Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Вимоги пожежної безпеки на АЗС

Рубрика «Інструкції з ОП і ПБ»

Вимоги пожежної безпеки на АЗС

Світлана ТРОШИНА,
провідний фахівець
з протипожежної безпеки
ДПТ України

 

Автомобільне пальне належить до горючих і легкозаймистих речовин. Тому необхідно створити умови для того, щоб унеможливити виникнення пожежі на заправних станціях.
Автозаправні станції (АЗС) поділяються на стаціонарні (САЗС) та пересувні (ПАЗС). Існують різновиди стаціонарних АЗС: традиційні, модульні (МАЗС) і контейнерні (КАЗС). Традиційні АЗС мають підземні резервуари для зберігання пального. На КАЗС і МАЗС резервуари для зберігання палива мають наземне розташування. Технологічне обладнання пересувних АЗС встановлене на базі автомобільного шасі.
Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки АЗС несуть їхні власники, відповідно до чинного законодавства. До роботи на АЗС допускаються особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це посвідчення відповідно до НАПБ Б.02.005-2003. Для працівників повинна бути розроблена, затверджена керівником та погоджена з органами Держпожнагляду інструкція про заходи пожежної безпеки на АЗС.

 

1. Загальні вимоги

1.1. Розміщення АЗС у населених пунктах та за їх межами здійснюється відповідно до п. 7.60* ДБН 360-92** та п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1442 (із змінами).
1.2. Територію АЗС слід спланувати таким чином, щоб унеможливити розтікання пролитого пального на території та за її межами шляхом влаштування твердого водонепроникного покриття проїзної частини і майданчиків на території АЗС.
1.3. Територія та протипожежні розриви від АЗС до прилеглих будинків, споруд, відкритих майданчиків, лісових масивів повинні утримуватися в чистоті та звільнятися від горючих речовин та матеріалів. У випадку розміщення АЗС поблизу паркових насаджень, посадок сільськогосподарських культур, лісових масивів тощо, якими можливе поширення вогню, по периметру території АЗС слід передбачити наземне покриття, що не поширює полум’я своєю поверхнею, шириною не менше 5 м, або зорану земельну смугу такої ж ширини.
1.4. Огорожа території АЗС (за її наявності) повинна бути провітрюваною та виготовлятися з негорючих матеріалів. В огорожі території АЗС передбачають не менше двох розосереджених розтульних воріт для в’їзду та виїзду автотранспорту.
1.5. На в’їздах і виїздах з території АЗС слід влаштувати похилі підвищення висотою не менш як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів до очисних споруд. Дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки слід закривати металевими ґратами.
1.6. Майданчик для автоцистерн необхідно огороджувати по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м. Місця в’їзду (виїзду) на майданчик облаштовувати похилими підвищеннями з ухилом не менш як 2 %.
1.7. Не дозволяється озеленення території АЗС кущами та деревами, які виділяють пухнасте насіння.
1.8. На АЗС дозволяється продаж масел, мастил, запасних частин, приладдя для автомобілів та інших транспортних засобів, приймання від власників індивідуального транспорту відпрацьованих масел та дрібної тари з-під нафтопродуктів, а також технічне обслуговування та миття автомобілів.
1.9. Поза населеними пунктами в комплексі з АЗС допускається розміщувати готелі, об’єкти роздрібної торгівлі та харчування й інші будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів на відстані не ближче 25 м від резервуарів і роздавальних колонок АЗС, якщо будівельними нормами не встановлено інше.
1.10. В’їзд та територію АЗС обладнують відповідними знаками:
1.10.1. За ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», з внесеними в нього змінами ДСТУ ISO 6309:2007;
1.10.2. За ГОСТ 12.4.009-83 «ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание» такі як: «Вогненебезпечно», «Курити заборонено», «Використання відкритого вогню заборонено»;
1.10.3. Попередження водіїв мототранспорту про необхідність вимкнення двигуна на відстані 15 м від паливно-роздавальних колонок;
1.10.4. Про обов’язкову висадку пасажирів;
1.10.5. Дорожніми знаками, які забороняють в’їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗС;
1.10.6. Дорожніми знаками щодо обмеження швидкості пересування автотранспорту по території АЗС;

      1. Місцезнаходження пожежного водоймища, гідранта, первинних засобів пожежогасіння.

