Відповідно до ДСТУ EN 529:2006 (наказ Держспоживстандарту України «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Рекомендації щодо вибору, використання, догляду і обслуго вування. Настанова» від 29 червня 2006 р. № 179), евакуаційні апарати — пристрої для короткочасного використання в аварійних ситуаціях для виходу з небезпечної зони. Вони бувають двох типів — ізолювальні і фільтрувальні.
Ізолювальні саморятівники (далі — ІС) — дихальні апарати, призначені для екстреного захисту органів дихання, зору і шкіри обличчя людей в непридатній для дихання атмосфері при евакуації, виконанні аварійнорятувальних дій. Рекомендується їх застосування при вмісті у повітрі зони аварії чи надзвичайної ситуації (далі — НС) об’ємної частки вільного кисню менше 17 %, наявності аварійно хімічних небезпечних речовин (далі — АХНР), від яких не захищає фільтр протигаза (метан, ацетилен і інші вуглеводні) або концентрація яких перевищує захисні можливості інших типів засобів індивідуального захисту органів дихання (далі — ЗІЗОД).
У статті «Про проблеми застосування евакуаційних апаратів» читайте докладніше:
1. Пристрої для короткочасного використання в аварійних ситуаціях для виходу з небезпечної зони: характеристики
2. Міжнародний досвід та досвід України з контролю якості ЗІЗОД
3. Вибрати саморятівник правильно
Типи ІС:
• з твердим джерелом кисню — ЗІЗОД разового використання, дія якого заснована, по-перше, на регенерації газової дихальної суміші (далі — ГДС), що заповнює внутрішній об’єм саморятівника і використовується для дихання в контурі саморятівника за рахунок поглинання хімічною речовиною видихуваного діоксиду вуглецю і вологи, а по-друге, — на додаванні в ГДС кисню з твердого джерела кисню;
• з хімічно пов’язаним киснем — засіб разов ого використання, дія якого заснована на регенерації ГДС в контурі саморятівника за рахунок поглинання хімічною речовиною видихуваного діоксиду вуглецю і вологи з одночасним додаванням до ГДС кисню, що виділяється при хімічній реакції;
• зі стисненим киснем — засіб одноразового або багаторазового використання, дія якого заснована на регенерації ГДС в контурі саморятівника за рахунок поглинання хімічною речовиною діоксиду вуглецю, що видихається, і додаванням в ГДС кисню з балона зі стисненим киснем.
Фільтрувальні саморятівники (далі — ФС) — використовуються під час пожежі і є залежними від навколишнього середовища.
Класифікація ФС:
• за призначенням (для захисту особового складу невоєнізованих формувань, працюючого та непрацюючого дорослого населення, дітей віком 7–16 років, дітей віком 1,5–7 років і осіб з послабленим здоров’ям, дітей віком до 1,5 років);
• за функціональними (для захисту органів дихання, зору та шкіри голови людини) і захисними (протипилові, протигазові і газопилозахисні) властивостями;
• за способом подання повітря (ЗІЗОД без нагнітання повітря або ЗІЗОД із моторовими повітронагнітальними фільтрувальними пристроями (далі — МПФП).
Важливо!
Саморятівник є єдиним засобом порятунку користувача в екстремальній ситуації за умови його «крокової» доступності, тому до них встановлені суворі вимоги (таблиці 1 і 2).
Автори:
- Василь Голінько, завідувач кафедри аеорології та охорони праці НТУ «Дніпровська політехніка», професор, докт. техн. наук
- Сергій Чеберячко, доцент кафедри аеорології та охорони праці НТУ «Дніпровська політехніка», докт. техн. наук
- Данило Клімов, аспірант кафедри аеорології та охорони праці НТУ «Дніпровська політехніка», докт. техн. наук
