Зупинення підприємства через суд: за і проти


20 червня минулого року Верховна Рада внесла до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» поправки, відповідно до яких зупинення виробництва та виконання робіт, які, за висновком органу з нагляду за охороною праці, створюють безпосередню загрозу життю та здоров’ю людей, можна здійснювати лише за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову зазначеного органу.

  • Як же відбилася запроваджена норма на практиці?
  • Чи завжди її застосування додає відповідальності роботодавцю за створення здорових і безпечних умов праці?
  • Чи завжди в державних інспекторів достатньо підстав для заборони експлуатації устатковання, виконання робіт?
  • Чи завжди суди стоять на захисті конституційних прав працівників на здорові та безпечні умови праці?

Для відповіді на ці запитання проаналізуємо практику застосування зазначеної норми в одному з регіонів, де державні інспектори під час перевірки підприємств різних галузей виявили порушення, які, на їхню думку, створювали безпосередню загрозу для життя та здоров’я працівників.

Позов задоволено — але рішення суду не виконано

13–15 серпня відповідно до графіка планових перевірок теруправління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області головним державним інспектором проведено обстеження стану охорони праці та промислової безпеки на виробничих об’єктах одного з товариств, яке виробляє будматеріали. Під час перевірки було виявлено порушення Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Зокрема:

  • вантажопідіймальні крани експлуатувалися без експертного обстеження та позачергового повного технічного огляду, які мали бути проведені в зв’язку з відпрацюванням цими механізмами розрахункового терміну експлуатації;
  • козлові крани експлуатувалися з несправними приладами безпеки;
  • не було проведено вимірювання опору заземлення та ізоляції електрообладнання кранів;
  • не складалися графіки оглядів та планово-попереджувальних ремонтів, не велися вахтові журнали кранів тощо.

До речі, в зв’язку з цими та іншими порушеннями вимог зазначеного нормативно-правового акта з охорони праці посадова особа Держгірпромнагляду під час попередньої перевірки вже забороняла експлуатацію вантажопідіймальних кранів, але роботодавець самовільно відновив її.

Під час обстеження підприємства виявили також порушення Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів і Правил будови і експлуатації посудин, що працюють під тиском. Як балони, так і паровий котел на момент перевірки відпрацювали свій розрахунковий термін, але не пройшли передбачених Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки експертних обстежень та технічних опосвідчень. Крім цього:

  • не було призначено достатньої кількості персоналу для обслуговування котла;
  • не проводилося гідравлічне випробування котла робочим тиском;
  • оператори котла та посудин не робили записів до змінного журналу про результати огляду та перевірки арматури, запобіжних клапанів, тривалість продувки котла тощо;
  • котельню не було обладнано аварійним освітленням;
  • не було призначено особу, відповідальну за технічний стан і безпечну експлуатацію посудин, які працюють під тиском;
  • допускалася експлуатація манометрів з відсутнім клеймом з відміткою про проведення перевірки;
  • не проводилася раз на 6 місяців перевірка робочих манометрів із занесенням результатів у журнал контрольних перевірок.

Готовності негайно усувати виявлені під час перевірки порушення роботодавець не виявив, тому наглядовий орган звернувся з відповідним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, щоб той заборонив експлуатацію двох козлових і баштового кранів, парового котла та двох посудин, які працюють під тиском.

Ці порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці створювали загрозу життю та здоров’ю людей. Врахувавши цю обставину та керуючись ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд 16 вересня задовольнив позов наглядового органу.

Відповідач у справі в установлений термін не оскаржив постанови суду в суді вищої інстанції, не звертався до суду із заявою про відновлення експлуатації вантажопідіймальних кранів, парового котла та посудин, що працюють під тиском, а також до місцевого наглядового органу щодо проведення повторної перевірки стану охорони праці. Тому автор цього матеріалу, не афішуючи свого наміру, вирішив пересвідчитися, чи дійсно зазначені механізми «стоять на приколі», як це вирішив суд. Виїхав до району, де знаходиться підприємство, і вже на під’їзді до нього помітив, що два з трьох кранів (козловий та баштовий) працюють. Що стосується решти механізмів та обладнання, експлуатацію яких було заборонено в судовому порядку, то з’ясувати, чи задіяні вони в технологічному процесі, не вдалося…

Отже, як бачимо, розгляд справи в суді не став пересторогою для роботодавця, не додав йому відповідальності за створення здорових і безпечних умов праці, незважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 272 Кримінального кодексу України виявлені порушення мають ознаки злочину проти безпеки виробництва.

