Вимоги безпеки при проведенні монтажу (демонтажу), ремонту та модифікації (реконструкції та модернізації) котлів


Вимоги безпеки при проведенні монтажу (демонтажу), ремонту та модифікації (реконструкції та модернізації) котлів

Експлуатація котлів та котельного обладнання є одним із найнебезпечніших технологічних процесів взагалі та в галузі житлово-комунального господарства зокрема.

Суб’єкти господарювання, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються монтажем, демонтажем, модифікацією (реконструкцією та модернізацією) водогрійних та парових котлів, згідно вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці», у відповідності до п. 16 додатку 3 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, до початку виконання робіт повинні отримати Дозвіл Держпраці України (або його територіального органу) на виконання вказаних робіт. Тобто, при визначенні суб’єктом господарювання підприємства-виконавця робіт, що, спеціалізоване підприємство повинно мати відповідний Дозвіл.

Дотримання вимог безпеки під час виконання робіт з монтажу, демонтажу, модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання, що працює під тиском (в т. ч. парових та водогрійних котлів) регламентується вимогами нововведених «Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском», затверджених наказом Мінсоцполітики України від 05.03.2018 № 333, НПАОП 0.00-1.81-18 (далі — Правила).

Головними тезами щодо дотримання вимог безпеки в даних Правилах є:

  • Монтаж (демонтаж) має виконуватися відповідно до вимог проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням технічної документації на встановлення обладнання під тиском і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання).
  • Улаштування фундаментів стаціонарних котлів та посудин здійснюється відповідно до проектної документації з урахуванням вимог документації на встановлення обладнання під тиском і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання).
  • Після проведення монтажу та налагодження обладнання під тиском складається акт, що підтверджує проведення монтажних робіт і налагодження.
  • Ремонт обладнання під тиском слід виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт.
  • Ремонт обладнання під тиском необхідно проводити за виданим нарядом-допуском.
  • Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються в організації, що виконувала роботи, а їх копії разом з журналом нагляду (паспортом) — у власника протягом строку служби обладнання під тиском.
  • Відомості про ремонти обладнання під тиском, передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів, записуються до ремонтного журналу.

На відміну від вимог раніше діючих Правил, пуск обладнання в роботу проводиться за наказом роботодавця на підставі результатів проведених пусконалагоджувальних робіт і первинного технічного огляду котла для визначення готовності обладнання до експлуатації. Це дещо спрощує процедуру пуску обладнання в роботу, однак, посилює відповідальність роботодавця у випадку нещасного випадку або аварійної ситуації. Необхідно зазначити, що відповідно до вимог п. 131 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (введений в дію з 01.07.2019), розслідування проводиться у разі, коли сталася:

1) аварія першої категорії, яка відповідно до «Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 (далі — Порядок класифікації надзвичайних ситуацій), відноситься до надзвичайної ситуації державного рівня;

2) аварія другої категорії, яка відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій відноситься до надзвичайних ситуацій регіонального або місцевого рівнів;

3) аварія, яка не відноситься до аварії першої чи другої категорій і відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій відноситься до надзвичайної ситуації об’єктового рівня, створила чи могла створити загрозу життю та здоров’ю працівників або населення, внаслідок якої зруйновано або порушено роботу машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на які необхідно отримувати відповідний дозвіл (або подавати декларацію) згідно з «Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (із змінами, внесеними постановами КМУ: від 10.10.2012 № 927; від 11.02.2016 № 76; від 07.02.2018 № 48).

Джерело: Управління Держпраці

Матеріали до теми


Про реалізацію прав працівників на безпечні умови праці
Систематичний і достовірний збір даних про стан охорони праці і травматизм на виробництві є об’єктивним підґрунтям для здійснення аналізу всіх ...
Щодо безпеки праці на підприємстві з постачання теплової енергії
Фахівцями Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з працівниками теплопостачального підприємства після закінчення опалювального ...