Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1022-р “Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства” скасовано постанову Держкомпраці від 16 грудня 1987 №731/П13 “Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці”.
Про те, якою була ситуація до вказаних змін читайте: Молоко за шкідливість: кому, скільки?
Проте, відповідно до пункту 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №994, до заходів та засобів з охорони праці відноситься забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України “Про охорону праці” та колективного договору або угоди.
Читайте також: Молоко за важкі і шкідливі умови праці: чи можна замінити вихідними днями
Хоча Порядок надання молока або інших рівноцінних харчових продуктів скасовано, вимоги щодо обов’язкового надання молока за роботу у важких та шкідливих умовах праці залишаються. Згідно із статтею 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкiдливими умовами працi працiвникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або iншi рiвноцiннi харчовi продукти. Також відповідно до статті 7 Закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Забезпечення працівників молоком – це не примха роботодавця, а встановлена законом норма.
Молоко видається працівникам з метою зміцнення здоров’я і попередження професійних захворювань. Вживання молока сприяє підвищенню опору організму працівника дії токсичних речовин та фізичних факторів, які викликають порушення функції печінки, білкового і мінерального обміну, подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Молоко нормалізує обмінні процеси і функції організму і сприяє більш швидкому відновленню нормальної діяльності всіх систем життєзабезпечення людини.
З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 № 442 в Україні врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці.
Враховуючи вищезазначене, молоко або інші рівноцінні харчові продукти працівникам надаються, якщо за результатами атестації буде визначено, що умови праці працюючих будуть відноситися до важких та шкідливих умов праці та буде наявність на робочих місцях хімічних речовин. Обов’язково пільги та компенсації, які надаються працівникам, повинні бути внесені до колективного договору.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці у Миколаївській області.