Основною метою нещодавно введеної норми є зменшення адміністративного тиску на бізнес, створення умов для безперебійної роботи підприємств і регулярного відрахування податків до державного бюджету, і виходить, що в цьому випадку мети досягнуто. Щоправда, не завдяки введеній до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» нормі, а через ігнорування роботодавцем вимог постанови суду та продовження експлуатації несправних вантажопідіймальних кранів.

Порушення усунуто ще до розгляду позову

Заради справедливості слід зазначити, що здебільшого постанови суду про заборону експлуатації несправного устаткування чи виконання робіт, які становлять загрозу для життя та здоров’я працівників, все ж виконуються. Щоправда, інколи при цьому не обходиться без курйозів.

6–7 серпня головним державним інспектором того ж таки наглядового органу здійснено планову перевірку стану охорони праці та промислової безпеки в одному з акціонерних товариств з виробництва продовольчих товарів в м. Деражня на Хмельниччині. Матеріали перевірки засвідчили наявність на підприємстві порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Зокрема:

  • працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою та робіт, де є потреба у професійному доборі, були допущені до виконання трудових обов’язків без щорічного спеціального навчання та перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, без проходження періодичних медоглядів;
  • не проводився щозмінний передрейсовий та післярейсовий медичний огляд водіїв, крім того, вони були допущені до роботи без медогляду, передбаченого Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів;
  • повітрозбірники на підприємстві було обладнано манометрами, які не пройшли перевірку в установлені терміни тощо.

Загалом під час перевірки інспектором виявлено 9 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. З огляду на те, що окремі порушення створювали ризик спричинення травм працівникам, зокрема, зі смертельними наслідками, теруправління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області звернулося з адміністративним позовом до суду, в якому просило заборонити експлуатацію названого обладнання та виконання робіт водіями, електриком, слюсарем-електриком, слюсарем-ремонтником та токарем, які не пройшли відповідних медоглядів.

Слід зазначити, що після того як роботодавець отримав копію позову, він зразу ж направив зазначених працівників на медогляд, провів навчання, організував передрейсовий та післярейсовий огляд водіїв, привів у відповідність до вимог безпеки стан виробничого обладнання тощо. Проте, оскільки на момент розгляду справи в суді він не зміг надати докази усунення порушень, суд задовольнив адміністративний позов.

З наведеного прикладу бачимо, що ознайомлення з копією позову до суду додало відповідачу відповідальності за стан охорони праці та долю працівників. Судячи з того, що нині підприємство продовжує працювати в звичному режимі, то роботодавець знайшов спільну мову з виконавчою службою та судом. Гадаю, вникати в деталі не варто, оскільки порушення, які могли спричинити нещасні випадки з працівниками, усунуто, а це — головне.

Позов розглянуто, але проблема залишилася

Під час розгляду позовів наглядових органів про заборону експлуатації машин, механізмів та обладнання, які перебувають у незадовільному технічному стані, суди іноді відмовляють у їх задоволенні. Але чи завжди такі рішення спрямовані на збереження життя та здоров’я людей?

1 серпня відповідно до наказу теруправління Держгірпромнагляду головним державним інспектором проведено позапланову перевірку виконання в одній з агрофірм Хмельницького району раніше виданого припису про усунення порушень в системі газопостачання.

Під час перевірки було встановлено, що вимоги припису не виконано, натомість допускаються численні порушення вимог Правил безпеки систем газопостачання України (далі — Правила). Зокрема:

  • особа, яку призначено відповідальною за стан та експлуатацію газового господарства, не пройшла навчання та перевірку знань Правил;
  • на підприємстві не створено газову службу та не укладено договір на технічне обслуговування й ремонт споруд системи газопостачання спеціалізованою організацією в установленому порядку;
  • не проводився відомчий контроль за безпечною експлуатацією споруд системи газопостачання;
  • не організовано проведення техобслуговування та ремонту системи газопостачання;
  • відсутній експлуатаційний паспорт системи постачання;
  • не пофарбовано наземні та внутрішні газопроводи, арматуру газових розподільчих пунктів (ГРП), внаслідок чого вони піддаються корозії;
  • не проводилося техобслуговування та ремонт встановленої на газопроводах запірної арматури, перевірка наявності вологи та конденсату в газопроводах;
  • не проведено комплексне прикладне обстеження підземних газопроводів за допомогою приладів спеціалізованою організацією в установленому порядку;

Не проводиться обстеження стану ГРП та його паспортизація, що порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» від 5 травня 1997 р. № 409 та спільного наказу Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики й Держкомітету з нагляду за охороною праці від 30 березня 1998 р. № 62/48. Між тим, ці об’єкти починають руйнуватися.

