Для локалізації та ліквідації пожеж на початковій стадії розвитку призначені первинні засоби пожежогасіння, зокрема вогнегасники.
Вогнегасник — це технічний засіб, призначений для припинення горіння шляхом подавання вогнегасної речовини, яка міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску.
Вогнегасники приводиться в дію досить легко, робота з ними не потребує спеціальних професійних навиків. До того ж, вони успішно справляються із займаннями на початковій стадії.
Вогнегасниками забезпечуються всі будинки, споруди або приміщення громадського, виробничого та складського призначення до початку експлуатації об’єктів.
Лікарні та інші медичні заклади належать до об’єктів громадського призначення. При цьому слід врахувати, що лікарні можуть займати також приміщення виробничого та складського призначення.
Перед керівниками лікарень, інженерно-технічним персоналом, особами, відповідальними за протипожежний стан приміщень постає питання забезпечення підпорядкованого об’єкта первинними засобами пожежогасіння і, зокрема, вогнегасниками.
Розглянемо питання розрахунку необхідної кількості вогнегасників для лікарень.
Керуємося нормативними актами
Раніше пожежна безпека лікарень забезпечувалась відповідно до Типових правил пожежної безпеки для лікарень, клінік, поліклінік, пологових будинків, диспансерів, дитячих ясел, дитячих будинків, санаторіїв, будинків відпочинку, аптек, аптечних складів, галенових виробництв та інших закладів охорони здоров’я, затверджених Головним управлінням пожежної охорони СРСР 09.06.71 (ППБО 07-71). Ці Правила містили додаток з вимогами щодо оснащення об’єктів вогнегасниками та розрахунковими таблицями.
На жаль, наказом Міністра внутрішніх справ України «Про введення в дію Правил пожежної безпеки в Україні» від 22 червня 1995 р. № 400 визнано такими, що втратили чинність та не застосовуються на території України, Правила пожежної безпеки для лікарень ППБ-07-71.
Тепер головним документом при вирішенні питань пожежної безпеки є Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 р. № 1417 (далі — ППБУ). ППБУ відносять забезпечення первинними засобами пожежогасіння до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 р. № 151 (далі — ТННВ).
Як розрахувати потребу в вогнегасниках
Необхідну кількість вогнегасників окремо для кожного поверху та приміщення повинен визначати відповідальний за пожежну безпеку (п. 3.8 р.V ППБУ).
Щоб точніше вирахувати нормативну потребу у вогнегасниках, пропонуємо дотримуватися такого алгоритму:
1. Отримання плану об’єкта та даних про його площу;
2. Встановлення функціонального призначення об’єкта;
3. Визначення класу можливої пожежі;
4. Вибір конкретного вогнегасника та його розміщення.
Тобто, потрібно визначитися з критеріями вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для захисту об’єкта (будинку, споруди, приміщення). Типи вогнегасників, їх придатність до гасіння встановлених класів пожеж з технічними характеристиками щодо маси самого вогнегасника і заряду зведено в таблицю (додаток) з урахуванням ТННВ.
Щоб спростити роботу, розрахунки потреби вогнегасників найкраще виконувати одночасно з розробленням планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі, які розробляються, як правило, для кожного поверху об’єкта з масовим перебування людей. З цією метою можна використати креслення поверхів лікарні з проектних рішень чи з технічних паспортів на лікарню, виконанні БТІ (бюро технічної інвентаризації). У технічних паспортах чи проектних кресленнях зазначені площа приміщень, їх функціональне призначення, місця розташування пожежних кранів, а також приміщення електрощитових тощо.
Із наявності матеріалів які знаходяться в приміщенні, слід визначити те, що може горіти, і встановити клас можливої пожежі, скориставшись посиланням ППБУ на ГОСТ 27331-87 «Пожарная техника. Классификация пожаров»:
— клас А — горіння твердих речовин;
— клас В — горіння рідких речовин;
— клас С — горіння газоподібних речовин;
— клас D — горіння металів та їх сплавів;
— клас Е — пожежі, пов’язані з горінням електроустановок.
Продовження читайте у журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 12, 2016
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
