Часто причиною пожеж на виробництві є недотримання правил монтажу та експлуатації електрообладнання або наявність умов, недопустимих відповідно до вимог пожежної безпеки. Отже, при використанні електрообладнання слід впровадити у виробничу практику такі умови і заходи, які б унеможливили появу загоряння.
Для успішного проведення дієвих упереджувальних заходів важливо знати основні причини загорянь.
За статистичними даними можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на промислових підприємствах є:
- 25–35 % — незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;
- 25–30 % — необережне поводження з вогнем;
- 10–12 % — порушення правил пожежної безпеки під час проведення різних вогневих робіт (електрогазозварювання, різка металу, паяльні роботи, розігрівання бітуму тощо);
- до 10 % — порушення технологічного процесу виробництва;
- 4–6 % — несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;
- 2–3 % — підпали;
- до 2 % — іскри теплового та механічного походження.
Як бачимо, пожежі, що виникають внаслідок несправностей і порушення правил експлуатації електротехнічних, електронагрівальних приладів, пристроїв та устаткування, а саме через виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, роботу несправних або залишених без нагляду електроприладів, складають більше 25 % всіх випадків.
Основні причини загорянь в електричному устаткованні та установках
Загоряння кабелів і проводів часто виникає внаслідок перегріву від коротких замикань між жилами кабелів, жилами кабелів та землею. Короткі замикання виникають внаслідок неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання. Великі струми замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що може викликати займання ізоляції провідників
та горючих будівельних конструкцій, які знаходяться поряд.
Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових споживачів або при зниженні напруги в мережі. Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може викликати займання ізоляції.
Збільшення місцевих перехідних опорів виникає внаслідок окислення або недостатньо щільного з’єднання контактів електричних машин.
Іскріння, що виникає при цьому, може ініціювати пожежу. Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та кабелі з’єднують скручуванням жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти. Алюмінієві кабелі з’єднують гільзами.
Причини загоряння у розподільчих пристроях, електричних апаратах пуску, перемикання, керування та захисту
Загоряння у розподільчих пристроях, електричних апаратах пуску, перемикання, керування та захисту виникають в разі перегріву обмоток електромагніту при міжвитковому замиканні через пробій ізоляції внаслідок:
її старіння;
- підвищеної напруги;
- виникнення мікротріщин, як виробничого дефекту;
- механічного пошкодження в процесі експлуатації;
- локального зовнішнього перегріву від контактів, що іскрять;
- підвищеної вологості або агресивності середовища.
Причини загоряння в електронагрівальних приладах
Загоряння в електронагрівальних приладах виникають внаслідок:
- руйнування ізоляції від старіння;
- руйнування електроізоляційних елементів від зовнішньої механічної дії;
- пробоїв електроізоляції конструктивних елементів підвищеною напругою живлення;
- окислення та послаблення контактного тиску в місцях під’єднання струмопровідних елементів, що викликає значне підвищення перехідного опору;
- википання води або іншої рідини, що призводить до деформації та зруйнування нагрівача;
- нашарування струмопровідного забруднення між струмоведучими конструктивними елементами.
Причини загоряння від запобіжників
Загоряння від запобіжників виникають внаслідок:
- нагрівання у місцях робочих контактів від зниження контактного тиску та зростання перехідного опору;
- нагрівання у місцях робочих контактів від окислення;
- розбризкування частинок розплавленого металу плавкої вставки при руйнуванні корпусу запобіжника, викликаного застосуванням нестандартних плавких вставок («жучків»);
- розбризкування частинок розплавленого металу нестандартних відкритих плавких вставок.
Інші причини займань
Пожежі та тяжкі наслідки від них виникають також через:
- несправність технологічного устаткування (передчасний вихід з ладу, неякісний повсякденний огляд, несправність контрольно-вимірювальних приладів, несвоєчасність проведення планово- попереджувальних ремонтів);
- порушення технологічного регламенту з вини обслуговуючого персоналу в разі поломок контрольно-вимірювальних приладів, неякісного догляду;
- порушення вимог правил пожежної безпеки під час ремонту технологічного обладнання.
Обов’язки посадових осіб, від яких залежить безпека виробництва
Експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
Керівник підприємства зобов’язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен:
- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку
знань у встановленому порядку; - затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції та інструкції з охорони праці;
- встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов’язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами —
оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням; - забезпечити перевірку знань працівників у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» від 26 червня 2013 р. № 444;
- забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами ПТЕ;
- забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.
Фахівці служб охорони праці зобов’язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки.
Основні вимоги до електроустановок
1. Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.
2. Електрообладнання може застосовуватися у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони. Слабострумові внут рішні електромережі у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також по горючих основах повинні виконуватися відповідно до ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01 до внутрішніх електромереж.
3. Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу не допускається розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.
4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
5. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.
6. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.
7. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з’єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.
8. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.
9. Електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, або можуть бути оснащені автономними системами пожежогасіння.
10. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.
11. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б забороняється.
12. Електрощити, групові електрощитки повинні бути захищені автономними системами пожежогасіння та оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
13. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.
Забороняється:
- проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;
- відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках;
- експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості;
- застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних (пересувних) електропроводок;
- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;
- користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;
- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
- використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
- складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
- використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;
- прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток;
- розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.
14. У всіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).
15. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
16. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
17. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».
18. Не допускається установлювати всередині ліфтових кабін будь-які додаткові електротехнічні пристрої, не передбачені виробником ліфтових кабін.
19. Приміщення електрощитових необхідно відділяти протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».
ПРОДОВЖЕННЯ ЧИТАЙТЕ В НАСТУПНИХ НОМЕРАХ
Стаття надана редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
(детальніше — журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 1, 2016)
Світлана ТРОШИНА,
заступник начальника
відділу пожежно-профілактичної
роботи ДПТ України
