30 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася найстрашніша ядерна катастрофа в історії людства — аварія на 4-му блоці Чорнобильської атомної електростанції.
Ця страшна біда планетарного масштабу є застереженням для всіх нас: «мирний атом» може бути так само руйнівним, як і ядерна зброя.
Наслідки були жахливими: в одну мить свої домівки, рідну землю назавжди втратили понад 115 тисяч мешканців містечок і сіл в районі 30-кілометрової зони, радіонуклідами було забруднено 2300 населених пунктів, на території яких проживало близько 2,5 млн людей, сотні тисяч людей втратили здоров’я через вплив радіації.
Ми шануємо як героїв пожежників, будівельників, військових, що боролися в страшних умовах з наслідками аварії ціною свого життя та здоров’я.
Ми маємо пам’ятати про те, що сталося 30 років тому і не допустити повторення таких традегій.
Вічна пам’ять загиблим ліквідаторам! Ми завжди будемо вдячні їм за їхню велику самопожертву.
Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,
За скоєний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.
А.Багряна
Редакція порталу oppb.com.ua
