Ризик-орієнтований підхід в наглядовій діяльності: перспективи впровадження


Пропоновані зміни у підході до оцінки ступеня ризику підприємств

Нині в державі проводиться значна робота, спрямована на зменшення кількості заходів державного нагляду (контролю). З цією метою ДСНС України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки». До розроблення документа залучалися фахівці Міжнародної фінансової корпорації, використовувався досвід країн Європейського Союзу. У ньому враховано вимоги методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Зокрема, в проекті пропонується визначити, що Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:

  • належність об’єкта до потенційно небезпечних, об’єктів підвищеної небезпеки та/або таких, що мають стратегічне значення для економічної безпеки держави (визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 23 грудня 2004 р. № 1734);
  • належність об’єкта до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (визначається відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою»);
  • кількість людей, які постійно або тимчасово можуть одночасно перебувати на об’єкті (визначається відповідно до ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»);
  • умовна висота будинку (визначається відповідно до ДБН В.1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва»);
  • площа об’єкта;
  • категорія складності будівництва (визначається відповідно до ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»);
  • наявність підземних та підвальних поверхів, приміщень, споруд (визначається відповідно до ДБН В.2.2-9:2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення»);
  • належність об’єкта до пам’яток архітектури, історії, музеїв, картинних галерей, бібліотек, архівів;
  • вид діяльності, здійснюваний суб’єктом господарювання.

Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки відносяться до одного з трьох ступенів ризику:

  • високого;
  • середнього;
  • незначного.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки пропонується здійснювати з такою періодичністю:

  • для об’єктів з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;
  • для об’єктів із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
  • для об’єктів з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

1. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться:

1.1. Суб’єкти, які здійснюють свою діяльність на:

  • потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки або такі, що мають стратегічне значення для економічної безпеки держави;
  • промислових, складських будівлях (спорудах), зовнішніх установках, які за вибухопожежною небезпекою належать до категорії «А» або «Б»;
  • промислових, складських будівлях (спорудах), зовнішніх установках, які за пожежною небезпекою належать до категорії «В», площею:
  • 500 кв. метрів та більше — для промислових будівель (споруд);
  • 1000 кв. метрів та більше — для складських будівель (споруд);
  • об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 50 або більше осіб, які мають хоча б одну із таких ознак:
  • розташовані в підвальних або підземних поверхах;
  • працюють у нічний час (між 23 та 7 годиною);
  • мають хоча б одне окреме приміщення із можливістю одночасного перебування 50 або більше осіб;
  • об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 або більше осіб;
  • об’єктах будівництва III, IV та V категорії складності;
  • об’єктах, які є висотними будинками (з умовною висотою понад 47 метрів);
  • об’єктах, які є пам’ятками архітектури або історії національного значення;
  • об’єктах, які є музеями, картинними галереями, бібліотеками, архівами державного або обласного значення.

1.2. Суб’єкти, які надають послуги та виконують роботи протипожежного призначення. Під час здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) таких суб’єктів господарювання перевіряється додержання ними ліцензійних умов;

1.3. Суб’єкти, які відповідно до Кодексу цивільного захисту України є державною аварійно-рятувальною службою, регіональною аварійно-рятувальною службою, комунальною аварійно-рятувальною службою, аварійно-рятувальною службою громадської організації, а також об’єктові аварійно-рятувальні служби.

2. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які здійснюють свою діяльність на:

  • промислових, складських будівлях (спорудах), зовнішніх установках, які за пожежною небезпекою належать до категорії «В», площею:
  • менше 500 кв. метрів — для промислових будівель (споруд);
  • менше 1000 кв. метрів — для складських будівель (споруд);
  • об’єктах, розташованих у підвальних або підземних поверхах, приміщеннях, спорудах з постійним або тимчасовим перебуванням у них більше 5, але менше 50 осіб;
  • об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 50 або більше осіб, але менше 100 осіб, які не відносяться до групи з високим ступенем ризику;
  • об’єктах будівництва I, II категорії складності, площа яких перевищує 300 кв. метрів (зокрема, вбудовані в будівлі), крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, індивідуальних гаражів;
  • об’єктах, які є будинками підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно);
  • об’єктах, які є пам’ятками архітектури або історії місцевого значення;
  • об’єктах, які є музеями, картинними галереями, бібліотеками, архівами районного або місцевого значення.

3. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику).

Одночасно у проекті пропонується визначити, що у разі, коли протягом останніх трьох років, які передують плановій перевірці, але не менше як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше, ніж через період часу, встановлений для відповідної групи ризику, збільшений у 1,5 рази.

У разі, коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до кожної з таких груп ризику в розрізі відповідних об’єктів, з відповідною частотою їх перевірки.

Зазначені вимоги певною мірою будуть сприяти зменшенню адміністративного тиску на об’єкти, які входять до сфери управління суб’єктів господарювання.

Запропоновані зміни також дозволять привести Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) в сфері техногенної та пожежної безпеки, у відповідність з вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України.

Подання та реєстрація декларації відповідності

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, органи ДСНС України позбавлено права видачі дозволів та передбачено започаткування роботи новоутворених підприємств, використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а для суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику — за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення.

З метою реалізації зазначеної норми Кодексу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» від 5 липня 2013 р. № 440 (далі — Порядок), розроблену ДСНС України.

Порядок визначає процедуру подання та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі — Декларація), що дає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин).

Також визначено, що Декларація не подається в разі використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду, а також орендарем об’єкта нерухомості (особою, яка використовує об’єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає переходу права власності на такий об’єкт) за умови, що декларацію на об’єкт нерухомості зареєстровано його власником.

Якщо в управлінні суб’єкта господарювання перебуває кілька об’єктів нерухомості, розташованих у різних регіонах, декларація подається безпосередньо до ДСНС.

При надсиланні декларації рекомендованим листом підпис фізичної особи — підприємця засвідчується печаткою такої фізичної особи, а у разі відсутності печатки декларація засвідчується нотаріусом. Підпис керівника юридичної особи засвідчується печаткою юридичної особи.

Суб’єкт господарювання з високим ступенем ризику разом з декларацією подає позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення.

Оцінка протипожежного стану проводиться суб’єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.

Декларація реєструється ДСНС або її територіальним органом на безоплатній основі протягом 10 днів з дня її надходження.

Датою надходження декларації вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції державним адміністратором або відповідним територіальним органом ДCНС, а в разі надсилання рекомендованим листом — дата, зазначена на поштовому штемпелі підприємства зв’язку.