення у зоні перебування людей критичних значень небезпечних факторів пожежі, для чого потрібен певний час для її розвитку.

Тому до основних порушень, які можуть створити потенційну загрозу життю та здоров’ю людей у випадку пожежі, слід віднести:
— захаращення, блокування евакуаційних шляхів та виходів, що може ускладнити рух людей, унеможливити своєчасне переміщення до безпечної зони;
— застосування на шляхах евакуації небезпечних оздоблювальних і конструктивних матеріалів, які мають високу димоутвороюючу здатність, токсичність, групу горючості, що може призвести до швидкого розповсюдження пожежі та досягнення критичних значень її небезпечних факторів;
— можливість виходу назовні та/або наявності одночасно великої кількості пожежонебезпечних речовин і матеріалів, здатних створити умови швидкого розповсюдження пожежі та її впливу на людей;
— відсутність або несправність систем протипожежного захисту, які забезпечують своєчасне оповіщення про пожежу, управління евакуацією, придушення небезпечних факторів та обмеження розповсюдження пожежі;
— ускладнення роботи пожежно-рятувальних підрозділів внаслідок блокування (відсутності) під’їздів до будівель, джерел протипожежного водопостачання або відсутності цих джерел.

Матеріал не повний, частина додатку «КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ», журналу «Охорона праці та пожежна безпека», № 3, 2017

Придбати видання