Виробничий пил, його дія на організм


Виробничий пил, його дія на організм

Виробничий пил, його дія на організм

У гігієнічній практиці промисловий пил класифікують за двома ознаками: походження і дисперсність. За походженням розрізняють органічну (рослинну, тваринну), неорганічну (металеву, мінеральну) і змішану пил.

Важливе значення має класифікація пилу за її дисперсності і способом утворення. Розрізняють аерозолі дезінтеграції (утворюються при дробленні твердих речовин) і аерозолі конденсації (утворюються внаслідок згущення нагрітих парів при їх охолодженні).

В залежності від дисперсності аерозолі поділяються на: пил — всі тверді частинки, які утворюються при дезінтеграції, незалежно від їх розміру та дими — конденсаційні аерозолі з твердою дисперсною фазою. Сюди відносяться також аерозолі, що утворюються при неповному згорянні палива, дим хлористого амонію та інш.

З точки зору гігієни найбільш несприятливі частинки розміром менше 10 мкм, так як вони або повільно осідають, або зовсім не осідають і довгостроково знаходяться в зваженому стані у повітрі. Від величини частинок залежить глибина їх проникнення в дихальні шляхи. Великі частинки затримуються у верхніх дихальних шляхах, а дрібні проникають безпосередньо в альвеоли.

До числа важливих елементів гігієнічної характеристики виробничого пилу відносяться хімічний склад і кількість пилу в даних конкретних умовах. У пилу можуть містити отруйні домішки (миш’як, свинець, хром та інші), домішки, які володіють подразнювальними та алергенними властивостями. Особливо важливе значення має вміст у пилу вільного двоокису кремнію, так як саме їй належить специфічна роль в патогенезі професійного захворювання — пневмоконіозу. Має значення також розчинність і консистенція пилу.

Вміст пилу в повітрі різних виробництв коливається в широких межах. Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим методом в міліграмах на кубічний метр. Кількість нетоксичного пилу у виробничих приміщеннях має бути не більше 10 мг/м3. Виняток становить пил, що містить більше 10% кварцу і азбестовий пил, для яких встановлена гранично допустима концентрація 2 мг/м3. Для пилу, що містить більше 70% вільного двоокису кремнію, встановлена гранично допустима концентрація 1 мг/м3. Виробничий пил може діяти на організм в цілому і на окремі його тканини. Носоглотка — природний фільтр, де затримується до 50% пилових частинок розміром від 1 до 5 мкм.

Захищаючи більш глибокі частини дихального тракту, верхні дихальні шляхи самі піддаються впливу пилу. При систематичному впливі пилу спочатку розвиваються гіпертрофічні катари верхніх дихальних шляхів, потім вони переходять у атрофічні.

Основною проблемою в пилової патології є ураження легеневої тканини і загальна дія пилу на організм. При тривалому вдиханні виникає професійне захворювання на пневмоконіоз, що характеризується розростанням сполучної тканини в легенях і зменшенням дихальної поверхні їх.

Найбільш небезпечною формою пневмоконіозу, прогресуючої і після усунення контакту з пилом, є силікоз. Він найчастіше спостерігається у робітників гірничорудної, кам’яновугільної, машинобудівної, скляної, фарфоро-фаянсової промисловості та інш.

Основним заходом боротьби з пилом є докорінна зміна технологічного процесу, механізація, автоматизація та герметизація його. Щоб пил не просочувалася в приміщення, одночасно із герметизацією застосовують аспірацію пилу з укриттів. Важливу роль у боротьбі з пилом відіграє раціональна вентиляція.

Основним джерелом пилоутворення в копальнях є буріння. Тому зміна методу буріння також служить мірою боротьби з пилоутворенням. Сухе буріння замінюється вологим. Вологе буріння поряд з перевагами має і деякі негативні сторони: вода зволожує одяг, взуття, повітря. Мокре буріння знижує запиленість в 30-50 разів, але не знищує її повністю, так як найдрібніші частинки погано змочуються водою. Для збільшення змочуваності пилу до води додають милонафт, сульфанол і інш. Для попередження розповсюдження пилу при вибухових роботах застосовуються водяні завіси.

Небезпека силікозу велика при піскоструминному очищенні лиття. Частинки піску при ударах об деталь подрібнюються і створюють велику запиленість. Одним із заходів боротьби з запиленістю при таких роботах є заміна піскоструміння гідрострумінням або дробеструмінням.

Важливими заходами по боротьбі з пилом для підприємств є: укриття джерел пилоутворення з видаленням пилу від місця її утворення; систематичний контроль за вмістом пилу в повітрі; індивідуальні захисні пристосування та лікувально-профілактичні заходи.

До лікувально-профілактичних заходів відносяться медичні огляди працівників. Основне завдання медичних оглядів – своєчасне виявлення ранніх стадій захворювання та попередження розвитку пневмоконіозу, встановлення професійної природності та проведення ефективних лікувально-профілактичних заходів.

Джерело: ГУ Держпраці в Дніпропетровській області