Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Вимоги до утримання та експлуатації вогнегасників

Вогнегасники є найрозповсюдженішими та найнадійнішими первинними засобами пожежогасіння. Вони бувають водяні, пінні, вуглекислотні, порошкові та відповідно застосовуються для гасіння різних видів пожеж.

1. Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників

1.1. Під час експлуатації вогнегасників слід керуватися Законом України «Про пожежну безпеку», національними й міждержавними стандартами та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують вимоги до експлуатації вогнегасників.

1.2. Забезпечення виконання цих вимог покладається на керівників підприємств, установ та організацій і уповноважених ними осіб.

1.3. Керівники підприємств або уповноважені ними особи, а також орендарі, якщо це обумовлено договором оренди, зобов’язані:

  • забезпечувати дотримання стандартів, норм, а також вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду та державного нагляду за охороною праці;
  • забезпечувати організацію експлуатації та технічного обслуговування вогнегасників; 
  • утримувати вогнегасники в працездатному стані;
  • не допускати застосування вогнегасників не за призначенням;
  • своєчасно організовувати проведення оглядів вогнегасників;
  • організовувати навчання працівників правилам застосування вогнегасників за призначенням.

1.4. Експлуатація вогнегасників на підприємствах без призначення особи, відповідальної за пожежну безпеку на об’єкті, забороняється.

1.5. Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, повинна пройти спеціальне навчання за навчальними програмами, погодженими Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, і після складання заліку отримати посвідчення встановленого зразка. Один раз на три роки проводиться перевірка її знань.

1.6. Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, зобов’язана забезпечити:

  • утримання вогнегасників у працездатному стані шляхом своєчасного проведення їх огляду та організації технічного обслуговування;
  • контроль над систематичним веденням експлуатаційних документів;
  • навчання працівників підприємства правилам застосування вогнегасників.

1.7. Для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників на підприємстві має бути організовано їх технічне обслуговування. Для виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників підприємство укладає договір з пунктом технічного обслуговування вогнегасників (ПТОВ) відповідно до вимог чинного законодавства України. Допускається створення на підприємстві власного ПТОВ.

1.8. Виробники або уповноважені ними постачальники зобов’язані забезпечити проведення технічного обслуговування вогнегасників на всій території України за регіональним принципом шляхом створення власних ПТОВ або надання повноважень існуючим ПТОВ, перелік яких має бути наведено у паспорті на кожний вогнегасник.

2. Організаційні заходи щодо забезпечення експлуатації вогнегасників

2.1. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для захисту об’єкта здійснюється згідно з чинними типовими нормами належності вогнегасників та галузевими правилами пожежної безпеки.

2.2. Вогнегасники, якими оснащується об’єкт, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 або ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) та ГОСТ 12.2.037-78, технічних умов, експлуатаційних документів виробників і бути сертифікованими в Україні в установленому порядку.

2.3. Вогнегасники перед придбанням та розміщенням на об’єкті повинні обов’язково пройти первинний огляд особою, відповідальною за пожежну безпеку на об’єкті. Під час проведення первинного огляду встановлюють, що:

  • вогнегасники мають сертифікат відповідності;
  • на кожний вогнегасник є паспорт;
  • пломби на вогнегасниках не порушені;
  • вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень;
  • стрілки індикаторів тиску закачних вогнегасників перебувають у межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації;
  • на маркуванні кожного вогнегасника і в його паспорті вказано виробника та ПТОВ, які мають право проводити його технічне обслуговування, дату виготовлення (продажу) та дату проведення технічного обслуговування.

2.4. Після проведення первинного огляду вогнегасникам присвоюються облікові номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації.

2.5. Особа, відповідальна за пожежну безпеку, повинна оформити журнал обліку вогнегасників на об’єкті, у якому реєструються:

  • тип і обліковий номер кожного вогнегасника, а також місце його розміщення;
  • дати проведення періодичних оглядів вогнегасників та прізвище особи, яка їх проводила;
  • результати періодичних оглядів вогнегасників;
  • дати проведення технічного обслуговування (або діагностування) та прізвище особи (або номер посвідчення), яка їх проводила, а також дата проведення наступного технічного обслуговування;
  • інформація про направлення вогнегасників на технічне обслуговування до ПТОВ та про їх повернення на місце розташування після проведення технічного обслуговування.

2.6. На технічне обслуговування з об’єкта дозволяється відправляти без заміни не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.

2.7. На об’єкті вогнегасники повинні розміщуватися згідно з урахуванням вимог експлуатаційної документації на них.

2.8. Вогнегасники слід розміщувати в легкодоступних і помітних місцях, а також поблизу місць, де найімовірніше виникнення осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити захист вогнегасників від дії сонячних променів, опалювальних і нагрівальних приладів, а також хімічно агресивних речовин, які можуть негативно вплинути на їх працездатність.