1.11. На видних місцях на АЗС вивішуються плакати, які містять перелік обов’язків водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.

 

2. Облаштування на АЗС протипожежного захисту

2.1. На АЗС для протипожежного захисту слід передбачити:
— застосування пересувної пожежної техніки;
— зовнішній протипожежний водогін або водойми;
— установки пожежної сигналізації;
— установки пожежогасіння (автоматичні, автономні);
— системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
— первинні засоби пожежогасіння.
2.2. Влаштування протипожежного водопостачання для зовнішнього пожежогасіння АЗС слід здійснювати згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения».
2.3. Зовнішнє пожежогасіння АЗС слід передбачати від водойми або не менш ніж від двох пожежних гідрантів, які повинні розташовуватися на відстані не ближче ніж 35 м від резервуарів пального та паливороздавальних колонок.
2.4. Види, кількість і порядок розміщення первинних засобів пожежогасіння слід передбачити відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 р. № 126 та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 2 квітня 2004 р. № 151.
2.5. Усі приміщення АЗС, за винятком приміщень категорії Д та приміщень з мокрим процесом (санітарні вузли, душові, приміщення для миття автомобілів тощо), повинні бути обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації.
2.6. Приміщення категорії В площею понад 20 кв. м, складські приміщення з наявністю легкозаймистих і горючих речовин незалежно від площі, приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 кв. м, повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння. Дозволяється застосовувати автономні установки пожежогасіння. Якщо автономна установка пожежогасіння не забезпечує подавання сигналу про пожежу, то обладнані нею приміщення додатково обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією.
2.7. ПРК слід оснащувати автономними установками пожежогасіння або пересувними вогнегасниками.
2.8. Усі первинні засоби пожежогасіння, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння, розташовані у приміщеннях або на території АЗС, повинні мати сертифікати відповідності, утримуватися у справному стані та бути готовими до негайного застосування.
2.9. Телефонний та гучномовний зв’язок АЗС, установки пожежної сигналізації та лінії виведення сигналу про пожежу до системи цілодобового пожежного спостереження місцевих органів МНС постійно утримуються в робочому стані.
2.10. АЗС оснащуються жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі.
2.11. В разі спрацювання установки пожежної сигналізації у приміщенні АЗС повинні бути забезпечені в автоматичному режимі:
— подавання сигналу про пожежу у приміщення операторської з цілодобовим перебуванням у ньому персоналу АЗС;
— припинення операцій з наповнення резервуарів паливом;
— відключення всіх ПРК, компресорного та насосного обладнання;
— подавання сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження пожежної охорони.

 

3. Вимоги безпеки під час заправляння транспортних засобів

3.1.Під час заправляння на АЗС виконуються такі вимоги.
3.1.1. Автомобілі, які чекають черги для заправлення, повинні знаходитися біля в’їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення паливних резервуарів і колонок.
3.1.2. Відстань між автомобілем, який набирає пальне та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, — не менше 1 м; при цьому для кожного транспортного засобу забезпечується можливість маневрування та виїзду з території АЗС.
3.1.3. Мотоцикли та моторолери подаються до бензоколонок з вимкненими двигунами, пуск та вимкнення яких здійснюються на відстані не менше 15 м від колонок, а автомобілі — своїм ходом із наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправлення.
3.1.4. Місця заправлення та зливання нафтопродуктів освітлюються в нічний час.
3.1.5. Нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки. Допускається відпуск нафтопродуктів власникам індивідуального транспорту в спеціально призначені для цього каністри.
3.1.6. Ступінь заповнення резервуарів рідким паливом не повинен перевищувати 95 % їх внутрішнього геометричного об’єму;
3.1.7. Облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до запуску двигунів насухо протираються;
3.1.8. Випадково розлиті на землю нафтопродукти засипаються піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються і не утворюють іскор, після закінчення робочого дня вивозяться з території АЗС;
3.1.9. У разі виникнення пожежі заправник негайно припиняє заправку транспорту, вимикає загальний рубильник, викликає по телефону підрозділи МНС і приступає до гасіння пожежі наявними засобами (первинними засобами пожежогасіння, пожежним устаткованням тощо).

