Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Право на належні, безпечні та здорові умови праці

ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ НОВИН

Ви ще не отримуєте професійні новини від нашого порталу
для спеціалістів з охорони праці і пожежної безпеки?

Ми надсилаємо нашим відвідувачам корисні та цікаві статті
й актуальні новини. Абсолютно безкоштовно та без спаму.

Долучайтеся до кола найкращих професіоналів!

10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла розроблену Комісією ООН з прав людини Загальну декларацію прав людини. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як Міжнародний день захисту прав людини.

Більшість прав і свобод, закріплених у Загальній декларації прав людини, знайшло своє відображення в Конституції України і повною мірою відповідають Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Право на працю, згідно з положеннями статті 43 Конституції України, включає також право на належні, безпечні та здорові умови праці, відпочинок, що проголошено у ст. 22, 24 Загальної декларації прав людини та витікає з вимог ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Згідно законодавства безоплатне забезпечення молоком,  скорочення тривалості робочого часу, додаткова оплачувана відпустка, пільгове пенсійне забезпечення, оплата праці у підвищеному розмірі за роботу із шкідливими і важкими умовами праці – має бути підтверджено або скасовано результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем та працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу несприятливих умовах.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 1 Порядку атестація проводиться  на підприємствах і  організаціях  незалежно від форм власності  й  господарювання,  де  технологічний  процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали  є  потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів,  що  можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація має важливе значення, не лише для визначення та підтвердження права працівників на пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах, а й тому, що її проведення дозволяє своєчасно виявити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища, трудового процесу і встановити причини їх виникнення на робочому місці; провести комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; встановити характер та ступень шкідливості й небезпечності праці за гігієнічною класифікацією; визначити пріоритетні напрями модернізації обладнання та технологічних процесів, виходячи із специфіки умов праці на підприємстві; розробити заходи щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Якщо атестація не проводилася або проводилася несвоєчасно, працівники, зайняті на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, втрачають правові підстави для отримання від підприємства пільг та компенсацій передбачених законодавством. У разі погіршення стану здоров’я через дію шкідливих виробничих факторів працівник може звернутися до суду і вимагати відшкодування матеріального і морального збитку.

Згідно зі ст. 153 Кодексу Законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на керівників підприємств.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації також покладається  на керівника підприємства, організації.

Згідно зі змінами до частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), внесеними Законом України “Про внесення зміни до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про працю” від 17.05.2012 № 4714-VI, встановлено адміністративну відповідальність посадових осіб організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб – підприємців за порушення строків і порядку проведення атестації. Зазначені порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці у Полтавській області

Завжди актуальні матеріали в журналі
«Охорона праці і пожежна безпека»
Придбати видання