2.9. Вогнегасники всередині будинків і приміщень, біля входів або виходів з них, у коридорах не повинні створювати перешкод під час евакуації людей.

2.10. Переносні вогнегасники розміщують шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті щонайбільше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або встановлюють у пожежні шафи пожежних кранів, на пожежні щити чи стенди, підставки чи спеціальні тумби.

2.11. Розміщення вогнегасників за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції, установлення їх у пожежних шафах або тумбах має бути виконано таким чином, щоб забезпечувати можливість читання маркувальних написів на їх корпусах.

2.12. На транспортних засобах переносні вогнегасники розміщують у кабіні біля водія в легкодоступному місці і встановлюють за допомогою кронштейнів. Конструкція кронштейна повинна надійно утримувати вогнегасник, не закривати своїми елементами маркувальні написи на його корпусі, бути зручною для встановлення і оперативного зняття вогнегасника. Вогнегасники, які розміщують поза кабіною, потрібно захищати від впливу атмосферних опадів, сонячних променів і бруду. Забороняється зберігання вогнегасника в багажнику легкового автомобіля, кузові вантажного автомобіля та інших місцях, доступ до яких обмежено.

2.13. Вогнегасники, які розміщуються поза межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за температури нижче 5 °С, на холодний період року необхідно переносити в придатне для їх зберігання приміщення. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватись інформація про місце розташування вогнегасників.

2.14. Вогнегасники повинні розміщуватись з урахуванням зручності їх обслуговування, огляду, користування, а також досягнення найкращої видимості з різних кутів захищуваного простору.

2.15. Підходи до місця розташування вогнегасників мають бути завжди вільними.

2.16. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників на об’єктах повинні встановлюватися вказівні знаки на видних місцях на висоті 2,0–2,5 м від рівня підлоги.

2.17. У приміщеннях, в яких працівники не перебувають постійно, вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщень або біля входу до них.

2.18. У приміщеннях, в яких працівники перебувають постійно, вогнегасники потрібно розміщувати всередині приміщень.

3. Періодичний огляд вогнегасників

3.1. Періодичний огляд вогнегасників здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку на об’єкті, мінімум один раз на місяць. Під час огляду перевіряються:

1) відповідність типу і заводського номера кожного вогнегасника його зареєстрованому обліковому номеру та місцю розташування на об’єкті;

2) наявність паспорта на кожний вогнегасник;

3) дату проведення технічного обслуговування кожного вогнегасника, яка повинна відповідати вимогам інструкції з експлуатації;

4) наявність та цілісність на кожному вогнегаснику пломби, пристрою блокування (запобіжної чеки), гнучкого рукава та кронштейна (якщо передбачено конструкцією);

5) відсутність видимих зовнішніх пошкоджень вогнегасників та слідів корозії на них;

6) положення стрілки індикатора тиску кожного закачного вогнегасника (крім вуглекислотного), яка повинна бути в межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора), залежно від температури експлуатації;

7) непошкодженість маркування (етикетки) кожного вогнегасника.
Невідповідність за підпунктом 1 усувається силами підприємства. У разі виявлення невідповідності за підпунктами 2–7 вогнегасники направлені необхідно направити на ПТОВ для проведення технічного обслуговування.

3.2. Особі, відповідальній за пожежну безпеку на об’єкті, забороняється самостійно здійснювати або доручати іншим будь-які операції технічного обслуговування вогнегасників, спрямовані на відновлення їх працездатності.

3.3. Результати періодичних оглядів реєструються у журналі обліку вогнегасників на об’єкті.

4. Технічне обслуговування вогнегасників

4.1. ПТОВ повинен мати ліцензію на право здійснення робіт з технічного обслуговування вогнегасників, видану Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, а також документ, який підтверджує відповідність надання послуг з проведення технічного обслуговування вогнегасників установленим законодавством вимогам, виданий акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації,  уповноваженим на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

4.2. Для здійснення технічного обслуговування вогнегасників у ПТОВ відповідно до ліцензійних умов має бути технічна документація на кожний тип вогнегасника, підготовлений персонал, виробничі площі та технологічне обладнання відповідно до технологічного процесу проведення технічного обслуговування вогнегасників та повірені засоби вимірювань.

4.3. ПТОВ приймає на технічне обслуговування вогнегасники, які мають сертифікат відповідності, та здійснює їх технічне обслуговування відповідно до вимог чинних нормативних та експлуатаційних документів розробника чи виробника вогнегасників.