4. Вимоги до технічного обслуговування устатковання АЗС

4.1. Мінімальний рівень бензину в резервуарі повинен становити не менш 5 % від номінального рівня наповнення резервуара за винятком випадків, коли випорожнення виконується для очищення резервуарів, перевірки стану їх внутрішніх стінок, виконання ремонтних робіт, зміни виду палива тощо.
4.2. Очищення внутрішньої поверхні резервуарів та трубопроводів виконується пожежобезпечним способом згідно з графіком не рідше одного разу на два роки, а також у разі заміни марки нафтопродукту.
4.3. При зміні виду пального після очищення проводиться відповідна зміна напису на корпусі наземного резервуара або на видимих місцях трубопроводів наливу підземних резервуарів.
4.4. Зливання нафтопродуктів в підземні резервуари здійснюється тільки закритим способом (трубопроводом або через шланг).
4.5. Автоцистерни перед зливанням приєднуються до заземлювального пристрою. Кожна цистерна автопоїзда заземлюється нарізно до повного зливання з неї нафтопродуктів.
4.6. Кришки зливних та замірних труб, люків оглядових та зливних колодязів утримуються закритими.
4.7. Процес зливання контролюється працівником АЗС та водієм автоцистерни.
4.8. Для захисту від прямих ударів блискавки і занесення високих потенціалів усі металоконструкції та електропровідні неметалеві частини технологічного обладнання (резервуари, трубопроводи, паливороздавальні колонки тощо) приєднуються до заземлювального пристрою.
4.9. Для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах АЗС працівник забезпечується набором інструменту з металу, який не утворює іскор.
4.10. Ефективність вентиляційних установок перевіряється щорічно спеціалізованими організаціями з відміткою в журналі.
4.11. Кожне ТО, ремонт, перевірка ПРК фіксуються в журналі обліку ремонту устатковання.
4.12. Згідно з Інструкцією щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженою наказом МНС України 6 грудня 2005 р. № 376 мінімальні відстані між будинками, спорудами та технологічним обладнанням, розташованими на території традиційних АЗС становлять:

Табл1

Примітка. н/н — відстань не нормується й приймається, виходячи з конструктивних особливостей. Відстані зазначені: у чисельнику — до стін будинків, у знаменнику — до прорізів стін будинків.

 

5. Вимоги до контейнерних та модульних АЗС

5.1. Кожна КАЗС та МАЗС піддається випробуванню для підтвердження відповідності вимогам технічних умов не рідше 1 разу на 3 роки, про що має бути складено акт. До паспорту (інструкції) АЗС повинні бути занесені номер телефону, прізвище, посада особи, відповідальної за її безпечну експлуатацію.
5.2. Резервуари для зберігання пального на КАЗС і МАЗС слід установлювати на окремому забетонованому майданчику. Поверхню майданчика необхідно підняти над планувальною відміткою прилеглої території не менше ніж на 0,1 м та мобгородити по периметру водовідвідним лотком, з’єднаним трубою з очисними спорудами для атмосферних опадів, забруднених нафтопродуктами.
5.3. Розмір майданчика повинен забезпечувати можливість установлення блок-пункту, а також стоянки автомобіля, який заправляється, або автоцистерни, що зливає нафтопродукт у блок-пункт. Зона стоянки автотранспорту повинна мати ухил поверхні до водовідвідного лотка величиною не менше 2 %.
5.4. Майданчик, на якому встановлено резервуари для зберігання палива МАЗС та КАЗС, слід огородити стіною з негорючих матеріалів або обдернованим земляним обвалуванням, які перешкоджають розтіканню пального у випадку аварії. Висота стіни визначається з такого розрахунку, щоб на обгородженому майданчику вміщувався об’єм пального, який дорівнює об’єму одного найбільшого резервуара. При застосуванні резервуара підвищеної надійності (двостінного) влаштовувати огороджувальну стіну або обвалування не обов’язково.
5.5. Операторна МАЗС і КАЗС має бути обладнана дистанційним керуванням колонками, засобами зв’язку, пожежогасіння, звуковою охоронною сигналізацією.

