Про проблеми під час розслідування нещасних випадків на виробництві розповідає начальник управління виконавчої дирекції Фонду в Івано-Франківській області Надія Глинська:
«Кожний нещасний випадок на виробництві поєднує багато людей та організацій. По перше, сам потерпілий повинен чітко розповісти обставини випадку (або очевидці), надалі члени комісії – посадові особи підприємства, інспектор Держгірпромнагляду (при груповому, важкому та смертельному випадку) та представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Крім того, працівники медичної установи, яка надає медичну допомогу, члени родини.
Саме під час розслідування нещасного випадку всі ці люди мають думати та працювати в одному напрямі – надати правдиву інформацію та забезпечити якісне розслідування з метою якнайшвидшого одужання потерпілого.
Звичайно, якщо нещасний випадок стався з працівником, прийнятим на роботу по трудовому договору, при настанні нещасного випадку він виконував роботу відповідно до своїх посадових обов’язків та у визначений трудовим розпорядком робочий час, то комісія з розслідування тільки документально підтвердить цей факт. Однак, на жаль, таких випадків не так багато. Мають місце нещасні випадки на виробництві з працівниками, які офіційно не прийняті на роботу, які не знають своїх обов’язків та прав, не пройшли медичного огляду, навчання з питань охорони праці, виконують роботу з порушенням виробничого процесу. У таких випадках керівник має чого боятися, адже Закон України «Про охорону праці» чітко визначив, що роботодавець повинен створити не шкідливі та безпечні умови праці, адже може настати не тільки дисциплінарна, а й кримінальна відповідальність, якщо в процесі розслідування виявляться порушення.
Саме при таких обставинах роботодавці невчасно подають повідомлення про настання нещасних випадків, намагаються їх приховати, вмовляють лікарів не направляти екстрене повідомлення з лікувальної установи, тобто намагаються себе захистити, проте захищати себе треба набагато раніше.
За 6 місяців 2014 року з 35 нещасних випадків 7 повідомлень або кожне 5 надійшло із запізненням, а тому на керівників було накладено стягнення у вигляді штрафу.
Всього за перше півріччя 2014 року в області сталося 33 нещасні випадки проти 59 за такий же період минулого року, проте смертельних – 5 проти 7, що саме підтверджує те, що роботодавці скривають нещасні випадки. Адже в світі на 1 смертельний випадок припадає від 50 до 150 нещасних випадків, а у нас – від 6 до 10. Так, є стійка тенденція до зниження виробничого травматизму в абсолютних цифрах, однак в розрахунку на 1000 працюючих така тенденція не спостерігається.
Законодавче поле взагалі не передбачає відповідальності за настання нещасного випадку на виробництві при умові, якщо роботодавець виконав вимоги чинного законодавства щодо створення належних безпечних умов праці. Більше того, можна звинуватити потерпілого, якщо він порушив певні норми та правила, при умові вивчення їх та забезпечення ними, що приведе до зменшення розміру одноразової допомоги при настанні нещасного випадку. Однак, навіть при наявності вини потерпілого, алкоголю в крові при настанні смертельного випадку страхові виплати зменшенню не підлягають.
Сьогодні на законодавчому рівні все зроблено, щоб захистити потерпілого (чи його сім’ю) при настанні нещасного випадку. Більше того, цей захист передбачає як проведення страхових виплат, так і надання медико-соціальних послуг. Ці виплати є значними та залежать від заробітної плати потерпілого до настання нещасного випадку. А тут починаються проблеми, адже не викорінена виплата заробітної плати в «конвертах», робота за договорами цивільно-правового характеру.
У певній мірі показовим є смертельний нещасний випадок з робітником С., який фактично працював лісорубом у Вигодському держлісгоспі, однак згідно трудової книжки та форми оплати праці на час настання смертельного випадку працював по цивільно-трудовій угоді та надавав послуги по виконанню лісогосподарських робіт.
Тільки через два роки дружина в судах довела, що фактично він продовжував працювати лісорубом. Однак, розслідування випадку проходило без участі страхового експерта Фонду, так як випадок не був страховим (внески до Фонду не сплачувались), та й рішення суду стосувалося тільки встановлення трудових відносин. У такій ситуації слід провести перерозслідування смертельного випадку за участю страхового експерта Фонду, враховуючи рішення суду, і тільки тоді можна буде призначати страхові виплати, так як на час нещасного випадку він не був страховим. Управління Держгірпромнагляду має свою думку і не призначає комісію з розслідування нещасного випадку з врахуванням рішення суду, відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не має підстав проводити страхові виплати.
Про людей слід думати не тільки коли щось сталося, а впродовж всієї трудової діяльності. Створення належних умов праці, проведення навчання, інструктажів з охорони праці, забезпечення спецодягом, правильне прийняття на роботу, сплата єдиного внеску за всіх працюючих – запорука належного соціального захисту працівників та спокій для керівників».
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
