Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Поки грім не гримне…?

ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ НОВИН

Ви ще не отримуєте професійні новини від нашого порталу
для спеціалістів з охорони праці і пожежної безпеки?

Ми надсилаємо нашим відвідувачам корисні та цікаві статті
й актуальні новини. Абсолютно безкоштовно та без спаму.

Долучайтеся до кола найкращих професіоналів!

Які небезпеки несуть сьогоднішні багатоповерхівки, у яких ми не лише мешкаємо, а й працюємо? На які ризики наражаються люди, що в них перебувають, у разі надзвичайної ситуації? Яких заходів слід ужити, щоб ці ризики бодай мінімізувати?

Відверто кажучи, коли мене запитали: «Чому палають фасади новобудов?» — відповідь у мене була одразу, бо пояснити це дуже просто двома словами: через халатність забудовників. Та, як на мене, все те, що на перший погляд зрозуміле й просте, насправді має свої глибинні корені.

Архітектори, екологи, загалом добрі господарі вже більш ніж 50 років вирішують проблеми, пов’язані зі збереженням тепла в сучасних будинках. Все почалося не з виробництв, а з житлового сектора. Не зроблю відкриття, коли скажу, що в надійно термоізольованій кімнаті влітку прохолодно, взимку тепло.

Такі властивості мали традиційні дерев’яні зруби. Будинок з колод навіть у люті морози завдяки енергії, яку накопичувала піч, та малій теплопередачі стін до ранку зберігав тепло.

Влітку спека не могла потрапити до будинку через дерев’яний зруб, але при цьому як взимку, так і влітку стіна будинку, як кажуть, дихала.

Що було, з того й зліпили

Технічний прогрес приніс у архітектуру суттєві зміни. І дійсно: побудувати хмарочос понад 16 і більше поверхів з дерева складно.

На допомогу прийшли нові технології. Майже всі будинки тепер будують каркасним способом. Що це таке? Як кажуть, усе геніальне просте. Із залізобетону зводиться каркас майбутнього будинку, така собі етажерка. А потім у каркасі монтують стіни. Здебільшого зовнішні виконують з цегли, а внутрішні — з піноблоків. Це коли будівельники мають совість і роблять усе за проектом. Та часто можна спостерігати й зовсім іншу картину: зовнішні стіни мають мозаїчний вигляд. Вже мовчу про внутрішні: з метою економії їх «ліплять» з будь-якого матеріалу, аби дешевше.

Саме цей фактор — здешевлення споруди — і призводить до негативних наслідків. Цегла невисокої якості, піноблоки — все, що потрапляє під показник дешевше, йде у діло. Тому й мають вигляд мозаїки стіни, бо що було, те й втулили.

Такі стіни згодом завдадуть клопоту тим, хто житиме в такому будинку, бо часом закріпити анкер, щоб повісити на стіну книжкову полицю, для господаря може вилитися у надскладну проблему.

Тож до чого призведе цей горезвісний фактор здешевлення? Перше: це надзвичайні ситуації (НС). Землетрус швидше зруйнує стіну, яку складено з матеріалів з різними властивостями. Більш тверді, цегляні матеріали зруйнують піноблоки, і результат може бути непередбачуваний.

Пожежа — це лихо, яке завдає найбільшого клопоту та збитків. Пожежа може статися всередині приміщення. Проте останнім часом почастішали пожежі, які виникають ззовні — на балконах, де складено непотрібний мотлох. Частіше за все такі займання виникають від кинутих з верхніх балконів недопалків або незагашених сірників. Не виняток і короткі замикання електропроводки, дитяча гра з вогнем — від них частіше виникають загоряння на горищах, дахах.

Доводиться констатувати: горять фасади багатоповерхових будинків, утеплені пінополістиролом (пінопластом).

Про причини пожеж та їх особливі ризики читайте в статті нашого експерта в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 8, 2017 р.

Леонід Євмєньєв, фахівець з пожежозахисту, журналіст

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Придбати журнал із додатком
Придбати електронний журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Придбати вигідний комплект видань