У разі настання нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов’язаний протягом двох годин повідомити територіальний орган Держпраці з використанням засобів зв’язку, а також не пізніше наступного робочого дня надати повідомлення про нещасний випадок на паперовому носії. Повідомлення надається за місцем настання нещасного випадку, а якщо він настав унаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів — за місцем реєстрації підприємства.
Повідомлення про нещасний випадок надається:
- територіальному органові Держпраці;
- робочому органові Фонду соціального страхування;
- керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
- керівникові первинної організації профспілки, незалежно від членства потерпілого в ній, у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а в разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
- уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (в разі її утворення);
- органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.
Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:
- місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (в разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
- органові галузевої профспілки вищого рівня, а в разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню;
- органові поліції (в разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (в тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).
Спеціальному розслідуванню підлягають:
- нещасні випадки зі смертельними наслідками;
- групові нещасні випадки;
- випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
- гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
- нещасні випадки, факт настання яких встановлено в судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідоване без правонаступника;
- нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, в тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;
- випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
- нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
- нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Підставою для проведення спеціального розслідування є повідомлення від роботодавця про нещасний випадок та настання одного з зазначених пунктів.
Факт перебування потерпілого в трудових відносинах із роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи в судовому порядку. Також роботодавцям треба пам’ятати, що за порушення термінів повідомлення про нещасний випадок передбачена адміністративна відповідальність.
Джерело: Управління Держпраці