4.4. У частині безпеки праці технічна та експлуатаційна документація повинна погоджуватися з територіальними органами Держгірпромнагляду України та іншими зацікавленими організаціями.

4.5. Працівники ПТОВ повинні мати документи, які підтверджують їх професійну кваліфікацію щодо виконуваних ними робіт, та такі, що підтверджують своєчасне підвищення кваліфікації і перевірку знань з питань охорони праці та проходження спеціального навчання з технічного обслуговування вогнегасників.

4.6. ПТОВ зобов’язаний надати споживачеві повну інформацію з питань технічного обслуговування вогнегасників. Її слід розміщувати в спеціально обладнаному приміщенні, де проводяться приймання та видача замовлень. У цьому приміщенні мають бути нормативно-правові акти та інформаційний щит зразків документів, з якими замовнику необхідно ознайомитись до того як звернутись за послугами, а саме:

  • копії документів, які засвідчують право ПТОВ здійснювати технічне обслуговування вогнегасників;
  • правила надання послуг з технічного обслуговування вогнегасників;
  • класифікація послуг, які надаються, з інформацією про їх трудомісткість чи вартість;
  • форма та зразок договору з додатками, які оформлюються ПТОВ за згодою замовника;
  • інформація про режим роботи та персонал, телефонні номери центральних органів виконавчої влади, телефонні номери громадських організацій (об’єднань) споживачів, порядок оформлення договору з надання послуг для фізичних і юридичних осіб, зразки оформлення документів, а також порядок обслуговування громадян, які користуються пільгами відповідно до чинного законодавства України.

4.7. З метою попередження застосування неякісних матеріалів і комплектуючих виробів вогнегасників ПТОВ повинен організовувати їх вхідний контроль відповідно до вимог ГОСТ 24297-87.

4.8. Матеріали та комплектуючі вироби, які використовуються в технологічних процесах з технічного обслуговування вогнегасників, повинні мати документи, що підтверджують їх якість, комплектність, відповідність вимогам креслень і технічних умов виробника, а також гарантують необхідний термін експлуатації.

4.9. ПТОВ є відповідальним за якість проведення технічного обслуговування вогнегасників.

4.10. Технічний нагляд за порядком і якістю проведення ПТОВ технічного обслуговування вогнегасників здійснює державний орган, який має на це повноваження згідно з чинним законодавством.

5. Вимоги до проведення технічного обслуговування та ремонту вогнегасників

5.1. Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, зобов’язана направляти вогнегасники на ПТОВ для їх технічного обслуговування у таких випадках:

  • за негативними результатами первинного або періодичного огляду;
  • після застосування за призначенням;
  • по закінченні гарантійного терміну експлуатації.

5.2. Мінімум один раз на рік відповідно до експлуатаційних документів виробника повинно здійснюватися технічне діагностування вогнегасників на ПТОВ.

5.3. Допускається здійснення технічного діагностування закачних вогнегасників, обладнаних запірно-пусковими пристроями зі зворотним клапаном, безпосередньо на підприємстві працівником ПТОВ, який має посвідчення установленого зразка.

5.4. Першою стадією технічного обслуговування є технічне діагностування, під час якого визначаються:

  • відповідність вогнегасників вимогам нормативних та експлуатаційних документів;
  • технічний стан вогнегасників;
  • обсяг робіт, який необхідно провести для забезпечення працездатного стану вогнегасників.

5.5. Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасник визнається придатним до подальшого очікування застосування за призначенням, то на його корпусі працівником ПТОВ прикріплюється етикетка ПТОВ установленого зразка, на якій здійснюється маркування про проведене технічне діагностування. На етикетці ПТОВ мають бути зазначені:

  • назва та юридична адреса ПТОВ;
  • номер ліцензії;
  • номер сертифіката відповідності;
  • місця для маркування про проведене технічне діагностування та технічне обслуговування вогнегасника.

5.6. За наявності на вогнегаснику етикетки ПТОВ на ній здійснюється маркування про проведене технічне діагностування із зазначенням дати проведення технічного діагностування та номера посвідчення працівника ПТОВ, який його проводив.

5.7. У паспорті на вогнегасник працівник ПТОВ записує дату проведення технічного діагностування та номер свого посвідчення на право проведення технічного обслуговування вогнегасників.

5.8. Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасники визнаються непридатними до подальшого застосування за призначенням, то приймається рішення щодо їх ремонту та перезаряджання або завершення їх експлуатації та утилізації,

5.9. ПТОВ здійснює технічне обслуговування вогнегасників відповідно до вимог чинних нормативних та експлуатаційних документів на вогнегасники.

