Комп’ютер та здоров’я

Близько 20% порушень здоров’я, пов’язаних iз роботою за комп’ютером, викликано не дiєю шкiдливих чинникiв, якi генерує комп’ютер, а незнанням основних правил роботи з ним та неправильною органiзацiєю робочого мiсця.

Робота за комп’ютером є шкiдливою, — це вперше зрозумiли в найбiльш комп’ютеризованiй країнi свiту — США. За даними Мiнiстерства npaцi цiєї країни, одна тiльки «травмуюча дiя, що повторюється при роботi з комп’ютером, коштує корпоративнiй Америцi в 100 млрд доларiв щорiчно, а компенсацiї, виплаченi службовцям, якi працюють з комп’ютерами, досягають астрономiчних розмiрiв.

Виділимо окремі аспекти негативного впливу на стан здоров’я користувачів персональних комп’ютерів та методи усунення такого впливу.

Сукупнiсть змiн, що спостерiгаються в станi здоров’я користувачiв ЕОМ, включає у себе захворювання органiв зору, опорно-рухового апарату, центрально-нервової i серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту, алергiйнi розлади. Виконання робіт із застосуванням комп’ютера, також може спричинити розвиток професійних захворювань периферичної нервової системи; захворювання кістково-м’язової системи та сполучної тканини, інші захворювання:

У вагiтних вiдзначається ускладнення вагiтностi та пологiв. У 80% працiвникiв, якi виконують роботу, що вимагає постiйного напруження зору (а саме такою є робота на комп’ютерi), вiдзначається прогресуюче зниження працездатностi, що наступає через 45-60 хв пiсля початку роботи i поступово призводить до перевтоми, розладiв центральної нервової та iнших систем органiзму. У друтiй половинi дня (iнодi ранiше) з’являється втома, головний бiль, бiль в очах та iншi скарги, а швидкiсть переробки iнформацiї зменшується на 25-34%, знижується стiйкiсть ясного бачення на 40-52%. До кiнця робочого дня збiльшується частота серцевих скорочень i показники систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску.

Вже в першi роки комп’ютеризації було вiдзначено специфiчне зорове стомлення у користувачiв ЕОМ, яке дiстало назву астенопiя. За рiзними даними , частота випадкiв астенопії коливається вiд 40-92% (перiодично) до 10-40% (щодня). Деякi симптоми астенопії можуть зберiгатися i наступного дня пiсля роботи з комп’ютером. Жiнки частiше, нiж чоловiки, скаржаться на зоровий дискомфорт при роботi за комп’ютером. У жiнок у вiцi 31-45 рокiв астенопiя виникає частiше, нiж у жiнок 18-30 рокiв, що свiдчить про вплив стажу. Астенопiя часто зустрiчаеться у операторiв з введення даних, прийому даних i дiалогової роботи. До 47% користувачiв скаржаться на зорове стомлення, якщо робота без перерви триває менше 30 хв, i 66% — при безперервнiй роботi бiльше 30 хв. Очнi симптоми бiльш вираженi у тих осiб, що менше контролюють свою роботу, працюють з великим напруженням i вiдчувають незадоволенiсть своєю працею. Бiльш чутливими до виникнення acтeнoniї є люди з порушеннями зору.

Тривала робота у вимушенiй робочiй позi сидячи призводить до довготривалого статичного напруження одних i тих самих груп м’язiв. Часто користувачi ЕОМ змушенi сидiти у сутулiй позi, яка характеризується максимальним згинанням у поперековому i грудному вiддiлах хребта та нахилом тулуба вперед. Ця поза має низку несприятливих бiомеханiчних i фiзiологiчних наслiдкiв, що призводить до виникнення болю у шийних i поперекових вiддiлах хребта, остеохондрозу хребта, геморою , простатиту та iнших захворювань . У пiдлiткiв пiд час тривалої роботи з комп’ютером може виникати сколiоз.

При виконаннi дрiбних стереотипних рухiв пiд час роботи з клавiатурою i мишею, м’язи рук користувачiв знаходяться в постiйному напруженнi, як наслідок — виникнення синдрому зап’ясткового каналу.

Перевантаження певних rруп м’язiв під час роботи на комп’ютерi поєднується з гiпокiнезiєю. При зниженнi рiвня фiзичної активностi рiзко збiльшується ризик виникнення багатьох інших захворювань.

Окремо зупинимося на негативному впливі на здоров’я людини змінних електромагнітних полів (ЕМП), зокрема радіочастотного випромінювання при роботі моніторів на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ).

Фахівцями Рівненської обласної санітарно-епідеміологічної станції ДСЕС України та Рівненського обласного лабораторного центру МОЗ України протягом 2009-2015 років проводились виміри електромагнітних випромінювань від персональних комп’ютерів в школах області. Досліджено 1171 ПК, біля яких зроблено 2313 вимірів електромагнітного випромінювання, з яких не відповідало нормам 635 вимірів (27,4%). Невідповідності нормам (перевищення до 2-х разів) були зафіксовані біля відеотерміналів на основі ЕПТ, в складі ПК, які не були підключені до контуру заземлення електричного обладнання. Після усунення такого недоліку, повторні виміри рівнів ЕМП не зафіксували відхилень від норми.

Дiя електромагнiтного випромiнювання широкого спектру частот, iмпульсного характеру та рiзної iнтенсивностi при роботі ЕОМ, у поєднаннi з високим зоровим i нервово-емоцiйним напруженням викликає iстотнi змiни з боку центральної нервової i серцево-судинної систем, якi проявляються у суб’єктивних i об’єктивних розладах. Працюючi з комп’ютером особи найчастiше висловлють скарги на головний бiль, iнодi з нудотою i запамороченням. У них частiше, нiж у осiб контрольних груп, дiагностуються неврози, нейроциркуляторнi дистонiї, гiпo- i гiпертонiї.

В осiб, що працюють з ЕОМ, можуть спостерiгатися алергiйнi захворювання i пiдвищений рiвень захворюваностi органiв дихання. Цi захворювання можуть бути зумовленi змiнами імунiтету (внаслiдок впливу електромагнiтного випромiнювання на iмунну систему), а також, зважаючи на наявнiсть статичних електричних полiв, до екрана ВДТ притягуються пиловi частинки, якi можуть мiстити антигени i бактерiальну флору. Це також сприяє розвитку вищезгаданої патологii в операторiв i представникiв iнших професiй, що працюють з ВДТ,

Часто виникають психiчнi порушення, якi є наслiдком стресу. Частота таких розладiв як тривога, дратiвливiсть i пригнiченiсть в операторiв ВДТ коливається вiд 25 до 70%. У них частiше, нiж у представникiв iнших професiй, спостерiгається безсоння i втрата аппетиту, можливе виникнення захворювань шкiри обличчя i рук.

Автор: Василь Литвин, лікар з гігієни праці Управління Держпраці у Рівненській області.

Джерело: rv.dsp.gov.ua