Деревообробна промисловість – галузь промисловості, яка здійснює оброблення та перероблення деревини. До деревообробної промисловості належать різні виробництва: лісопильні, меблеві, фанерні, деревинних пластиків, деревинностружкових та деревинноволокнистих плит, сірне, олівцеве, лижне тощо.
Загальним для всіх типів деревообробних виробництв є високий рівень механізації, широке застосування різноманітного типу верстатів з ріжучими інструментами, конвеєрна система праці.
До шкідливих виробничих факторів, які притаманні підприємствам деревообробної промисловості відносяться шум та вібрація від роботи обладнання, забруднення повітря виробничих приміщень пилом деревини, в ряді випадків несприятливими мікрокліматичними умовами, а також хімічними речовинами в результаті застосування лаків, смол, фарб, клеїв.
Так, значну небезпеку для здоров’я працюючих представляють клеєві матеріали, які отримують на основі сечовинноформальдегідних смол, які окрім несприятливої дії на шкіру виділяють в повітря виробничих приміщень токсичні продукти – формальдегід, фенол, аміак, а широко використовувані лаки та емалі для оброблення меблів виділяють толуол, уайт-спіріт, ацетон тощо. Особливо несприятливі мікрокліматичні умови спостерігаються при виробництві фанери та деревинних пластиків у відділенні теплової обробки сировини (висока температура та вологість повітря) в пропарювальних камерах, сушарок та пресів, а також в сушильному відділенні меблевого виробництва. В столярних цехах основною небезпекою є механічні травми при роботах на деревообробних верстатах, в особливості на циркулярних пилах.
У працюючих в деревообробній промисловості часто спостерігаються гострі респіраторні захворювання органів дихання, професійні ураження шкіри – дерматити, кропивниця та екзема, захворювання периферійної нервової системи, травми – ушиби, поранення, переломи, вивихи. Серед деяких працюючих, які зайняті у виробництві пиломатеріалів, фанери, сірників спостерігається захворювання рук від перенапруження і як наслідок підвищення тонусу дрібних артеріальних судин в дистальних відділах верхніх кінцівок, порушення капілярного кровообігу, зниження сили та статичної витривалості кисті.
Герметизація джерел шкідливостей, впровадження механізованих та автоматичних ліній мають вирішальне значення для покращення умов праці в деревообробній промисловості. Профілактичними заходами щодо попередження виникнення несприятливого впливу шкідливих факторів виробничого середовища на працюючих в деревообробній промисловості є також: правильне обладнання вентиляційних систем, теплоізоляція устаткування, використання витяжної вентиляції в місцях витримування зклеєних виробів, забезпечення працюючих спецодягом та засобами індивідуального захисту, проходження попередніх та періодичних медичних оглядів.
Одними з протипоказань при прийомі на роботу є алергічні захворювання органів дихання, а також хронічні, часто рецидивні захворювання шкіри (екзема, кропивниця, псоріаз, нейродерміт, себорея, червоний плоский лишай). Для попередження шкірних захворювань рекомендовано застосовувати перед початком роботи профілактичні пасти та креми. Для усунення причин виробничого травматизму суттєве значення має удосконалення запобіжних пристроїв ріжучих інструментів.
Також, відповідно до законодавства України працівники деревообробної промисловості мають право на одержання пільг і компенсацій передбачених додатком 1 Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97р. № 1290 за роботу в шкідливих умовах за результатами атестації робочих місць.
