28 вересня Уряд вніс до ВРУ законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо способів перевірок з питань пожежної безпеки
Незабаром український бізнес зможе зітхнути з полегшенням: від пожежних перевірок можна буде цілком легальною «відкупитися», оформивши «протипожежне» страхування. Таке нововведення виписано в законопроекті №9132, який днями Кабмін вніс до Верховної Ради. Враховуючи, що до розроблення документа доклали руку Держслужба з надзвичайних ситуацій, Офіс ефективного регулювання та Нацкомфінпослуг, проект ну дуже ймовірно стане законом, – повідомляє UBR.ua.
Ідея полягає в тому, щоб звільнити суб’єктів господарювання від планових перевірок техногенної та протипожежної безпеки. А всі ризики покрити страхуванням.
«До підприємств, які не належать до високого класу пожежонебезпеки, більше не ходитимуть пожежні інспектори, які, по суті, лише брали хабарі, адже перевірки дорогого перевіряльного органу у нас завжди пов’язані з корупційною складовою і величезними витратами держави на утримання цього апарату», — розповів UBR.ua генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський.
За його словам, якщо депутати підтримають ініціативи зради, скористатися законодавчою новинкою зможуть сотні тисяч підприємців.
«Автоцивілка» для бізнесу
Протипожежне страхування за своєю філософією дуже близьке до договору ОСАГО. Підприємець страхує не себе і свій бізнес, а третіх осіб від пожежі, що спалахнула через його недбалість. Якщо, приміром, згорить фотосалон або студія манікюру, то на страхову компенсацію можуть розраховувати потерпілі від пожежі працівники і відвідувачі, мешканці будинку, в якому розташований згорілий офіс, підприємці, чиї торгові точки також зазнали збитків, тощо. Страхування є добровільним —, жодного примусу!
«Підприємства середнього і невисокого ступеня ризику можуть скористатися цим страхуванням, щоб зменшити кількість перевірок з боку державних служб. Ми тут беремо приклад зі світової практики, яка передбачає фінансове забезпечення діяльності суб’єктів господарювання на випадок заподіяння ними шкоди третім особам — життю, здоров’ю громадян, майну юридичних і фізичних осіб», — пояснив UBR.ua член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов.
Щоб убезпечитися від візиту інспекторів, підприємству, досить буде повідомити орган ДСНС про укладення договору страхування. І на час його дії контролюючі органи до нього в гості не прийдуть. Але на термін не більше 8 років для суб’єктів господарювання зі середнім ступенем ризику, і 10 — із незначним.
«Страхування має бути з рівнем відповідальності не менше 500 тис. грн за шкоду здоров’ю та життю, а щодо майна — на суму, що відповідає завданій шкоді. Ми за те, щоб страхові компанії здійснювали тільки реальне відшкодування завданого збитку, а не, скажімо, 50 тис. грн за загибель людини. 500 тис. грн — це початкова сума, але з огляду на можливі зміни в законодавстві вона може бути збільшена до 1 млн або близько того. Це значно менше, аніж у європейських країнах», — прокоментував Олександр Зальотов.
Страховиків перевірять ретельніше, але у кого проблеми, не скажуть
Посадовці переконані, що солідна відповідальність не дасть страховикам всліпу підмахувати договори. І на ділі вони переберуть на себе функції пожежних інспекторів.
«Компанія не братиме на себе ризик, розуміючи, що не зможе виконати зобов’язання. Ми встановлюватимемо дуже тяжкі умови, щоб усі страхові виконували свою роботу в повному обсязі», — додають у Нацкомфінпослуг.
Поділяють цю точку зору і самі страховики. Начальник управління андерайтингу АСК «ІНГО Україна» Олександр Плутаєв завірив UBR.ua, що при страхуванні майна і відповідальності завжди оцінюється вірогідність отримання збитків та здійснюється ризик-аудит підприємства.
