З’ясувавши обставини каліцтва майстра, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з молодшим командиром виробництва стався через організаційні та фізіологічні причини. Але чи всі вони знайшли своє відображення в матеріалах спеціального розслідування? Чи зуміла комісія розробити вичерпні заходи щодо запобігання аналогічним трагедіям у майбутньому?
Як стверджують психологи, серед причин виробничого травматизму чільне місце посідають надмірна самовпевненість та переоцінка власного досвіду окремими особами. Працівники із солідним виробничим стажем нерідко дозволяють собі ігнорувати вимоги інструкцій з безпечного виконання тих чи інших робіт, вважаючи, що в разі виникнення небезпечної ситуації набуті ними знання та практичні навики дозволять уникнути біди. Іншими словами, вони прекрасно знають про небезпеку, що може їх підстерігати, та її можливі наслідки, але помилково сподіваються, що завдяки своїй кваліфікації та винахідливості вдасться якось мінімізувати небезпечний фактор, своєчасно зреагувати на нього: ухилитися від його дії, своєчасно відійти з небезпечної зони тощо.
Аналіз показує, що адаптація до небезпеки, звичка ігнорувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці може бути надбаною на іншому підприємстві чи під час діяльності поза виробництвом. Така схильність до ризику може «спрацювати» в будь-який час і стати причиною нещасних випадків чи аварій, надто, якщо працівник під час виконання тієї чи іншої операції перебуває під дією алкоголю. Адже не дарма в народі кажуть, що п’яному море по коліна.
Щось подібне сталося з майстром одного з підприємств, де виготовляється устатковання для сільського та лісового господарств.
Відомості про постраждалого та опис місця нещасного випадку
1961 року народження. Загальний стаж роботи 37 років, з них у ТОВ «ДУ» — 3 роки і 4 місяці, на посаді майстра — 2 роки 3 місяці. З акта спеціального розслідування випливає, що вступний, первинний та повторний інструктажі, перевірку знань з питань охорони праці, а також медичний огляд пройшов у передбачені законом терміни.
Обладнанням, при експлуатації якого стався нещасний випадок, є торцева пилка, призначена для здійснення повздовжніх та поперечних розрізів, похилих розрізів, пропилів зі скосом, а також для прорізання пазів. Цей інструмент встановлений на металевому каркасі та жорстко закріплений за допомогою болтових з’єднань. Робоча поверхня розміщена на висоті 1,5 м від підлоги. Перед пилкою на підлозі встановлений дерев’яний трап.
Обставини нещасного випадку
Прибувши на роботу, майстер Б. переодягнувся у спецодяг, отримав завдання від свого безпосереднього керівника, начальника цеху К., щодо виконання метало-згинальних робіт, після чого приступив до його виконання. До обідньої перерви все йшло без найменших ексцесів. Проте потім події розвивалися дещо за іншим сценарієм…
Після обідньої перерви Б. вирішив зі шматка гуми виготовити спеціальну підставку для використання в процесі роботи на згинальному верстаті. Взявши шматок матеріалу, він увімкнув торцеву пилку, щоб вирізати заготовку потрібних розмірів. Під час контакту робочого органу з гумою еластичний матеріал деформувався, що призвело до потрапляння лівої руки, в якій Б. його тримав, під робочий орган, внаслідок чого сталася травматична ампутація ІІ, ІІІ, ІV пальців кисті…
Згідно з довідкою, виданою лікарнею, де надавалася медична допомога та проводилося дослідження крові потерпілого, в момент отримання травми потерпілий перебував під дією алкоголю в кількості 1,2 проміле, що означає легкий ступінь сп’яніння.
Незважаючи на те, що цей стан характеризується зниженням точності рухів, підвищенням помилок при виконанні робіт, що потребують уваги та зосередженості, зниженням критичного ставлення до себе, млявістю, невеликою руховою загальмованістю, комісія дійшла висновку, що першопричинами нещасного випадку є не виконання робіт майстром Б. у стані алкогольного сп’яніння, а:
— використання ним пилки не за призначенням, чим було допущено порушення п. 3 відомчої Інструкції з експлуатації похилої торцевої пилки моделі KGS-305M;
— здійснення обробки матеріалу на зазначеному обладнанні без попередньої фіксації затискачами, чим було допущено порушення пунктів 3.8, 3.9 відомчої Інструкції з охорони праці під час роботи на похилій торцевій пилці, а також пунктів 9.3, 9.4 розділу 9 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями.
Проте здоровий глузд підказує, що якби не надмірна самовпевненість та переоцінка свого досвіду, яких майстру додав алкоголь, та набута упродовж тривалого часу звичка ігнорувати вимоги інструкцій та правил безпеки, яким його навчали (якщо, звичайно, навчали), то трагедії вдалося б уникнути. Щоправда, в цьому випадку зовсім не важливо, права комісія чи ні при визначенні першопричин нещасного випадку. Важливо інше: поєднання обставин, аналогічних тим, що передували нещасному випадку, часто спричиняють виробничі трагедії, ламають людські долі. Але чи лише вони стають передумовами таких нещасть?
