Згідно з прогнозами ВООЗ, в найближчі десятиліття кількість людей, що втратили слух, значно збільшиться в усьому світі. Сьогодні говоримо про причини розвитку вад слуху та глухоти та як зберегти свій слух.
Від втрати слуху страждають люди, які чують гірше, ніж люди з нормальним слухом – поріг становить від 26 дБ і вище в обох вухах. Є декілька форм втрати слуху: легка, помірна, важка та глибока. Проблеми зі слухом можуть розвиватися в одному або обох вухах, бути вродженими або набутими. Глухота – це найважча форма втрати слуху, коли люди чують дуже мало або не чують взагалі.
Чому виникають вади слуху
Вади слуху можуть розвиватися внаслідок деяких генетичних факторів, ускладнень під час пологів, а також в результаті інфекційних хвороб, хронічних вушних інфекцій, прийому певних лікарських засобів, впливу надмірного шуму та в процесі старіння.
Вроджені причини втрати слуху
Вроджені причини – це втрата слуху внаслідок спадкових та неспадкових генетичних факторів, а також ускладнень під час вагітності чи пологів, включно з такими:
- жінка хворіла на краснуху, сифіліс та деякі інші інфекційні захворювання під час вагітності;
- низька маса тіла дитини при народженні;
- асфіксія при народженні (недостатність кисню під час пологів);
- застосування деяких лікарських засобів під час вагітності (наприклад, аміноглікозидів, цитотоксичних препаратів, діуретиків тощо);
- важка форма неонатальної жовтяниці (жовтяниці новонароджених), яка може спричинити ураження слухового нерва немовляти.
Набуті причини втрати слуху
Набуті причини можужуть стати причиною погіршення слуху у будь-якому віці:
- інфекційні захворювання (менінгіт, кір, свинка);
- хронічна вушна інфекція (наприклад, хронічний середній отит є поширеною причиною втрати слуху серед дітей);
- скупчення ексудату (рідини) в вусі (середній отит);
- використання деяких лікарських засобів (наприклад, препаратів для лікування неонатальних інфекцій, малярії, мультирезистентного (стійкого до ліків) туберкульозу та онкологічних захворювань);
- травми голови або вуха;
- надмірний шум (наприклад, від обладнання на робочих місцях, вибухів);
- негативний вплив гучних звуків (наприклад, при використанні аудіо пристроїв, регулярному відвідуванні концертів, нічних клубів, спортивних заходів тощо);
- старіння;
- вушна сірка або сторонні предмети, що блокують зовнішній слуховий прохід.
Як зберегти слух: профілактика
Згідно з даними ВООЗ, половині всіх випадків втрати слуху можна запобігти. Так, 60% випадків втрати слуху серед дітей у віці до 15 років викликані причинами, які піддаються профілактиці. Це, наприклад, інфекційні захворювання, такі як свинка, кір, краснуха, менінгіт, хронічний отит середнього вуха. Майже третина усіх випадків погіршення слуху у дітей (31%) викликані саме цими захворюваннями. Дуже часто причиною втрати слуху у дітей є ускладнення при пологах: асфіксія при народженні, низька маса тіла дитини, ранні або передчасні пологи, неонатальна жовтяниця (17%). До проблем зі слухом можуть призвести і ліки: якщо вагітна жінка приймає ототоксичні лікарські засоби чи такі ліки дають дітям грудного віку.
Профілактика вад слуху та глухоти:
- вакцинація дітей згідно з календарем профілактичних щеплень (зокрема – щеплення від кору, менінгіту, краснухи та свинки);
- вакцинація дівчат підліткового віку та жінок репродуктивного віку проти краснухи;
- запобігання розвитку цитомегаловірусної інфекції у вагітних жінок, що передбачає дотримання правил гігієни, ранню діагностику та лікування інфекційних захворювань;
- вчасне виявлення середнього отиту у дітей, надання необхідної медичної допомоги або хірургічне втручання;
- відмова від застосування лікарських засобів, які можуть мати негативний вплив на слух, а при необхідності, застосування цих засобів тільки за призначенням та під контролем лікаря;
- рання діагностика вад слуху у новонароджених дітей, які належать до групи високого ризику (якщо у когось із членів сім’ї є вади слуху або дитина народилась з низькою масою тіла, асфіксією, жовтяницею або менінгітом), в разі потреби – призначення належного лікування;
- зменшення негативного впливу гучних звуків та шуму.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами МОЗ України
