23 квітня 2018 року редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» спільно з компанією-партнером «3М Україна» та фахівцями відділів охорони праці обговорили актуальні питання щодо впровадження програми захисту органів слуху на підприємствах.
Усіх учасників заходу об’єднали труднощі через недопрацювання в законодавчій сфері програм захисту слуху, тому колегіально було виокремлено основні норми та засади, на які може спиратись фахівець відділу охорони праці в своїй роботі.
Під час обговорення питань впровадження програми захисту слуху на підприємствах чимало присутніх на круглому столі порушили питання щодо недостатнього рівня відповідальності працівників до правил використання та експлуатації ЗІЗ.
Усі учасники заходу погодились з тим, що на кожному підприємстві має бути документ, який передбачав би нормативи видачі ЗІЗ з правилами використання їх працівником, а також відповідальність за псування або втрату.
Досить часто фахівці відділу охорони праці мають справу з небажанням співробітників дотримуватись програм захисту слуху, які вважають, що виникають деякі незручності під час надягання чи закріплення ЗІЗ, що потребують певного докладання зусиль та додаткового часу. Представники компанії «3М Україна» Максим Шостак та Степан Михайленко запропонували всім учасникам круглого столу свою допомогу у підборі найбільш ефективних та водночас зручних для співробітників засобів захисту слуху, а також зауважили на правильній експлуатації і допоміжних елементах ЗІЗ.
Окрім того, на продовження обговорення теми впровадження програми захисту органів слуху на підприємствах 24 квітня 2018 року було проведено вебінар, на якому Максим Шостак та Степан Михайленко поінформували всіх охочих щодо результатів круглого столу, дали відповіді на найбільш нагальні питання та виокремили основні критерії щодо практики впровадження ЗІЗ на підприємстві.
Зокрема, спікери наголосили на чотирьох основних етапах провадження програми захисту органів слуху:
- Оцінка рівня шуму, яку проводять сертифіковані лабораторії. За такої процедури потрібно враховувати, чи перебуває співробітник стаціонарно на робочому місці, чи має переміщатись в інший цех з іншим рівнем шуму.
- Контроль над джерелом поширення шуму. Розглянуто декілька варіантів, залежно від підприємства. Найкращим вважається практика встановлення шумозахисних бар’єрів. Другим за ефективністю є встановлення певних шумозахисних кабін, перебуваючи в яких, працівники знижують вплив шуму на себе. Але навіть при встановленні одного з двох попередніх варіантів захисту від шуму у працівника мають бути беруші (вкладиші) та захисні навушники у разі потреби залишити основне робоче місце. Беруші можуть бути як одноразовими, так і багаторазовими з інструкцією по використанню та догляду за ними. В захисних навушниках: (активного або пасивного типу) передбачена система посилення сигналів тривоги і голосів, що унеможливлює повну звукову ізоляцію під час роботи.
- Навчання співробітників щодо використання засобів захисту органів слуху, де будуть враховуватись особисті потреби та правильно підібрані ЗІЗ під кожну спеціалізацію.
- Перевірка ефективності програми захисту слуху завдяки системі валідації 3М, яка дозволяє визначити реальний коефіцієнт шумопоглинання та нагадати чи навчити працівника, як користуватися берушами.
Усі учасники круглого столу та вебінару отримали матеріали для впровадження програми захисту органів слуху на своїх підприємствах.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека».