Оскільки, на думку наглядового органу, виявлені порушення створювали загрозу життю та здоров’ю працівників, то він звернувся з адміністративним позовом до суду з проханням заборонити експлуатацію систем газопостачання трьох бригадних сіл, які входять до складу агрофірми як виробничі підрозділи.

Відповідач, в свою чергу, направив до суду заперечення на зазначений позов. В ньому він, зокрема, висловив думку про те, що позов наглядового органу спрямований на спонукання агрофірми до безоплатної передачі газопроводів та споруд на баланс газопостачального товариства.

Проте, як свідчать факти, таке твердження не відповідає дійсності, а спрямоване на те, щоб скомпрометувати в очах суду наглядовий орган та відвернути увагу від небезпеки, створюваної допущеними відповідачем порушеннями в системі газопостачання. Адже позивач зацікавлений лише в тому, щоб газопроводи та споруди обслуговувалися та ремонтувалися працівниками, які мають для цього відповідну кваліфікацію.

Із змісту позову теруправління Держгірпромнагляду випливає, що відповідач повинен був створити власну газову службу для обслуговування та ремонту газового обладнання або укласти договір на виконання цих робіт зі спеціалізованою організацією. Проте агрофірма не зробила ні того, ні іншого, натомість, судячи зі змісту заперечення, намагалася вплутати наглядовий орган у свій конфлікт з газопостачальним товариством, з яким вона ніяк не може дійти згоди про те, кому мають належати газопровід та його споруди.

Оскільки в агрофірмі немає газової служби, то суд дійшов висновку про те, що наявні порушення нікому з працівників не загрожують, і в задоволенні позову наглядового органу відмовив. Виходить, що якщо через розгерметизацію та випадкову іскру вибухне ГРП чи займеться газопровід і прилегла до нього територія, то нічого надзвичайного не станеться, оскільки через відсутність обслуговуючого систему газопостачання персоналу ніхто з працівників не постраждає?.

Але ж, як випливає з позову, в агрофірмі призначено відповідальну за стан і експлуатацію газового господарства особу. А якщо так, то вона може стати жертвою порушень в системі газопостачання. Адже здійснюючи покладені на неї функції, причому без відповідних знань, оскільки ця особа не пройшла навчання та перевірку знань Правил, вона своїми непрофесійними діями сама може спричинити аварію, а отже — постраждати.

Крім того, оскільки система газопостачання проходить через територію, на якій під час виконання трудових обов’язків можуть перебувати працівники агрофірми, то в разі аварії вони теж можуть стати її жертвами. Постраждати можуть і випадкові перехожі, діти, які інколи нишпорять де їм заманеться, а також колишні, теперішні та майбутні працівники агрофірми.

З усього видно, що навіть після звернення до суду окремі роботодавці продовжують гратися з вогнем як у прямому, так і в переносному значенні цих слів. Дехто з них, замість того щоб подбати про усунення порушень, які можуть призвести до нещасних випадків та аварій, намагається кинути тінь на позивача — державний орган, який має стояти на сторожі життя та здоров’я людей. Це свідчить про те, що застосування введеної до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» норми не завжди йде на користь охороні праці. І це дуже прикро, бо надто багато робочого часу, сил і енергії витрачається на судові баталії.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров’ю людей.

Спеціальне навчання — щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці

Щозмінний передрейсовий медичний огляд проводиться для водіїв транспортних засобів перевізника безпосередньо перед їх виїздом у рейс. У разі виявлення ознак хвороби протягом зміни водії підлягають післярейсовому медичному огляду.

Працівники підприємств і їх структурних підрозділів, які відповідають за безпечну експлуатацію газового обладнання підприємств повинні пройти необхідну підготовку і перевірку знань Правила безпеки систем газопостачання України, а також відповідних розділів будівельних норм і правил та інших нормативних документів в обсязі виконуваної ними роботи відповідно до «Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці»

Спеціалізована організація — організація, основний вид діяльності якої становлять роботи, пов’язані з проектуванням, будівництвом, експлуатацією систем газопостачання

Василь СОПІЛЬНЯК, експерт з охорони праці

Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»