Прибиральник, як правило, не залучається до робіт з підвищеною небезпекою, тим більш до робіт на висоті, оскільки «робота на висоті» та «роботи, пов’язані з підійманням на висоту» передбачають проведення медичного огляду відповідно до вимог додатку 5 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246, та спеціального навчання відповідно до вимог п. 1.3 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07).
У раз необхідності, наприклад, миття вікон на висоті, прибиральник повинен забезпечуватися робочим інструментом з подовженою рукояткою, при цьому слід враховувати норму ручного переміщення цього засобів виробництва (наприклад, для жінок — не більше 7 кг, для чоловіків — не більше 30 кг).
Робота з дезактивації, дезінсекції, дератизації та дезінфекції приміщень відноситься до робіт з підвищеною небезпекою (п. 37 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15). Сучасні дезінфекційні засоби відносяться до 3–4 класу небезпеки.
«Застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки» входить до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки на які необхідно отримувати дозвіл від органу Держпраці України (п. 3 Додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», дезінфекційні заходи поділяються на профілактичні, поточні та заключні. Профілактичні та заключні дезінфекційні заходи проводять органи державної СЕС або спеціалізовані підприємства.
|
Отже, робота прибиральника не належить до робіт з підвищеною небезпекою в разі проведення поточних дезінфекційних заходів з використанням дезінфекційних засобів, які мають санітарно-гігієнічний висновок (наприклад, відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів на дезінфекційні засоби, затвердженого наказом МОЗ України від 6 листопада 2006 р. № 740) та коли концентрація хімічних речовин, які місять дезінфекційні засоби, у виробничому середовищі не перевищує допустимих гігієнічних нормативів (наприклад, відповідно до додатку 1 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженого наказом МОЗ України від 8 квітня 2014 р. № 248). Слід зазначити, що не повинні допускатися до приготування дезінфікуючих розчинів вагітні жінки та жінки-годувальниці. |
Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці України в Київській області
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
|
Придбати журнал із додатком |
