Працівники, зайняті у виробництві одягу, схильні до ризику розвитку професійних захворювань опорно-рухового апарату. Також серед хвороб зустрічаються професійна астма, контактні дерматити, подразнення очей і носоглотки, онкологічні захворювання легенів, назофарінгітної ділянки і сечового міхура, а також втрата слуху, викликана шумом.
Приклади професійних захворювань, що зустрічаються у робітників швейного виробництва:
Захворювання опорно-рухового апарату. Виробництво одягу пов’язано з виконанням надзвичайно монотонних, повторюваних на великій швидкості завдань, для виконання яких часто потрібно приймати нестандартні і незручні пози. Тому працівники швейної промисловості схильні до професійних захворювань опорно-рухового апарату – шиї, верхніх кінцівок, спини та ніг. У робітників – швейників нерідко розвивається кілька таких захворювань одночасно, часто з порушеннями в м’яких тканинах, наприклад тендініти (захворювання сухожиль), і в поєднанні з синдромом защемлення нерва, наприклад кистьовий і зап’ястний синдроми.
Небезпека, пов’язана з використанням хімічних речовин
Прогумовані тканини, які використовують для виробництва одягу, що не мнеться, можуть виділяти формальдегід. Виділення формальдегіду в повітря робочої зони можливе при розгортанні рулонів тканини та при розкрої, особливо при великому обсязі робіт, а найбільше – під час прасування, тому що нагрівання сприяє вивільненню формальдегіду із залишків гуми. Стан забруднення повітря , у тому числі формальдегідом, насамперед залежить від ефективної роботи систем механічної вентиляції. Формальдегід є усіма визнаним різким подразником очей, носоглотки, верхніх і нижніх дихальних шляхів. Він може бути причиною професійної астми внаслідок подразнюючої дії або алергічної реакції. Вплив формальдегіду пов’язують в ряді досліджень з розвитком онкологічних захворювань легень та верхніх дихальних шляхів.
Робітники, зайняті у виробництві готових текстильних виробів, стикаються з органічними розчинниками. Розчинники типу перхлоретилену, трихлороетилену і 1,1,1 – трихлоретану часто застосовуються в аппретурних цехах для видалення дефектів фарби. Вплив на стан здоров’я таких контактів може виразитися в ураженні центральної та периферійної системи, шкіри та печінки. Особливо небезпечним розчинником є диметилформамід, який застосовується для виготовлення водостійкої тканини.
Електромагнітні поля
Останні дослідження показали, що робота за швейною машинкою може бути пов’язана з підвищеним впливом електромагнітних полів. Вплив електромагнітних полів на здоров’я ще не дуже добре вивчена галузь і являє собою предмет суперечок. Проте під час контрольного дослідження у США та Фінляндії, було виявлено стійкий взаємозв’язок на всіх трьох вибірках даних між професійним впливом електромагнітних полів і збільшенням випадків хвороби Альцгеймера як серед робітників, що працюють за швейними машинками, так і інших, які піддавалися середньому і сильному впливу електромагнітних полів.
Виробничий шум . Джерелами шуму у швейних цехах є виробниче обладнання (різні модифікації швейних і спеціальних машин, праско-відпарюваче обладнання тощо), а також недостатньо відрегульовані та облаштовані системи механічної вентиляції. За матеріалами досліджень на швейних ділянках шум від роботи обладнання коливається в межах 80-90 дбА, на розкрійних ділянках — 77-78 дбА. Умови праці у швейному виробництві також нерідко характеризуються недостатнім загальним та місцевим освітленням, вимушеною робочою позою, психоемоціональним напруженням тощо. До того ж, переважну більшість працюючих у швейному виробництві складають жінки, тому необхідно також враховувати вплив виробничих факторів як на стан здоров’я в цілому, так і на специфічної функції жіночого організму.
Враховуючи вищезазначене, до заходів з профілактики професійних захворювань у швейному виробництві відносяться:
- використання новітніх модифікованих ергономічних установок і машин,
- використання паспортизованих і відповідних до технологічних процесів, об’єму та площі приміщень систем вентиляції.
- Використання натуральних тканин, без їх хімічної обробки.
- Особливо слід уникати застосування тканин, що містить диметилформамід та бензол, через його токсичний вплив на печінку, а також канцерогенну дію.
Автор: фахівці відділу з питань гігієни праці
Джерело: mk.dsp.gov.ua
| Завжди актуальні матеріали в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» |
Придбати видання |
