За результатами аналізу виробничого травматизму в Україні, раптове погіршення стану здоров’я працівника є найбільшою проблемою в сфері охорони праці. Як її вирішити підкаже вересневий Консультант з охорони праці та пожежної безпеки, темою якого стала організація медичного забезпечення на виробництві. Медичне забезпечення є одним з основних заходів запобігання раптовому погіршенню фізичного стану працівників на виробництві. Роботодавець зобов’язаний за власні кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медогляду осіб віком до 21 року.
Медогляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.
Порядок проведення медоглядів визначають:
• Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 559 (охоплює 29 галузей господарської діяльності);
• Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2001 р. № 559 та Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ України від 21 травня 2007 р. № 246.
Роботодавець повинен наказом призначити посадову особу, відповідальну за організацію медогляду працівників підприємства.
Щороку за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи заклади державної санітарно-епідеміологічної служби визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою Додатка 1 до Порядку № 246.
На підставі цього Акта роботодавець складає протягом місяця та узгоджує в органах СЕС списки працівників, які підлягають періодичним медоглядам, за формою Додатка 2 до Порядку № 246.
Періодичність проведення медоглядів визначається державною СЕС, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, та з урахуванням Додатка 4 «Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників» (містить 6 категорій факторів) та Додатка 5 «Перелік робіт, для виконанні яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників» (містить 10 видів робіт).
Додаток 6 до Порядку № 246 містить 22 загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу.
За результатами періодичних медоглядів (протягом місяця після їх закінчення) оформляється Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою Додатка 9 до Порядку № 246, який складається в шести примірниках. Термін зберігання Заключного акта — п’ять років (пункти 2.17, 2.20 Порядку № 246).
За необхідності працівник з підозрою на захворювання, а також зі стажем роботи більше 10 років може бути направлений на додаткові обстеження, консультації та оздоровчі заходи в спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади (п. 2.18 Порядку № 246).
Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує:
• організацію та проведення позачергових медоглядів;
• витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію;
• диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. Під час медогляду використовуються форми облікової статистичної документації, затверджені наказом МОЗ України «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»від 14 лютого 2012 р.№ 110.
Докладніше про: — нормативною базою медичного забезпечення на виробництві; — основними питаннями організації медичного огляду на виробництві; — видами спеціального медичного огляду (медогляди державних службовців, водіїв транспортних засобів, персоналу ДСНС, льотного складу цивільної авіації та ін.); — заходами профілактики погіршення стану здоров’я працівників; — правилами розслідування нещасних випадків, пов’язаних з незадовільним станом здоров’я; — організацією домедичної допомоги на виробництві. Читайте у вересневому Консультанті з охорони праці та пожежної безпеки, темою якого стала організація медичного забезпечення на виробництві.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці та пожежна безпека»
|
Придбати журнал із додатком |
