Згідно із Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р. № 1644-III (далі — Закон № 1644) небезпечний вантаж — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити: вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин, і які за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.
Класи небезпечних речовин:
- клас 1 — вибухові речовини та вироби;
- клас 2 — гази;
- клас 3 — легкозаймисті рідини;
- клас 4.1 — легкозаймисті тверді речовини;
- клас 4.2 — речовини, схильні до самозаймання;
- клас 4.3 — речовини, що виділяють легкозаймисті гази при взаємодії з водою;
- клас 5.1 — речовини, що окислюють;
- клас 5.2 — органічні пероксиди;
- клас 6.1 — токсичні речовини;
- клас 6.2 — інфекційні речовини;
- клас 7 — радіоактивні матеріали;
- клас 8 — корозійні речовини;
- клас 9 — інші небезпечні речовини та вироби.
Небезпечні вантажі кожного класу відповідно до їхніх фізико-хімічних властивостей, видів та ступенів небезпеки при транспортуванні поділяються на підкласи, категорії та групи.
Небезпечні вантажі, що можуть бути використані не за призначенням, а в терористичних цілях та відповідно призвести до тяжких наслідків, зокрема масової загибелі людей або великих руйнувань, є вантажами підвищеної небезпеки.
Перевезення небезпечних вантажів — діяльність, пов’язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.
Перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом є специфічним видом перевезень, враховуючи потенційну небезпеку вантажів, що перевозяться.
Маршрути перевезення небезпечних вантажів — залізничні шляхи, автомобільні дороги, внутрішні водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі.
Транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів.
У статті «Перевезення небезпечних вантажів: основні вимоги» читайте докладніше:
1. Особливі підвищені вимоги до персоналу та транспорту, що перевозить небезпечні вантажі
2. Хто має погодити маршрут руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення
3. Комплектація транспортних одиниць, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів
На сьогодні перевізники узгоджують з Національною поліцією лише дорожнє перевезення небезпечних вантажів, які належать до вантажів підвищеної небезпеки згідно із наказом
Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів» від 4 серпня 2018 р. № 656 (далі — Правила № 656).
У разі дорожнього перевезення таких вантажів відповідн і свідоцтва, згідно з законодавством, видаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Автор — Володимир Дрозд, начальник відділу охорони праці філії «Вільногірський ГМК» ПАТ «ОГХК»
Допомогу у підготовці матеріалу надав Олексій Пахно, завідувач Лабораторії ADR, радник голови Спілки з питань Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