5.10. На корпусах вогнегасників, які пройшли технічне обслуговування, працівником ПТОВ прикріплюється етикетка ПТОВ установленого зразка, на якій здійснюється маркування про проведене технічне обслуговування із зазначенням дати проведення технічного обслуговування та номера посвідчення працівника ПТОВ, який його проводив, а також дати проведення наступного технічного обслуговування. Така сама інформація записується працівником ПТОВ і в паспорті на вогнегасник.

6. Вимоги до приймання вогнегасників після технічного обслуговування

6.1. Вогнегасники після технічного обслуговування повинні відповідати вимогам експлуатаційних документів.

6.2. Приймання вогнегасників споживачем повинно відбуватися у присутності повноважного представника ПТОВ і здійснюватися у такому порядку:

  • перевірка документів, що оформлені ПТОВ;
  • перевірка обсягу та якості проведених робіт з технічного обслуговування вогнегасників;
  • оформлення акта приймання вогнегасників після їх технічного обслуговування.

6.3. Вогнегасники надаються споживачеві після відповідного прийняття їх контролером якості ПТОВ (у наряді-замовленні має бути підпис, засвідчений печаткою).

6.4. Прийняття вогнегасників після технічного обслуговування необхідно оформлювати актом, який повинен складатися щонайменше у двох примірниках і підписуватися представниками споживача послуг та ПТОВ.
Підписаний споживачем або його представником акт має засвідчувати, що послуги з технічного обслуговування вогнегасників надано згідно з умовами договору.

7. Вимоги безпеки під час експлуатації вогнегасників

7.1. Під час експлуатації вогнегасників необхідно дотримуватись заходів безпеки, викладених у:

  • ДНАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском»;
  • ДСТУ 3675-98 «Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань»;
  • ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) «Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги»;
  • ГОСТ 12.2.037-78 «ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности;
  • інструкціях з експлуатації вогнегасників».

7.2. Застосування вогнегасників повинно здійснюватися згідно з паспортами підприємств-виробників і вказівками про порядок дій під час застосування вогнегасників, нанесеними на їх етикетках.

7.3. Забороняється:

  • експлуатувати вогнегасники з вм’ятинами, здутостями або тріщинами на корпусі, запірно-пусковому пристрої або накидній гайці, а також у разі порушення герметичності з’єднань вузлів вогнегасника та несправності індикатора тиску (для закачних вогнегасників);
  • завдавати удари по вогнегаснику;
  • розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт;
  • кидати вогнегасник у полум’я під час застосування за призначенням та ударяти ним об землю для вмикання вогнегасника;
  • спрямовувати насадку вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) під час його експлуатації у бік людей;
  • використовувати вогнегасники для потреб, не пов’язаних з пожежогасінням.

7.4. Гасіння осередків пожежі, які виникли поза межами приміщень, потрібно здійснювати з навітряного боку.

7.5. Під час гасіння пожежі одночасно кількома вогнегасниками не дозволяється здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному.

7.6. Вуглекислотні вогнегасники повинні застосовуватись у тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, які не пошкоджують обладнання та об’єкти (обчислювальні центри, радіоелектронна апаратура, музеї, архіви тощо).

7.7. Під час застосування вуглекислотного або порошкового вогнегасника для гасіння пожежі електрообладнання, яке перебуває під напругою електричного струму до 1000 В, необхідно витримувати безпечну відстань (не менше 1 м) від розпилювальної насадки вогнегасника до струмопровідних частин електрообладнання.

7.8. Забороняється застосовувати водяні та водопінні вогнегасники для ліквідації пожеж обладнання, що перебуває під електричною напругою, а також для гасіння речовин, які вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла та розбризкуванням рідини.

7.9. Застосування порошкових вогнегасників для захисту обладнання, яке може вийти з ладу в разі попадання в нього вогнегасного порошку (електронне обладнання, комп’ютери), дозволяється лише за відсутності газових вогнегасників.

7.10. Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги утворення високої запиленості і як наслідок — зниження видимості в захищуваному приміщенні.

7.11. Під час гасіння пожежі вуглекислотними вогнегасниками необхідно враховувати можливість зниження концентрації кисню в повітрі захищуваного приміщення, особливо якщо воно невелике за об’ємом.

7.12. У приміщеннях, де застосування вуглекислотних вогнегасників може створити небезпечну для життя людини концентрацію газів у повітрі, а також у разі застосування пересувних вуглекислотних вогнегасників необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.

7.13. Перед застосуванням пересувних вуглекислотних вогнегасників слід обмежити кількість персоналу, який перебуває у приміщенні.

Валентин СТОЄЦЬКИЙ,
начальник Київського підрозділу Добровільного пожежного товариства України

Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»


Придбати журнал

Придбати електронний журнал

Зміст свіжого номера

Усі видання з охорони праці та пожежної безпеки

Найближчі заходи




Розсилка новин