«Для цього на місце приїжджає фахівець, який і проводить необхідну оцінку. Якщо до страхового договору включається компенсація шкоди, якої може бути завдано життю і здоров’ю громадян, страховим компаніям треба буде контролювати і такі базові елементи безпеки, як наявність пожежних виходів, обладнання для захисту людей тощо», — пояснив він.
Коштує дешевше
Не натішаться з урядової ідеї і підприємці — регулярні інспекції аж ніяк не допомагали протипожежним заходам, а тільки пили кров бізнесменів. Але цього замало.
«Це істотне позитивне зрушення. За такими правилами страхування і бізнесу, і здоров’я, і майна живуть найрозвиненіші економіки. Проте важливо, щоб це працювало, а не стало черговою формальною статтею витрат у бюджеті підприємств», — наголосив голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь.
Нині бізнес витрачає на процедури, пов’язані з проходженням пожежних перевірок, в середньому близько 10 тис. грн на рік. За оцінками страховиків, «протипожежний» договір коштуватиме мінімум удвічі дешевше: від 2 до 5 тис. грн на рік.
«Платіж становитиме приблизно 0,5% від страхової суми на рік. При цьому для офісів сума платежу може бути менша: 0,2% або 0,25%. Порівняно з хабарем, який просто віддаєш і нічого за це не отримуєш, це великий плюс»,— обнадіює В’ячеслав Черняховський.
Причому для якихось видів діяльності сума платежу може бути ще менша. Представники страхової компанії самі визначать її виходячи зі ступеня ризику і виду діяльності, робочої площі тощо.
«Вартість страхування залежить від багатьох чинників і може коливатися в межах від 0,05% до 0,5%. На тариф впливає насамперед вид підприємницької діяльності, наскільки пожежонебезпечною вона є, яким чином виробництво захищено від цих ризиків. Навіть для офісів, у яких найменший рівень ризикованості, тариф може відрізнятися залежно від класу приміщення. Також на тариф впливає ліміт відповідальності за договором і розміром франшизи», — роз’яснив Олександр Плутаєв.
Мінуси
Утім, чим подалі від великих центрів, тим нижчі «тарифи» на хабарі. А отже, меншою є і вигода від усієї затії. Наприклад, фермерам у сільських районах простіше заплатити пожежному інспекторові, аніж оформлять страхування. Хабар інспекторові коштує 150-200 грн, які необхідно заплатить 3-4 рази у сезон жнив.
«Домовитися з пожежником фермерові дешевше, аніж платити страховику. Пожежник виписує ненумерований акт, а потім за невелику винагороду розриває його на очах. І ця «винагорода» набагато менша за страхівку», — розповів про наявну практику президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак.
При цьому сільська буржуазія традиційно не довіряє страховикам, а ті, своєю чергою, не люблять гарантувати ризики в традиційно пожежонебезпечних районах Півдня України. Іншими словами, закладеного в законопроекті механізму недостатньо для стимулювання страхування.
«Звичайно, плюс цього законопроекту в тому, що він полегшує роботу бізнесу, звільняючи його від численних перевірок. Але немає конкретного механізму зацікавленості суб’єкта господарювання в підтриманні засобів пожежної безпеки в належному стані. 10 років без перевірки — деякі суб’єкти господарювання так довго не провадять своєї діяльності», — вважає голова правління «Арсенал Страхування» Сергій Авдєєв.
Крім того, експерти не виключають, що нові порядки лише розохотять інспекторів. І якщо на сьогодні у них часто руки не доходять до дрібного бізнесу, то із запровадженням нових порядків часу в них з’явиться більше. І вони неодмінно звернуть увагу на тих, хто не став страхуватися.
Якщо для салону краси в центрі столиці 5 тис. грн на страхування — не гроші, то для дрібного торговця на відшибі — серйозна сума. Яку він зрештою однаково перекладе на плечі споживача.
Джерело: Дебет-Кредит