Безпека як психологічний фактор
На думку фахівців, які займаються вивченням проявів, способів і форм поведінки особистості в різних сферах людської життєдіяльності, безпека праці на виробництві залежить від таких чинників, як:
1. Стан безумовних рефлексів, якими людина несвідомо відповідає на різні небезпеки, що загрожують її організму (наприклад, самовільне відсунення руки від гарячого предмета).
2. Психофізіологічні якості людини, які проявляються при сприйнятті нею сигналів небезпеки, здатності реагувати на такі сигнали, емоційних реакціях на небезпеку, визначенні небезпечних ситуацій і реагуванні на них (на поведінку людини впливає і її емоційний, психічний і фізичний стан: скажімо, стан тривоги загострює почуття небезпеки, стан втоми зменшує можливості людини щодо визначення і протидії їй).
3. Професійні якості та досвід людини, тобто знання своєї справи (професії) і правил безпеки, життєвий досвід.
4. Мотивація до безпечної праці (у різних людей різні мотиви до праці та заходів безпеки).
Людина — це складна саморегулювальна система, що здатна, залежно від ситуації, гнучко використовувати свої можливості для досягнення результатів праці та усунення небезпеки. Якщо в індивідуума невисокі біологічні й психофізіологічні якості до протидії небезпеці, він може гарантувати безпеку за рахунок розвитку професійних навичок і високої мотивації до безпеки праці. При цьому нерідко мотиви певної вигоди (економія часу, збільшення виробітку, а звідси — заробітку) перевищують мотиви безпеки виконання роботи. Саме тому варто морально й матеріально заохочувати робітників до додержання вимог безпеки праці.
Практика показує, що витрати на таке заохочення виправдовують себе зниженням рівня виробничого травматизму. Винагорода робить безпечну працю матеріально вигіднішою, оскільки працівник більше зароблятиме не тільки за рахунок обсягу виконаної роботи, але й за рахунок того, що працює безпечно, відповідно до закладених в інструкціях вимог.
З іншого боку, важливо, щоб кожний випадок недотримання вимог безпеки не залишався непоміченим. Усі працівники мають усвідомлювати, що порушення інструкції з охорони праці тягне за собою покарання гривнею. Практика показує, що мотивація до безпечної праці у працівників посилюється тоді, коли вони усвідомлюють, що на підприємстві існує суворий контроль за додержанням правил безпеки, що за високий рівень безпеки праці при виконанні робіт працівників матеріально й морально заохочують.
Умовою преміювання керівників підрозділів має бути праця без нещасних випадків та аварій. Зазначені винагороди з фонду матеріального заохочення підприємства слід виплачувати лише за умови, що на довірених дільницях і в службах, які вони очолюють, не було травм та загроз життю і здоров’ю працівників, під час виконання ними робіт підвищеної небезпеки використовувалися засоби індивідуального та колективного захисту, своєчасно укомплектовувалися відповідним інвентарем пожежні пости, аптечки медичної допомоги тощо.
На жаль, думки та рекомендації психологів рідко беруться до уваги та запроваджуються на практиці роботодавцями. Ця категорія фахівців не залучається до проведення навчання та перевірки знань, що проводяться з роботодавцями та керівниками підрозділів. А якщо так, то хіба можуть посадовці, які не володіють елементарними знаннями в сфері психології праці, організувати її безпечне виконання?
Заходи щодо усунення причин настання трагедії
Але повернімося до результатів спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з майстром. Як і слід було очікувати, при розробленні рекомендацій, спрямованих на недопущення аналогічних трагедій у майбутньому, комісія і словом не обмовилася про необхідність впровадження на виробництві заходів, спрямованих на підвищення мотивації до безпечної праці, морального та матеріального заохочення в разі відсутності травм та загроз життю і здоров’ю працівників. Натомість вона обійшлася кількома стандартними фразами, які періодично перекочовують з одного акта спеціального розслідування в інший, але суттєвих змін на краще не несуть, а саме:
1. Усунути порушення, що призвели до нещасного випадку.
2. Забезпечити належний контроль за дотриманням працівниками вимог безпеки праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки.
3. Провести позаплановий інструктаж з питань охорони праці з працівниками.
4. Обставини і причини нещасного випадку обговорити на зборах трудового колективу.
Незважаючи на те, що причини нещасного випадку свідчать про незадовільне функціонування системи управління охороною праці (СУОП), в намічених заходах не згадується про необхідність її опрацювання. До речі, автору вже не раз доводиться звертати увагу комісій із спеціального розслідування на це характерне упущення, але місцеві органи Держпраці, які їх створюють, не звертають на ці зауваження ніякої уваги.
Комісія із спеціального розслідування не запропонувала роботодавцеві притягти до дисциплінарної відповідальності начальника цеху, який, будучи керівником робіт, не здійснював належного контролю за діями свого підлеглого, не відсторонив його від роботи, коли той перебував у нетверезому стані.
Василь Куражинський, експерт з охорони праці
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