 

6. Експлуатація пересувних АЗС

6.1. ПАЗС повинні розміщуватися на спеціально відведених майданчиках (за
погодженням з місцевими органами держпожнагляду).
6.2. На території стаціонарних АЗС дозволяється використання ПАЗС у разі зупинення АЗС на ремонт або очищення резервуарів. Під час розміщення ПАЗС на території АЗС експлуатація будинків сервісного обслуговування забороняється.
6.3. ПАЗС на території АЗС слід розміщувати поруч із заправними острівцями на одному з проїздів таким чином, щоб було забезпечено безпечний під’їзд автотранспорту для заправлення по протилежному проїзду, який відноситься до цього острівця.
6.4. Попереду та позаду ПАЗС слід установлювати тимчасові огородження з негорючих матеріалів.
6.5. На кожній ПАЗС повинні бути нанесені фарбою написи «Пересувна АЗС», «Вогненебезпечно» та знак класифікації вантажу.
6.6. Кожна ПАЗС повинна мати інструкцію із заходів пожежної безпеки для водія-заправника.
6.7. Кожна ПАЗС повинна мати первинні засоби пожежогасіння: не менше двох вогнегасників, покривало з повсті або негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю із сухим піском, лопату.
6.8. Автомобілі ПАЗС повинні мати вимикачі для відключення акумуляторної батареї, а вихлопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками.
6.9. Перед початком відпускання нафтопродуктів водій-заправник зобов’язаний:
— забезпечити надійне гальмування автомобіля й причепа на майданчику;
— надійно заземлити ПАЗС (вертикальний заземлювач під час установлення забивають у землю на глибину 0,5–0,6 м);
— підготувати до застосування первинні засоби пожежогасіння;
— надійно зафіксувати дверцята шафи паливороздавальних агрегатів під час відкривання, протерти підлогу шафи;
— перевірити герметичність трубопроводів та паливороздавальних агрегатів, у разі необхідності негайно усунути несправності, які виникли.

 

На подложке, не перемещать
7. На АЗС забороняється

7.1. Курити, проводити ремонтні та інші роботи, пов’язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території. Якщо відбувається зливання нафтопродуктів з автоцистерн до резервуарів, то застосування відкритого вогню забороняється на відстані менше 40 м від території АЗС.
7.2. Заправляння транспортних засобів з увімкненими двигунами.

    1.  Проїзд автотранспорту над підземними резервуарами.

7.4. Робота в одязі та взутті, облитих бензином.
7.5. Відпускання пального в скляну тару та тару з полімерних матеріалів.
7.6. Заправляння транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири.
7.7. Заправляння автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо).
7.8. В’їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками.
7.9. Заправляння транспорту під час зливання нафтопродуктів до резервуарів АЗС з автоцистерн.
7.10. Застосування зливних шлангів з наконечниками, які виготовлені з матеріалу, що утворює іскри у разі ударів об корпус резервуара.
7.11. Застосування кришок оглядових і приймальних колодязів, а також колодязів очисних споруд, виготовлених з горючих матеріалів і таких, що можуть утворювати іскри під час ударів.
7.12. Зливання нафтопродуктів до резервуарів і заправка транспорту на АЗС під час грози.
7.13. Приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни.
7.14. Використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів.
7.15. Експлуатація вибухозахищеного електрообладнання зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією.
7.16. Експлуатація паливороздавальних колонок за наявності витоків нафтопродуктів.
7.17. Експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні.
7.18. Експлуатація АЗС за наявності ритвин на оперативних майданчиках в районі паливороздавальних колонок.
7.19. Використання тимчасової електропроводки, електроприладів з відкритими нагрівальними елементами, а також електроприладів незаводського виготовлення.

Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека».


Придбати журнал

Придбати електронний журнал

Зміст свіжого номера

Усі видання з охорони праці та пожежної безпеки

Найближчі заходи


 

ДодаткиРозмір
Файл Табл1.rtf34.34 КБ


Розсилка новин